Інтерв’ю
Тема: Інше

Обговорення податкової реформи

Проведення другого етапу податкової реформи — одне з найактуальніших питань, на вирішення якого сподіваються бізнес-спільнота і громадськість.
Про те, що чекає на платників у 2016 р., «Вісник» запитав у заступника міністра фінансів України Олени МАКЕЄВОЇ, голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни ЮЖАНІНОЇ, а також у голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктора ГАЛАСЮКА.


Олена МАКЕЄВА:
«Одним із завдань податкової реформи є зменшення навантаження на фонд оплати праці»

В. — Олено Леонідівно, Ви пропонуєте однакові ставки податків як рівні умови для всіх. Чи справедливо застосовуватиметься такий підхід, адже розмір деяких ставок податків підвищується, наприклад єдиної ставки ПДВ?

О. М. — Філософія податкової реформи полягає у встановленні лінійної пласкої ставки на рівні 20% для податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та ЄСВ.

По-перше, це значне спрощення адміністрування податків. Наразі в Україні лише щодо цих чотирьох податків існує понад 90 різних ставок, що використовуються податковими органами. Це значне ускладнення адміністрування, що коштує додаткових часових та фінансових ресурсів на адміністрування податків. Після запровадження однієї ставки податку буде забезпечено простіші правила обчислення податків, а отже, легше адміністрування та менший простір для суб’єктивізму перевіряючих органів.

По-друге, передбачається розширити базу оподаткування за рахунок відмови від існуючих пільг та податкових привілеїв. І це справедливо, адже сьогодні абсолютно всі галузі нашої економіки знаходяться у складному фінансовому становищі.

По-третє, лінійна модель — це встановлення рівних та справедливих податкових правил незалежно від сектору економіки чи від того, фізична ти особа чи підприємець.

Щодо ПДВ, то в рамках податкової реформи передбачено залишити чинні ставки податку 20% на всі внутрішні операції та 0% — на експортні.

В. — Яку нову модель Міністерство планує запровадити стосовно оподаткування заробітної плати? Чим вона відрізнятиметься від нинішньої?

О. М. — Сьогодні податкове навантаження на фонд заробітної плати становить більш ніж 56%, що призводить до виплат заробітних плат «в конвертах» та значної тінізації економіки України.

У рамках податкової реформи Мінфін передбачає на першому етапі знизити вдвічі ставки ЄСВ — з 41 до 20%, відмовитися від ЄСВ на рівні 3,6%, що сплачується працівником, та встановити єдину ставку ПДФО в розмірі 20%. На другому етапі через два роки (з 2018 р.), — об’єднати ЄСВ та ПДФО, забезпечивши зниження сукупного податку на заробітну плату до 20%.

Водночас для захисту найвразливіших верств населення з низьким рівнем доходів пропонується встановити податкову соціальну пільгу для всіх платників на рівні однієї мінімальної заробітної плати (з 01.09.2015 р. — 1378 грн.).

Нині за чинної системи оподаткування для застосування соціальної пільги в розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати існують певні обмеження. Нею користуються 0,5 млн. громадян (понад 3% платників). У разі запровадження пільги в розмірі однієї мінімальної заробітної плати без обмежень на застосування кількість користувачів збільшиться до 2,7 млн. (понад 19% громадян).

В. — Ви плануєте зміни у спрощеній системі оподаткування і зниження порогу річного обороту підприємців до 2 млн. грн. Звідки саме ця цифра? На кого розраховано таку систему? Чи скасовуватиметься можливість перебувати юридичним особам на цій системі?

О. М. — Статистика свідчить, що понад 90% платників єдиного податку — фізичних осіб мають річний дохід не більше ніж 1 млн. грн. Пропонується залишити граничний розмір річного доходу на рівні 2 млн. грн., таким чином, абсолютна більшість підприємців і надалі використовуватимуть спрощену систему оподаткування без додаткових обмежень щодо роботи з юридичними особами.

Також передбачається підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 2 млн. грн., що відповідає запропонованому річному обороту для реєстрації осіб як платників єдиного податку.

Право юридичних осіб працювати на спрощеній системі оподаткування зберігається лише для сільськогосподарських товаровиробників (чинна четверта група платників єдиного податку у проекті податкової реформи Мінфіну України — група «С»).

В інших групах («А» і «В») працюватимуть лише фізичні особи — підприємці. Решта юридичних осіб (близько 155 тис.) зобов’язані будуть перейти на загальний режим оподаткування податком на прибуток, але без сплати авансових платежів протягом першого року роботи на загальній системі.

В. — Об’єктом оподаткування транспортним податком розглядаються транспортні засоби за оціночною вартістю понад 1 млн. грн. Наскільки зростуть надходження до держбюджету і де брати оціночну вартість, адже за інформацією Мінекономіки України не на всі моделі транспортних засобів визначено ринкову вартість?

О. М. — Транспортний податок запроваджений з 01.01.2015 р. («працює» вже майже рік). Однак система його адміністрування не досконала і за цей рік отримано дуже багато скарг від громадян щодо його справляння. Насамперед це стосувалося встановленого критерію за об’ємом двигуна (3 л), оскільки він не забезпечує справедливість в оподаткуванні — значна кількість автомобілів класу «люкс» та «преміум» із об’ємом двигуна менше 3 л не оподатковується, хоча за вартістю є розкішшю. Водночас власники недорогих авто з об’ємом двигуна понад 3 л мають сплатити 25 тис. грн. податку.

Тому пропонується забезпечити справедливий підхід в оподаткуванні транспортних засобів, встановивши критерій вартості та віку. Однак у зв’язку з тим, що в Україні відсутня єдина база вартості автомобілів, а зобов’язати всіх громадян провести незалежну оцінку неможливо, оскільки це додаткові витрати громадян, передбачено оподатковувати виключно нові легкові автомобілі (до 5 років), середньоринкова вартість яких становить понад 1 млн. грн.

За підрахунками запропоновані зміни дадуть змогу додатково залучити до місцевих бюджетів близько 3 млрд. грн. Але ця цифра — орієнтовна. Остаточно оцінити вплив можливо після формування переліку автомобілів вартістю понад 1 млн. грн.

Цей перелік щороку формуватиметься та оприлюднюватиметься Мінекономрозвитку України на підставі методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. № 403. Така методика вже діє при оподаткуванні ПДФО операцій з транспортними засобами.

В. — Щодо податку на нерухомість хотілося б детальніше дізнатися, чого чекати?

О. М. — Проект реформи не передбачає істотних змін в оподаткуванні нерухомості в Україні.

Так, пропонується підвищити максимальну ставку оподаткування нерухомості з 2 до 3% мінімальної зарплати за 1 м2.

Проте така норма лише надасть право, а не обов’язок, для встановлення відповідного розміру податку. За рішенням місцевих органів влади цю ставку може бути встановлено навіть на рівні 0%. Водночас передбачається збереження діючої пільги на оподаткування житлової нерухомості в існуючих межах: 60 м2 (для квартир) та 120 м2 (для житлових будинків).

Площа значної кількості житлової нерухомості в Україні не перевищує пільгових 60/120 м2, тому їх власників норма щодо підвищення ставки цього податку не торкнеться.

Окрім того, Мінфіном України пропонується зберегти право місцевих рад надавати пільги з податку на нерухоме майно для фізичних осіб залежно від їх майнового стану та рівня доходів.

Водночас для підвищення соціальної справедливості в оподаткуванні майна в Україні пропонується збільшити оподаткування елітної нерухомості. Власники такої нерухомості мають платити вищі податки, ніж власники невеликих квартир. Тому власники квартир площею понад 300 м2 та будинків площею понад 500 м2 сплачуватимуть податок у фіксованому розмірі — 25 000 грн. на рік.

В. — Чи плануєте подальше зближення бухгалтерського і податкового обліку, зокрема усунення податкових різниць при визначенні фінансового результату?

О. М. — Виникнення податкових різниць — це об’єктивний процес, що простежується у багатьох країнах світу і спричинений існуванням різних критеріїв визначення доходів і витрат для розрахунку оподатковуваного прибутку і фінансового результату до оподаткування. Ці критерії є обмеженнями, які встановлюються з метою покращення інвестиційної привабливості країни і збільшення надходжень до бюджету.

Сьогодні в Податковому кодексі України визначено перелік податкових різниць, які враховують суспільно необхідний рівень витрат та доходів для забезпечення визначення пріоритетності, достатності та ефективності з точки зору отримання відповідного рівня бюджетних надходжень податку та прозорості його адміністрування.

В. — За всіма Вашими розрахунками чи вдасться в 2016 р. вийти на дефіцит бюджету не більше ніж 3,7% ВВП?

О. М. — Для збалансування проекту податкової реформи Мінфіну України та збереження дефіциту на рівні 3,7% ВВП необхідно зменшити або оптимізувати витрати на 60 млрд. грн.

При цьому це повинно бути не механічне скорочення видатків, яке призведе до збільшення заборгованості бюджету перед громадянами і необхідності фінансування прихованого дефіциту, а саме оптимізація чи економія державних видатків.

Наразі проводяться непрості дискусії в уряді та з Міжнародним валютним фондом щодо досягнення збалансованості бюджету з дефіцитом 3,7% ВВП.

 

Ніна ЮЖАНІНА:
«Через півроку після лібералізації варто розраховувати на детінізацію»

В. — Ніно Петрівно, основним положенням вашого проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» (від 26.10.2015 р., реєстр. № 3357) є перехід служби від здійснення фіскальної функції до сервісної. У зв’язку з цим запроваджується інститут податкових консультантів. Хто будуть ці податкові консультанти? Колишні працівники ДФС? І на базі чого буде запущено інститут?

Н. Ю. — Інститут податкових консультантів планується створити як незалежний орган, діяльність якого буде подібною до аудиторської, але це будуть справді податкові консультації, надання допомоги платникам у складанні звітності, сплаті податків, представленні інтересів платника як у податковому органі, так і в суді. Тобто це така собі нова професія і виокремлення у тому числі з професії аудиторської кластеру людей, які замінять бухгалтерів. Для чого це? Для того, щоб позбавити суб’єктів підприємницької діяльності взагалі необхідності утримувати штат бухгалтерів. Передав податковому консультанту документи — і більше ні про що не піклуєшся. Навіть якщо у податкового органу виникнуть запитання щодо складеної звітності, то він матиме справу виключно з податковим консультантом, а не з платником.

В. — Нещодавно з’явився системний звіт від інституту бізнес-омбудсмена «Проблеми адміністрування податків для бізнесу в Україні». Радять, зокрема, вилучити з Кодексу принцип депонування коштів на ПДВ-рахунках. У вашому законопроекті цього немає. Чому?

Н. Ю. — Про негативні наслідки СЕА ПДВ говорять в основному в столиці. Я нещодавно об’їхала деякі регіони, де на зустрічах із бізнесом майже не виникало питання про негативні наслідки у вигляді вимивання обігових коштів. Складно було на початку запровадження системи, у липні місяці, коли справді довелося вилучити кошти з обороту, але зараз це питання вже знято.

Я неодноразово говорила, що з самого початку була великим противником СЕА ПДВ, але, враховуючи завдання, які можливо було вирішити тільки через систему електронного адміністрування, ми погодилися на її виважене запровадження з урахуванням усіх негативних наслідків, що можуть виникнути у бізнесу. Про скасування СЕА ПДВ, на мій погляд, поки що говорити недоречно. Справді, позитивний ефект від СЕА ПДВ для бюджету є.

Зараз маємо рухатися з максимальною віддачею до того, щоб прибрати норми, які взагалі суперечать здоровому глузду і перешкоджають працювати з використанням системи, наприклад, щодо встановлення відповідальності контрагента за нереєстрацію своєму покупцю податкової накладної.

В. — До відшкодування ПДВ Ви плануєте підходити в порядку черговості заявок, без будь-яких критеріїв для «автомату». Як у такому випадку бути зі старими боргами, яких накопичилося понад 20 млрд. грн.? Спочатку віддати їх?

Н. Ю. — Система, яку ми пропонуємо для відшкодування ПДВ, передбачає створення реєстру в режимі он-лайн і автоматичне відшкодування всіх сум ПДВ, забезпечених грошима в СЕА. Якщо туди втягнуто рядок 24 декларації, який дає змогу реєструвати податкові накладні платникам податку на суми від’ємного значення, то у разі відшкодування така заявка не може бути безперешкодно включеною до нового реєстру, а потребує перевірки податковим органом.

Щодо старої заборгованості, то вона зменшується у зв’язку з тим, що було внесено зміни до бюджету щодо збільшення суми до відшкодування ПДВ. Думаю, до кінця року ми матимемо порівняно мінімальну заборгованість за останні роки. Стару історію ми маємо закінчити достойно.

В. — Чого очікувати зі спецрежимом для сільгосппідприємств? Чи буде він змінений і для кого?

Н. Ю. — Спецрежим з ПДВ має бути скасований з 2016 року для всіх сільгоспвиробників, крім тваринників. По тваринництву в нас є розрахунки експертів, які підтверджують, що при скасуванні такої пільги тваринництво взагалі не зможе далі існувати як галузь. Тобто для того щоб підтримати цей напрям діяльності сільгоспвиробників, ми маємо залишити для них спецрежим.

В. — Що передбачено зі ставкою ПДВ для виробів медичного призначення? У Мінфіні її планують підняти з 7 до 20%. Що пропонуєте Ви?

Н. Ю. — Ми пропонуємо її залишити на рівні старої ставки 7% і зможемо говорити про скасування цієї пільги тільки після проведення реформи охорони здоров’я і врахування в ній усіх можливостей надання соціальних гарантій незабезпеченим людям щодо вартості ліків. Чи це будуть персоніфіковані картки з фіксованою сумою, яку може витратити на ліки особа, що потребує соціального захисту, чи інша система, яка розробляється в Мінохорони здоров’я України, але до цього питання ми можемо повернутися тільки після такої реформи.

В. — Щодо оподаткування прибутку. Зараз об’єкт оподаткування — прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату на податкові різниці. Яка основна ідея змін з податку на прибуток?

Н. Ю. — Основна ідея полягає лише в тому, щоб залишити всі обігові кошти на підприємствах. Слід закласти такі норми, щоб суб’єкт підприємницької діяльності не шукав можливості оптимізації. Всі знають, що для збільшення витрат суб’єкт підприємницької діяльності знаходить певні оптимізаційні статті й спрямовує на оплату таких послуг свої обігові кошти лише для того, щоб сплатити менше податку на прибуток.

Податок на прибуток є найбільш вразливим, тому що існує низка витрат, щодо яких контролюючий орган не до кінця може довести, чи є вони оптимізаційними, і дуже часто між податковим органом і платником виникає конфлікт, який закінчується корупційною історією. Але це — другорядне питання. Все ж таки насамперед ми маємо надати змогу підприємствам, які не мають доступу до дешевих кредитів, оперувати власно заробленими коштами без сплати податку на прибуток. Я гадаю, що таким чином ми залишимо десь на 30% більше коштів у їх операційній діяльності.

Крім того, реінвестиції в необоротні основні засоби, у збільшення запасів, підвищення заробітної плати принесуть тільки користь, тому що, куди б не спрямовувався отриманий прибуток, якщо він не вилучається у вигляді виплати дивідендів або інших прирівняних платежів, кошти можуть вільно працювати без оподаткування на користь підприємства або просто знаходитися на його рахунках у банку.

В. — Ви пропонуєте нову систему оподаткування доходів від підприємницької діяльності шляхом розширення самого визначення самозайнятої особи й виділяєте індивідуальну діяльність. Що це за діяльність?

Н. Ю. — Це якраз побутові послуги населенню, ремонт, прибирання, а також народні промисли — роздрібна торгівля тим, що ти виростив чи виробив.

Дуже часто ми бачимо, як люди продають плетені корзини, в’язані речі тощо. Для чого ми запровадили цю індивідуальну діяльність? Щоб спростити роботу таких осіб без обов’язку зареєструватися як СПД та дозволити сплачувати податок за фактичний період діяльності. Адміністрування має бути мінімальним.

В. — У мережі «розганяється» теза про те, що ставки податків — не головне для економіки. Поясніть, будь ласка, звичайній людині й громадянину, чому запропоновані Вами 10% ПДФО краще за нинішні 15/20%, крім того, що це й так очевидно?

Н. Ю. — Ставки — не головне і головне. Тому що саме в комплексі зниження ставок дає той ефект, який ми хочемо отримати від лібералізації. Ми очікуємо виведення з «тіні» економіки і легалізації заробітних плат. І низка заходів, запропонованих у законопроекті, може привести до такого результату. Це і зміни в адмініструванні, і зміни в самих підходах до оподаткування (я маю на увазі податок на розподілений прибуток), і глибоке розуміння щодо прикриття лазівок, які можуть використовуватися для оптимізації.

В. — Ви пропонуєте новий механізм нарахування податкової соціальної пільги виходячи з доходів домогосподарств. Розкажіть про нього докладніше.

Н. Ю. — Ми намагаємося запровадити оподаткування сімейного доходу через трансформацію соціальної пільги, яка сьогодні прив’язана лише до заробітної плати та значно ускладнює роботу бухгалтерії підприємств, в удосконалену систему податкових знижок.

Ми робимо тільки перший крок, далі цю систему треба буде розвивати, вивчаючи досвід інших держав. Є ситуації, коли в сім’ї працює одна доросла людина, є родини, де на утриманні перебувають двоє і більше людей, що не можуть працевлаштуватися.

Тому передбачаємо, що за результатами року одна фізична особа, розмір місячного доходу на кожного члена сім’ї якої становив менше двох мінімальних зарплат, матиме право на повернення з бюджету частини сплаченого ПДФО.

В. — Чи потрібно враховувати детінізацію, плануючи надходження до бюджету?

Н. Ю. — Я думаю, що після проведення лібералізації на детінізацію варто розраховувати вже за підсумками півріччя.

 

Віктор Галасюк:
«Системна радикальна податкова реформа здатна перепрограмувати економічну долю країни»

В. — Вікторе Валерійовичу, чому, на Вашу думку, так затягується процес фіскального реформування? Наскільки пов’язаний він із реформуванням інших галузей?

В. Г. — Тому що влада все ще шукає ефективний еволюційний шлях реформування, якого не існує. Коли тіньова економіка становить 50% офіційної, планувати податкову реформу без урахування цього нюансу, намагаючись «тримати рівновагу», — все одно, що не помічати слона в кімнаті. Потрібна радикальна податкова реформа, яка ставить на чільне місце питання детінізації економіки та створення інвестиційних стимулів для розвитку підприємництва.

Системна радикальна податкова реформа здатна перепрограмувати економічну долю країни, закласти підвалини нової продуктивної економіки, задати вектор економічного зростання. Косметична — може лише законсервувати тіньову економіку та зберегти існуючий сировинно-олігархічний лад.

Насправді головне зрозуміти, що податкова реформа — не самоціль. Не потрібні зміни заради змін чи чергових «покращень». Податкова реформа — один із найпотужніших інструментів економічної та інвестиційної політики. І ми зобов’язані почати використовувати його за призначенням — для створення економічного зростання, а не для фіскального «витискання останніх соків» з бізнесу.

А економічна політика, і її податковий інструментарій в тому числі, мають бути спрямовані на створення умов детінізації економіки, залучення інвестицій, зростання експорту, розвитку власного виробництва та збереження існуючих і створення нових робочих місць.

На мою думку, на жаль, влада поки що не повною мірою поділяє такий підхід.

В. — Як Ви ставитеся до пільгового оподаткування окремих галузей?

В. Г. — Я позитивно ставлюся до запровадження фіскальних інвестиційних стимулів, у тому числі галузевих. Адже сьогодні, коли наша економіка є сировинно орієнтованою й технологічно застарілою, потрібно використовувати фіскальну політику як інструмент структурної перебудови і модернізації.

Ми не можемо й у жодному разі не повинні ставитися до різних галузей та видів діяльності як до рівних. Адже вони є абсолютно різними як джерела економічного зростання.

Йдеться не про компенсаторний, а про стимулювальний вплив. Адже державне дотування «економіки минулого» з державного бюджету, яке розпочиналось як короткостроковий тимчасовий захід, триваючи десятиріччями, зруйнувало економіку держави, відволікаючи державні ресурси та блокуючи інвестиційні стимули розвитку економіки майбутнього.

Підприємства «нової економіки», що провадять інтелектуальномісткі та науковомісткі види діяльності, а також нові виробництва мають сплачувати значно нижчі податки, ніж сировинні підприємства та існуючі низькотехнологічні виробництва. Ці податки також мають бути нижчими за ті, що діють для такого бізнесу в інших країнах для вирівнювання глобальних конкурентних умов в інтересах української економіки.

В. — Чи можете спрогнозувати, як можуть розвиватися події стосовно прийняття податкової реформи? Чи є шанс, що дві суперечливі концепції — парламентська та міністерська — матимуть точки дотику?

В. Г. — 115 авторів законопроекту № 3357 з усіх фракцій — достатньо потужне лоббі. Парламент визначає правила життя країни, у тому числі в податковій сфері. Але водночас вважаю, що ми не маємо ігнорувати застережень Мінфіну та уряду в цілому. Треба якомога швидше провести додаткові консультації та показати, що радикальна податкова реформа не несе ризику неконтрольованого бюджетного дефіциту і не загрожує фінансовій стабільності країни, а навпаки — створює умови для економічного розвитку та довгострокової фінансової стабілізації.


Розмову вели
Марія ДАНЮК,
Ольга ГЕРМАНОВА 
та Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42