Новини
Тема: Трансфертне ціноутворення

Світові тенденції трансфертного ціноутворення

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 05.10.2015 р. оприлюднила остаточний пакет заходів, необхідних для всебічного, послідовного та узгодженого реформування міжнародної податкової системи, відомий як План протидії розмиванню (ерозії) оподатковуваної бази і виведення прибутків (Base Erosion and Profit Shifting) (далі — BEPS). У межах проекту також частково переглянуто й Настанови ОЕСР з трансфертного ціноутворення (далі — ТЦ) для транснаціональних компаній та податкових служб.

Проект BEPS має допомогти урядам усунути прогалини в існуючих міжнародних правилах, завдяки яким корпоративні прибутки можуть «зникати» або штучно переводитися в низькоподаткове чи безподаткове середовище, де економічна діяльність не здійснюється.

Відповідно до досліджень ОЕСР втрати держав від не отриманих внаслідок подібних дій податків за найконсервативнішими оцінками становлять приблизно 100 — 240 млрд. дол. США щороку. Це становить від 4 до 10% світових зборів корпоративного прибуткового податку. Для країн, що розвиваються, в яких цей податок становить більшу частину податкових зборів, BEPS відіграє значну роль.

Генеральний секретар ОЕСР Анхель Гурріа вважає, що BEPS позбавляє країни цінних ресурсів, які могли б стимулювати економічне зростання, усунути наслідки глобальної економічної кризи і створити більше можливостей для цього. Але крім цього, BEPS викликає недовіру громадян до справедливості податкової системи в усьому світі.

Новий пакет заходів, оприлюднений 05.10.2015 р., містить фундаментальні зміни міжнародних податкових правил. Вони покликані запобігти легальним методам уникнення оподаткування (так званому подвійному неоподаткуванню), сприяти вирівнюванню оподаткування з економічною активністю та створенням вартості. Як заявив Генеральний секретар ОЕСР, якщо ці заходи будуть реалізовані в повному обсязі, вони зроблять системи податкового планування, засновані на BEPS, абсолютно неефективними.

Реалізація плану ОЕСР/G20

Робота над проектом протидії BEPS проводилася за ініціативою лідерів країн Великої двадцятки (G20) та була заснована на Плані дій 2013 р., у якому з метою запобігання міжнародному ухиленню від сплати податків було визначено 15 дій.

Заходи BEPS було узгоджено після прозорого та інтенсивного дворічного процесу консультацій між ОЕСР, країнами G20, країнами, що розвиваються, та зацікавленими сторонами з бізнесу, наукового середовища та громадських організацій.

Фінальний пакет заходів включає в себе нові мінімальні стандарти міжнародного оподаткування:

  • двосторонню звітність між країнами, яка вперше дасть можливість побачити податковим адміністраціям глобальну картину діяльності багатонаціональних підприємств;
  • заходи щодо запобігання використанню холдингових компаній як транзитного центру для перерозподілення інвестицій;
  • припинення несумлінних податкових практик, зокрема у сфері інтелектуальної власності, через автоматичний обмін податковими рішеннями;
  • ефективні процедури взаємної домовленості про те, що боротьба проти подвійного неоподаткування (нульове оподаткування) не призведе до подвійного оподаткування.

Остаточний пакет складається з 13 фінальних звітів за 15-ма заходами Плану дій (http://www.oecd.org/ctp/beps-2015-final-reports.htm):

  • рішення податкових викликів у цифровій економіці;
  • нейтралізація ефектів гібридних невідповідностей у домовленостях;
  • розробка ефективних правил для контрольованих іноземних компаній;
  • обмеження бази розмивання (ерозії) через процентні відрахування та інші фінансові виплати;
  • більш ефективна протидія шкідливим податковим практикам, зважаючи на прозорість і суть;
  • запобігання надання договірних переваг у невідповідних обставинах;
  • запобігання штучного уникнення статусу постійного представництва;
  • узгодження результатів ТЦ із створенням вартості;
  • вимірювання та моніторинг BEPS;
  • обов’язкові правила розкриття інформації;
  • документація з ТЦ та звіт «країна-за-країною» (Country-by-Country Reporting);
  • підвищення ефективності механізмів вирішення спорів;
  • розроблення багатостороннього інструменту для зміни двосторонніх податкових угод.

Урядам запропоновано низку нових заходів, що здійснюватимуться за рахунок внутрішніх змін у законодавстві. Це більш жорсткі правила щодо контрольованих іноземних корпорацій, загальний підхід до обмеження розмивання оподатковуваної бази через процентні відрахування, а також нові правила для запобігання використання невідповідностей в угодах для виведення прибутку з-під оподаткування через використання складних фінансових інструментів.

Крім того, переглядаються рекомендації з ТЦ для запобігання використанню платниками податків об’єктів (cash-boxes companies) для приховування прибутку в низько- або безподаткових юрисдикціях, заново визначається ключове поняття постійного представництва (Permanent Establishment) для усунення схем, які дають змогу уникнути створення оподатковуваної присутності в країні у зв’язку з використанням застарілого визначення.

Фінальну версію заходів щодо протидії розмиванню (ерозії) оподатковуваної бази і виведення прибутків схвалено міністрами фінансів країн G20 на зустрічі, що відбулася 08.10.2015 р. у Лімі (Перу).

Міністри G20 заявили, що й надалі підтримуватимуть стрімку, повсюдну і послідовну імплементацію рекомендацій BEPS, і вказали на необхідність розроблення відповідної системи моніторингу до початку 2016 р. Практичні кроки з імплементації BEPS обговорювалися на саміті G20 15 — 16 листопада поточного року в Анталії (Туреччина).

Наступним викликом для країн — членів ОЕСР та G20, за словами Генерального секретаря ОЕСР Анхель Гурріа, буде імплементація розроблених заходів. На його думку, проект BEPS показав, що країни здатні об’єднати зусилля заради змін, і швидка імплементація заходів протидії BEPS урядами різних країн забезпечить усталеніший режим міжнародного оподаткування.

Рекомендації з ТЦ у рамках проекту BEPS

Чотири з п’ятнадцяти заходів проекту BEPS безпосередньо присвячено питанням подальшого вдосконалення правил ТЦ: дії 8 — 10 щодо узгодження результатів ТЦ зі створенням вартості, та дія 13 — щодо перегляду правил підготовки документації з ТЦ.

За результатами роботи над зазначеними пунктами Плану BEPS підготовлено низку змін до Настанов ОЕСР з ТЦ для транснаціональних компаній та податкових служб, які насамперед полягають у зміщенні акцентів при проведенні аналізу ТЦ до доктрини «пріоритету суті над формою» (substance over form) і відображають головну мету проекту BEPS — прибуток повинен оподаткуватися там, де створюється вартість.

Розглянемо детальніше, які зміни запропоновано ОЕСР/G20 за кожною з цих дій.

Дія 8. Розподілення прибутку за операціями, пов’язаними з нематеріальними активами (НМА). Зміни спрямовано на протидію розподілення прибутку від НМА непропорційно внескам сторін у створення їх вартості. Зокрема, в нових рекомендаціях зазначається таке:

  • юридичний титул власника сам по собі не є підставою для отримання всього доходу (наприклад, роялті) від експлуатації НМА, але є відправною точкою для аналізу;
  • взаємозалежні особи, які виконують важливі для створення вартості НМА функції (розробка, підтримання, розвиток, захист і експлуатація НМА), повинні отримувати відповідну винагороду, а не тільки компенсацію витрат, понесених на просування, наприклад, торгової марки на нових ринках, які, як правило, перекладаються формальним власником — ліцензіаром на ліцензіата;
  • винагорода взаємозалежним особам має включати в себе елемент розподілу прибутку (profit sharing element), тобто не тільки надбавку (mark-up) до витрат, пов’язаних з виконанням зазначених функцій;
  • взаємозалежні особи, які виконують функцію фінансування проекту з НМА і приймають відповідні фінансові ризики, але не виконують інших функцій, пов’язаних зі створенням вартості НМА, мають право розраховувати не більше ніж на винагороду у вигляді премії за ризик неповернення (risk-adjusted return on its funding);
  • розширення переліку методів оцінки вартості НМА (доходів від нематеріальних активів), що відповідають принципу «витягнутої руки», за рахунок техніки, яка використовується в оціночній діяльності (valuation techniques);
  • допускається застосування дохідних методів, наприклад метод дисконтованого грошового потоку (Discount Cash Flow — DCF).

Дія 9. Розподілення прибутку залежно від прийнятих сторонами угоди ризиків. Умови договорів не завжди відповідають фактичним ризикам і діям, що здійснюються сторонами угоди і які потрібно враховувати при аналізі ТЦ. Крім того, для цілей ТЦ податкові органи мають право ігнорувати угоди (дії) за наявності обставин, що свідчать про комерційну ірраціональність (commercial irrationality apply).

На думку ОЕСР, ризик вважається прийнятим взаємозалежною особою, якщо така особа контролює цей ризик.

Наприклад, якщо особа, яка виконує функцію внутрішньогрупового фінансування, не контролює фінансовий ризик (тобто cash-boxes companies), то її винагорода не може перевищувати безризикову ставку прибутковості.

Дія 10. Інші угоди з високим ступенем ризику. У рамках зазначеної дії ОЕСР сфокусувала роботу на різних високоризикових сферах ТЦ, у тому числі на питаннях перекваліфікації угод, які можуть бути комерційно недоцільними між незалежними особами, окремих типів угод між взаємозалежними особами, спрямованих на розмивання оподатковуваної бази (наприклад, управлінські послуги), а також застосуванні методів.

За ініціативою низки країн заниження цін за зовнішньоекономічними угодами, предметом яких є сировинні товари, було визнано одним з основних типів виплат, спрямованих на розмивання оподатковуваної бази.

У результаті ОЕСР зазначає, що для визначення ціни відповідно до принципу «витягнутої руки» в угодах щодо сировинних товарів найпридатнішим є метод порівнянних ринкових цін. При цьому можуть використовуватися котирування інформаційно-цінових агентств.

Для забезпечення порівнянності аналізованих угод і котирувань потрібно проведення обґрунтованих коригувань, які б враховували предмет угоди, комерційні умови (кількість, період відвантаження, умови доставки, транспортування, страхування тощо), а також окремі економічні умови діяльності (наприклад, наявність премії за пряму і негайну поставку окремих видів продукції). Використовуване котирування може обиратися на дату укладення угоди (для початку аналізу), якщо це відповідає поведінці незалежних осіб в угодах і сформованій діловій практиці, або дату виконання угоди (дату переходу права власності на товар).


ДОВІДКОВО

Під контролем ризику слід розуміти наявність: повноважень і компетенції приймати рішення, пов’язані з управлінням ризиком; фінансових можливостей нести ризик (financial capacity).


Дія 13. Перегляд вимог до підготовки документації з ТЦ. Звіт містить переглянуті стандарти документації з ТЦ і шаблон звіту в розрізі кожної країни щодо доходів, прибутку, сплачуваних податків та окремих видів економічної діяльності.

Нові правила передбачають трирівневу структуру документації для надання транснаціональними компаніями:

  • майстер-файл (мaster file) — основна інформація високого рівня про глобальні бізнес-операції та політику ТЦ транснаціональних компаній (ТНК);
  • локальний файл (local file) — деталізованіша інформація про контрольовані операції, що належать до конкретної країни із зазначенням їх обсягів та результатів аналізу з точки зору відповідності принципу «витягнутої руки», який подається до податкових адміністрацій відповідних країн;
  • звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) — розгорнутий документ, що стосується ТЦ і який передбачає розкриття транснаціональними корпораціями докладної інформації про свої дочірні підприємства в усьому світі (щодо кожної країни, де розташовано такі дочірні підприємства).

Звіт у розрізі країн складається материнською компанією (ultimate parent company) ТНК з обсягом консолідованої виручки понад 750 млн.  євро за попередній рік на підставі даних для консолідованої звітності, обов’язкової фінансової звітності в кожній країні, фінансової звітності для цілей регулювання або управлінського обліку та включає такі позиції за кожною країною: виручка (з розбивкою між залежними і незалежними контрагентами); прибуток (збиток) до оподаткування; податок на прибуток (доходи) до сплати; капітал; накопичений прибуток; кількість працівників; матеріальні активи; список осіб (особи) в кожній країні із зазначенням виду діяльності.

Метою всіх трьох складових документації з ТЦ є сприяння податковим адміністраціям в оцінці ризиків заниження податкової бази.

Таким чином, ОЕСР суттєво оновлено Настанови з ТЦ для транснаціональних компаній та податкових служб, викладено низку розділів у новій редакції та додано нові положення:

  • оновлено розділ D глави І щодо рекомендацій із застосування принципу «витягнутої руки»;
  • доповнено частину ІІ глави 2 положеннями щодо операцій із сировинними товарами (commodity tran-sactions);
  • оновлено главу V щодо документації з ТЦ та додатків до неї;
  • оновлено главу VI щодо операцій з нематеріальними активами;
  • оновлено главу VIІ щодо внутрішньогрупових послуг;
  • оновлено главу VIІІ щодо домовленостей про покриття витрат.

Запровадження нових правил

Деякі країни, зокрема Велика Британія, Іспанія, Нідерланди, вже підготували зміни до національного законодавства щодо імплементації нових правил з підготовки документації з ТЦ, зокрема вимог до підготовки та надання звіту в розрізі країн (country-by-country reporting).

Україна також може найближчого часу приєднатися до загальносвітового тренду щодо забезпечення більшої прозорості в діяльності та розподіленні прибутків транснаціональних компаній. Так, Мінфін України в контексті проведення податкової реформи пропонує запровадження додаткових вимог розкриття інформації з ТЦ для великих груп компаній відповідно до правил ОЕСР (майстер-файл та звіт у розрізі країн).

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42