Статті
Тема: Організація діяльності підприємств, Інше

Перемоги, які мають нас збагачувати

Агропромисловій продукції належить сьогодні близько третини вітчизняного експорту. Як розширення міжнародної співпраці і диверсифікація ринків збуту позначаться на розвитку галузі і добробуті українців, чи існують механізми  кредитування фермерів, альтернативні тим, що пропонують сьогодні вітчизняні фінустанови,  що чекає на аграріїв з огляду на ймовірне скасування спецрежиму з ПДВ? Під час прес-конференції «Нові етапи міжнародного співробітництва в аграрному секторі України» на ці та інші питання відповідав міністр  аграрної політики і продовольства Олексій Павленко.


Експорт агропромислової продукціЇ україни за дев’ять місяців 2015 р.Що європейцям смакує

На думку багатьох аналітиків, розвиток експорту безпосередньо залежатиме від того, наскільки вдало Україна зможе торгувати в цілому з ЄС — найбільшим ринком у світі, який вже кілька років поспіль закуповує української продукції на 5 млрд. дол. на рік. Минулого року Євросоюз надав українським аграріям квоти на 36 найменувань харчових продуктів, які звільняються від мита. Втім, за цими позиціями, як свідчать дані Forbes, європейці охоче купують лише п’ять — мед, ячну крупу, кукурудзу, м’ясо птиці, концентрати з яблук і винограду. Зі слів міністра, приміром, річну квоту на мед було вибрано за два тижні. Майже вибрано квоту і на кукурудзу, яку радо закуповують іспанські фермери, бо за якістю українська кукурудза перевершує генномодифіковану аргентинську, а за собівартістю вони однакові.

Україна стала лідером в Європі з експорту соняшникової олії, посіла третє місце у світі після США та Євросоюзу з виробництва зерна, четверте — з експорту пшениці і восьме — з курятини. Олексій Павленко повідомив і про пожвавлення технічного процесу з відкриття кордонів для українського молока. Нині є всі передумови для того, щоб п’ять вітчизняних компаній досягли рівня, який відповідає санітарним і фітосанітарним європейським вимогам, зокрема щодо встановлення лабораторного обладнання для проведення аналізу продукції.

Важка сільськогосподарська техніка в Україні

Досвід партнерства

Про те, що бізнес-спільнота розвинутих зарубіжних держав має величезний інтерес до України і зацікавлена розширювати співпрацю у галузі агропромислового виробництва, засвідчив економічний форум, який відбувся 23 жовтня в Берліні. Зі слів Олексія Павленка, захід зібрав замість запланованих трьох сотень близько 800 осіб — представників, власників і перших осіб німецького бізнесу, в тому числі державних службовців. І не випадково, адже Німеччина має близько третини від загального торговельного обороту України з ЄС.

Розширюється співробітництво з іншими державами. Останнім часом укладено низку угод і підписано меморандуми про співпрацю не лише з Німеччиною, а й США, Латвією, Туркменістаном, Італією. Планується запозичити надзвичайно цінний латвійський досвід зі створення фермерських кооперативів. Очікується, що перший пілотний проект запускатиметься у Чернігівській області. Цікавою є латвійська практика у галузі розвитку рибного та лісового господарства. Фахівці Мінагрополітики України планують поїздку делегації для ознайомлення з роботою лісового господарства, тому що Латвія успішно реформує цей сектор галузі, не просто експортуючи ліс-кругляк, а підвищуючи локальне виробництво, ефективно бореться з незаконними вирубками. Важливим партнером України є й Італія, з якою, на думку очільника відомства, потенціал співробітництва повністю не реалізовано і має перспективи для розвитку.

На переконання Олексія Павленка, потенціал аграрного сектора і надалі зростатиме за умови інвестування в засоби захисту рослин, в техніку, обладнання. Для прикладу міністр навів спостереження компанії John Deere, за оцінками якої в Україні нині спостерігається так званий відкладений попит на важку сільськогосподарську техніку — комбайни і трактори, парк яких доволі застарілий. За статистикою, на 50 тис. одиниць цієї техніки припадає 72% машин, яким вже понад 16 років. На сьогодні попит становить понад 4 тис. одиниць важкої техніки, з якої 800 може з легкістю щороку продаватися.

Звісно, для таких продажів потрібно фінансування. Адже під кредити українських банків у 30% річних на 9 — 12 місяців вітчизняним фермерам вкрай складно робити капітальні інвестиції навіть за умови, що рік видасться успішним. Західні компанії, такі як Claas або John Deere, що виробляють сільськогосподарську техніку, раніше мали змогу надавати фінансування на п’ять років плюс за середньої відсоткової ставки не більш як 8 — 9% річних. Наразі створено робочу групу, до якої увійшли німецькі бізнесмени і представники вітчизняних банків, що розробляє механізми розблокування компанією Hermes фінансової допомоги на кредитування українських фермерів на суму 40 млн. євро.

Позиція проста і незмінна

Зарубіжні компанії, які планують інвестувати мільйони доларів у будівництво портів і заводів, інші об’єкти інфраструктури в Україні, насамперед зацікавлені, аби прозорі правила ведення бізнесу були опрацьовані до кінця року. Не лише зарубіжних, а й вітчизняних інвесторів особливо турбують питання, пов’язані зі спецрежимом оподаткування ПДВ. Сьогодні обидві моделі податкової реформи — і урядова, і депутатська, — передбачають скасування спецрежиму. Однак як наголошувала голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України Ніна Южаніна, спільно з представниками галузі депутати вивчали це питання. Законопроектом № 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно податкової лібералізації» запропоновано скасувати спецрежим з ПДВ для всіх, крім тваринницької галузі, і в обмін на прямі дотації від держави.

«Позиція Мінагрополітики України дуже проста і незмінна. Спецрежим оподаткування ПДВ — це один із механізмів, який зрозумілий фермерам. Та хоч би яким був режим, фермери, особливо малі й середні, не повинні зазнати втрат від будь-яких змін», — заявив під час прес-конференції міністр.

Проза внутрішнього ринку

Однак враховуючи хронічний брак фінансових ресурсів у державі, аграрії не вірять у субсидування галузі. Доки процес бюджетування триває, а законодавці та уряд не знаходять консенсусу щодо моделі податкової реформи, на внутрішньому ринку спостерігається істотне подорожчання харчових продуктів. Ціни набору для борщу, що став своєрідним критерієм, за яким вимірюється добробут українців, зросли на 44%. Нескладно підрахувати, що вартість трилітрової каструлі борщу сьогодні сягає 100 грн. Для родин, які не мають присадибних або дачних ділянок, чи не найголовніша для раціону страва може перетворитися на справжній делікатес. Заощаджуючи, українці відмовляються від корисних продуктів — червоного м’яса, фруктів, сирів, віддаючи перевагу дешевшій їжі.

Хоча суто теоретично кожна перемога на зовнішніх ринках має робити нас багатшими, цивілізованішими і незалежнішими.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42