Інші податки

Міжнародні податкові угоди: обмін інформацією

Створення центральних реєстрів бенефіціарів для обміну інформацією

Збільшення прозорості при здійсненні обміну податковою інформацією є на сьогодні основною тенденцією у сфері міжнародного співробітництва з питань оподаткування. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) дотримується амбітного плану — забезпечити автоматичний обмін податковою інформацією до 2017 р. На такий самий термін розраховано плани Європейського Союзу (ЄС) щодо створення центральних реєстрів бенефіціарів організацій і трастів, безумовний доступ до яких отримають податкові органи країн світу. Національне законодавство багатьох країн змінюється з метою унеможливити транснаціональним корпораціям переведення їхніх прибутків у юрисдикції з нижчим рівнем оподаткування.
Ці істотні фактори посилили рішучість урядів багатьох країн світу здійснювати ефективний обмін податковою інформацією з іншими юрисдикціями. Зміцнення такого виду міжнародного співробітництва дасть змогу не лише підвищити ефективність боротьби з ухиленням від сплати податків або застосуванням іншими країнами агресивних податкових схем, а й оптимізувати оподаткування, що має, у свою чергу, зменшити дефіцит бюджетів за рахунок збільшення податкових надходжень. У цьому контексті актуальним науково-практичним завданням є виявлення основних тенденцій у сфері міжнародного податкового співробітництва та узагальнення досвіду, напрацьованого іншими країнами у сфері обміну податковою інформацією. 
Юрисдикції найчастіше здійснюють обмін інформацією зі своїми основними торговими партнерами, сусідніми країнами та країнами — членами одних і тих самих міжнародних організацій або угруповань країн, різних за напрямами діяльності та об’єднаних з метою досягнення певних цілей, таких як ЄС, Об’єднаний міжнародний центр інформації про податкові гавані (Joint International Tax Shelter Information Centre, JITSIC), Форум з податкового адміністрування (The Forum on Tax Administration, FTA), Внутрішньоєвропейська організація податкових адміністрацій (The Intra-European Organisation of Tax Administrations, IOTA) тощо. Іншими основними причинами для систематичного обміну податковою інформацією є участь у політичних об’єднаннях (як зазначається Новою Зеландією), значна міграція громадян (згідно з даними Сербії), значні інвестиції (у випадку Південної Кореї), активна прикордонна діяльність (за інформацією Данії) і значна кількість громадян, які мешкають у певному конкретному регіоні (дані Польщі та Великої Британії).

Способи обміну інформацією

На практиці процес обміну інформацією з податкових питань зазвичай здійснюється у три основні способи. Насамперед слід виділити обмін інформацією, здійснюваний на підставі запитів від компетентних органів договірної сторони (за запитом). Другим способом, переважно погодженим за формою i змістом, є періодичний обмін інформацією між податковими владними структурами — так званий обмін в автоматичному режимі. Третій спосіб передбачає спонтанний обмін, прецедентом для якого може бути результат податкової перевірки. 
Для юрисдикцій, що здійснюють спонтанний і автоматичний обмін інформацією, більша частина загального обсягу обміну даними з питань оподаткування припадає на ці два способи обміну інформацією. 
Слід зазначити, що наразі в Україні не здійснюється обмін інформацією в автоматичному режимі, оскільки інші юрисдикції готові надавати Україні таку інформацію на паритетній основі, а Україна досі не готова збирати та передавати подібні масиви даних. Щодо спонтанного обміну податковою інформацією, то мають місце поодинокі випадки отримання Україною подібної інформації від компетентних органів Данії, Чехії, Італії. Україна, у свою чергу, надавала податкову інформацію в спонтанному режимі компетентним органам Російської Федерації та Казахстану.
 

ДОВІДКОВО
Міжнародні організації, які найчастіше здійснюють обмін інформацією з податкових питань:
  • Європейський Союз; 
  • Об’єднаний міжнародний центр інформації про податкові гавані (Joint International Tax Shelter Information Centre, JITSIC); 
  • Форум з податкового адміністрування (The Forum on Tax Administration, FTA);
  • Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (The Intra-European Organisation of Tax Administrations, IOTA) тощо.

Податкові угоди як механізм обміну інформацією

Обмін інформацією може ґрунтуватися на декількох різних юридичних механізмах. Правовими підставами для обміну податковою інформацією є міжнародні податкові угоди про уникнення подвійного оподаткування, угоди про обмін інформацією та Конвенція ОЕСР про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (далі — Конвенція). Конвенція від 25.01.88 р. (у редакції Протоколу від 27.05.2010 р.) відкрита для підписання та ратифікації всіма країнами (у тому числі тими, що не входять до ОЕСР) і покликана стати глобальним механізмом міжнародної правової допомоги у податковій сфері і насамперед у частині обміну податковою інформацією. 
Ключовими документами ЄС, що стосуються обміну інформацією, є:
  • Директива Ради ЄС 2011/16/EU від 15.02.2011 р. «Про адміністративне співробітництво в галузі оподаткування», що передбачає обмін податковою інформацією за запитом між країнами — членами ЄС, одночасні податкові перевірки у двох і більше країнах — членах ЄС, участь у податкових перевірках та вручення документів на території іншої країни — члена ЄС. Більше того, з 2015 р. такі країни зобов’язані ввести в дію закони та адміністративні процедури, що передбачають обов’язковий автоматичний (без запиту) обмін інформацією щодо податкових періодів, що починаються з 01.01.2014 р.;
  • Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС 2005/60/ЄC від 26.10.2005 р. «Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму»;
  • Директива Ради ЄС 2003/48/ЄC від 03.06.2003 р. «Щодо оподаткування доходу від накопичення заощаджень у формі виплати відсотків» (у редакції Директиви Ради ЄС 2014/48/EU від 24.03.2014 р.).
Крім того, нещодавно з’явився ще один документ, який регламентує здійснення обміну податковою інформацією — під час Сьомого пленарного засідання Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей у Берліні представники 51 країни підписали угоду, що передбачає щорічний автоматичний обмін даними про фінансові рахунки нерезидентів. Цю угоду підписали всі країни — члени ЄС. Водночас деякі країни, що формально не приєдналися до угоди, готові виконувати її положення. Україна також розпочала роботу з підготовки до підписання цієї угоди.
Національні законодавства підтримують здійснення обміну інформацією. Незважаючи на те що час від часу виникають деякі перешкоди для його ефективного здійснення, уряди досить швидко вносять необхідні поправки до законодавства для того, щоб воно відповідало міжнародним стандартам. Наприклад, Італія та Південна Корея внесли зміни до існуючих процедур з метою прискорення ратифікації договорів, Нідерландами було внесено поправки до своїх внутрішніх правил з метою швидшого реагування на запити в рамках обміну інформацією, Індією було розроблено та імплементовано нові форми податкових декларацій.
Безперечно, внутрішнє законодавство іноді може завадити дотриманню всіх форм міжнародного обміну інформацією і наданню допомоги іншим країнам в цілях оподаткування. Це той випадок, коли такі країни, як Польща і Сербія, які заявляють, що деякі форми податкового співробітництва, які практикуються на міжнародному рівні, наприклад, допомога у зборі податків, наразі не можуть бути запроваджені цими юрисдикціями.

Відповідність юрисдикцій міжнародному стандарту 

Глобальний форум з прозорості та обміну податковою інформацією (далі — Глобальний форум) оцінює відповідність юрисдикцій міжнародному стандарту прозорості та обміну інформацією за запитом. Оцінювання здійснюється у два етапи: під час першого етапу відбувається ознайомлення з нормативно-правовою базою кожної з юрисдикцій; під час другого етапу — оцінювання застосування законодавства на практиці. Після проведеного оцінювання формуються рейтинги, які підтверджують рівень відповідності юрисдикції загальним стандартам.
Станом на січень 2015 р. Глобальний форум завершив перший етап оцінювання в 105 країнах і присвоїв рейтинги в цілому 71 країні після завершення другого етапу оцінювання. Результати загального оцінювання свідчать, що серед 71 країни 20 юрисдикцій мають рейтинг «відповідають», 38 юрисдикцій «більшою мірою відповідають», 9 юрисдикцій «частково відповідають» і 4 юрисдикції «не відповідають». Додаткові огляди, під час яких вивчають зміни до законодавства, запропоновані юрисдикціям під час оцінювання, тривають в Австрії, Британських Віргінських островах, Кіпрі та Люксембурзі.
Серед юрисдикцій, які ще не прийняли відповідних зобов’язань, також можна назвати Україну, адже наразі лише почалася підготовка до імплементації загального глобального стандарту для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Виходячи з основних цілей обміну податковою інформацією, що полягають у забезпеченні виконання податковими органами функцій, передбачених національним законодавством, предметом обміну насамперед є інформація про отриманий юридичною (фізичною) особою прибуток (дохід): дивіденди, відсотки, роялті, директорські гонорари, винагороди за надання незалежних послуг; про доходи від здавання майна в оренду, комісійні, а також інші подібні виплати. Крім інформації, пов’язаної з адмініструванням прямих податків, учасники обміну за певних обставин можуть вести співпрацю з питань нарахованих податкових зобов’язань i з ПДВ. Інформаційні запити можуть також стосуватися цінових аспектів щодо тих чи інших угод. 
Необхідна кількість часу, щоб забезпечити надання запитуваної інформації, в основному залежить від наявності цієї конкретної інформації. Якщо запитувані дані є в розпорядженні компетентного органу, обмін відбувається відносно швидко, тобто в часовому проміжку від двох до шести місяців. Якщо інформація перебуває в розпорядженні інших установ або самого платника податків, залежно від складності запиту необхідна кількість часу коливається від шести до дванадцяти місяців. В окремих випадках через особливості збору інформації час для підготовки відповіді на запит про надання даних може зайняти більше року. Загалом можна дійти висновку, що держави зазвичай дотримуються зазначених рекомендацій щодо термінів опрацювання запитів, отриманих у рамках обміну податковою інформацією.
Попри те, що мова листування при здійсненні податкового інформаційного співробітництва не часто згадується серед важливих чинників його успішного здійснення, вона все ж справляє значний вплив на часові межі надання інформації. На значенні мови, якою здійснюється обмін податковою інформацією, акцентують увагу лише дві юрисдикції, а саме Італія та Росія. Згідно з доповіддю, підготовленою в Італії, необхідність здійснення перекладу запитів уповільнює процедури обміну інформацією. Обмін інформацією між Росією та країнами колишнього Радянського Союзу є швидшим завдяки використанню російської мови при оформленні документів, що не потребує перекладу. 
На практиці більшість країн обмінюються інформацією частіше з тими країнами, що використовують однакову мову. Серед наявних прикладів можна зазначити регулярний обмін інформацією між Новою Зеландією та Австралією, Великою Британією та США, також між Францією, Бельгією і Люксембургом, активну інформаційну співпрацю між Канадою, Великою Британією та США.
Практична здатність юрисдикції ефективно обмінюватися інформацією залежить від наявності адекватної інституційної бази, тобто сукупності інститутів, які забезпечують належне безперебійне функціонування певної системи чи механізму на основі легітимно встановлених правил, прийомів і важелів впливу, у нашому випадку — системи обміну податковою інформацією. У цьому контексті для України важливо дослідити досвід країн-сусідів, розвинутих країн та країн, що активно розвиваються.
ДОВІДКОВО
Ключовими документами ЄС, що стосуються обміну інформацією, є:
  • Директива Ради ЄС 2011/16/EU від 15.02.2011 р.; 
  • Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС 2005/60/ЄC від 26.10.2005 р.;
  • Директива Ради ЄС 2003/48/ЄC від 03.06.2003 р. 

Міжнародний досвід

Угорщина. Серед країн — сусідів України з розвинутою системою обміну інформацією є Угорщина, яка має значну кількість договорів, що передбачають обмін інформацією з податкових питань. Підписала 68 угод про уникнення подвійного оподаткування, з них 66 є чинними, решта договорів вже ратифіковано, але ще не набрали чинності. 
Мережа угод про уникнення подвійного оподаткування, укладених Угорщиною, охоплює основних партнерів, включаючи країни — члени OECР та ЄС. Ця країна перебуває у процесі переговорів щодо укладання інших угод про уникнення подвійного оподаткування та протоколів, кожен з яких міститиме положення, які дадуть змогу Угорщині обмінюватися інформацією відповідно до міжнародних стандартів. 
Водночас Угорщина ще не підписала жодної податкової угоди про обмін саме податковою інформацією. Уряд країни повідомив, що найближчим часом розпочнуться переговори про укладання угод щодо обміну податковою інформацією з вісьмома офшорними юрисдикціями (Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Гернсі, Гібралтар, Джерсі, острів Мен та Ліхтенштейн). 
Відповідно до ст. 19(3) Конституції Республіки Угорщина парламент має право укладати міжнародні договори, які винятково важливі для зовнішніх відносин країни. Угорщина бере участь в автоматичному обміні інформацією з членами ЄС (Директива Ради 77/799/ЄEC від 19.12.77 р. (ст. 3) та Директива Ради 2003/48/ЄC від 03.06.2003 р. про оподаткування доходів від заощаджень у формі відсоткових платежів). Відповідно до Директиви Ради 77/799/ЄEC Угорщина також обмінюється інформа-цією з країнами — членами ЄС.
Німеччина. Для цієї країни глобалізація світової економіки є особливо важливим фактором, який формує основу економічного успіху країни. Німецька економіка значною мірою орієнтована на експорт. Це підвищує важливість міжнародного обміну інформацією з податкових питань. Транскордонні бізнес-процеси є частиною діяльності німецьких компаній, тому інформація про них дуже потрібна цій країні для цілей оподаткування.
Німеччина має велику мережу угод про подвійне оподаткування з іншими країнами. Станом на 01.01.2012 р. вона підписала більше 90 двосторонніх договорів у сфері оподаткування доходів і капіталу з іншими країнами. Німеччина проводить переговори щодо укладення конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, беручи за основу ст. 26 Модельної податкової конвенції ОЕСР. В укладених раніше цією країною договорах формулювання щодо обміну інформацією часто відрізняється від ст. 26 Модельної податкової конвенції. Крім того, цією країною на сьогодні укладено понад 20 договорів виключно щодо обміну інформацією. 
Німеччина має двосторонні угоди про надання допомоги у зборі податків, як передбачається у ст. 27 Модельної податкової конвенції, лише з кількома державами, а саме Австрією, Бельгією, Канадою, Данією, Фінляндією, Францією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Польщею, Швецією та США. Ця країна укладає двосторонні договори про надання допомоги у зборі податків з іншими країнами тільки там, де дві правові системи є порівнянними. 
Більшість запитів направляються Німеччиною до країн — членів ЄС. Це зумовлено більш високим рівнем інтеграції в рамках ЄС. Питома вага автоматичного обміну інформацією в цій країні тепер більша, ніж обмінів за запитами про надання інформації. Обмін значними обсягами даних в автоматичному режимі 
Німеччина здійснює переважно з країнами ЄС.
Китайська Народна Республіка. Серед країн світу, що активно розвиваються, лідируючі позиції в світі сьогодні посідає Китайська Народна Республіка. У сфері обміну податковою інформацією в останні роки нею було здійснено прорив.
Китай має велику мережу двосторонніх угод, які передбачають обмін інформацією з податкових питань, а на сьогодні веде переговори щодо укладання нових угод, а також переукладання існуючих. Наразі цією країною укладено 97 угод про уникнення подвійного оподаткування, 2 з яких — специфічні угоди (зі Спеціальним адміністративним районом Гонконг і Спеціальним адміністративним районом Макао), що містять вимоги щодо обміну інформацією. Крім того, Китай уклав угоди про обмін податковою інформацією з вісьмома юрисдикціями. Угоди Китаю охоплюють її основних торговельних партнерів. Крім того, ця країна прагне укласти договір про обмін інформацією з кожним членом Глобального форуму. 
Переважна більшість договорів Китаю відповідає міжнародним стандартам. Проте угоди про уникнення подвійного оподаткування Китаю з Австрією (1991 р.), Брунеєм (2004 р.), Естонією (1998 р.), Ямайкою (1996 р.), Люксембургом (1994 р.), Малайзією (1985 р.), Тринідадом та Тобаго (2003 р.) не відповідають міжнародним стандартам через обмеження у внутрішньому законодавстві вказаних країн — партнерів Китаю. Ця країна веде роботу щодо вдосконалення існуючих законодавчих механізмів. Так, Протокол про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування зі Швейцарією було парафовано у березні 2012 р. Передбачається, що Китай продовжить роботу над оновленням угод про обмін інформацією відповідно до ст. 26 Модельної податкової конвенції ОЕСР.
Усі статті про обмін інформацією в угодах Китаю містять положення про конфіденційність, як і внутрішнє законодавство країни. Ці положення застосовуються однаковою мірою для всієї інформації та документації, що міститься в запитах, отриманих Китаєм, а також відповідях, отриманих від контрагентів. Угоди цієї країни також гарантують, що договірні сторони не зобов’язані надавати інформацію, яка розкриватиме торговельну, підприємницьку, промислову, комерційну або професійну таємницю чи інформацію, яка б суперечила суспільній політиці.
Матеріали, отримані від китайських експертів у рамках дослідження Глобального форуму, свідчать, що у більшості випадків Китай здатний реагувати на запити про надання інформації в передбачений термін — протягом 90 днів з моменту отримання запиту. Внутрішньодержавні процедури обробки запитів про обмін інформацією чітко визначені і, як правило, ефективні на практиці. Однак є невелика кількість зареєстрованих випадків, де компетентний орган Китаю не забезпечив юрисдикцію, що запитувала інформацію, кінцевою відповіддю протягом 90 днів. 
Крім здійснення ефективного обміну інформацією у відповідь на спеціальні запити, що відповідає міжнародному стандарту, Китай бере участь у здійсненні автоматичного і спонтанного обміну інформацією. Починаючи з 2004 р. Китай обмінюється інформацією на автоматичній основі з декількома ключовими договірними партнерами. Ця інформація охоплює певні види платежів, наприклад дивіденди, проценти, роялті, заробітну плату і пенсійні виплати. Також розвинуто відносини зі спонтанного обміну інформацією з низкою договірних партнерів.
Кілька партнерів Китаю з обміну інформацією забезпечили позитивний зворотній зв’язок щодо спонтанного і автоматичного її обміну. Компетентний орган країни повідомляє, що деякі з його спеціальних запитів про обмін інформацією базуються на інформації, представленій на спонтанній або автоматичній основі.
На сьогодні у світі відбуваються важливі процеси, що стануть основою для переходу на новий рівень податкової співпраці між учасниками світового співтовариства. Нині дедалі більше країн світу стають учасниками міжнародних податкових угод, якими передбачається обмін інформацією за значно ширшим колом податків та зі значно меншими обмеженнями, ніж це було принаймні п’ять чи десять років тому. Дедалі більшого поширення поряд із такою звичною формою обміну інформацією, як обмін за запитом, набуває автоматичний і спонтанний обмін інформацією. 
Для країн, що розвиваються, важливо не залишатися осторонь процесів міжнародного податкового співробітництва. При цьому необхідно зважати вигоди від участі в загальносвітових процесах із втратами у разі неучасті в них. Також доцільно спиратися на досвід розвинутих країн, які вже пройшли певні етапи на шляху побудови транспарентного податкового середовища, що дасть змогу зекономити ресурси та уникнути певних помилок.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42