Новини

Премії, надбавки, доплати

Крім задоволення від процесу виконання своєї роботи та успішного завершення проекту чи конкретного замовлення (написання якісної аналітичної статті або вдалого розрахунку показників тощо), найприємнішим є досягнення кінцевого результату. А як наслідок — це отримання премії. Крім премій на підприємствах виплачуються також надбавки і доплати. Матеріальне заохочення найбільш стимулює працівників до роботи. Які є види надбавок і доплат, як оподатковуються премії, як правильно нарахувати єдиний внесок з премії і відобразити її суму у звіті за формою № Д4, пропонуємо розглянути в цій статті.


Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом (ст. 15 Закону про оплату праці).

Премії

Премія — один із видів додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.

Джерелами матеріального стимулювання на підприємстві є фонд оплати праці та вільний залишок прибутку (доходу). Джерело матеріального стимулювання визначається за характером системи стимулювання.

За системами матеріального стимулювання, які безпосередньо пов’язані з показниками виробничої та управлінської діяльності, винагорода виплачується за рахунок фонду оплати праці, який у ринкових умовах може збільшуватися завдяки певній частці прибутку (доходу) підприємства.

За системами, які безпосередньо не пов’язані з показниками виробничої діяльності, матеріальне стимулювання здійснюється за рахунок прибутку (доходу) підприємства.

Усі питання щодо матеріального стимулювання працівників мають бути внесеними до колективного договору підприємства з посиланням на затверджені власником (роботодавцем) та погоджені з профспілковими органами положення.

На великих підприємствах (об’єднаннях)* право розробки та затвердження систем матеріального стимулювання може бути делеговане власником (роботодавцем) керівникам великих структурних підрозділів підприємства і окремих підприємств, що входять до об’єднання, за погодженням з управлінням (відділом) організації та оплати праці (або іншим уповноваженим на це органом підприємства (об’єднання)).

З метою розробки та укладання Положення про матеріальне стимулювання праці на підприємстві слід керуватися Методичними рекомендаціями № 23 та № 186.

______________
*Поняття «об’єднання» включає в себе виробничі об’єднання, холдинги, акціонерні товариства, концерни, фірми, компанії, до складу яких входять управління, виробництва, великі виробничі одиниці (цехи), установи, організації тощо, які мають юридичну самостійність, але господарчо та фінансово підзвітні керівництву об’єднання.

 

Надбавки та доплати

Надбавки та доплати є досить значущими структурними елементами організації матеріального стимулювання працівників підприємств. Надбавки та доплати нараховуються у відсотках до посадового окладу, тарифної ставки.

За функціональним призначенням всі види надбавок і доплат можна поділити на стимули, які пов’язані:

  • з кількісними показниками праці (тобто ті, які стимулюють або компенсують збільшення в певному обсязі робіт, які виконуються працівниками, зокрема, за розширення зони обслуговування, виконання додаткових функцій тощо);
  • з якісними показниками роботи (ті, які здійснюють додаткове стимулювання підвищення кваліфікації, професійної майстерності, високих стійких результатів праці тощо);
  • з кількісно-якісними показниками праці (ті, які стимулюють виконання в строки і якісно роботи, складність, напруженість і високу якість роботи тощо).

Надбавки пов’язані основним чином із стимулюючою, а доплати — з компенсуючою функціями заробітної плати.

Тобто основним призначенням надбавок є стимулювання працівників:

  • до швидкого підвищення кваліфікації та рівня майстерності (надбавка за класність водіям, надбавка за професійну майстерність, за знання та використання іноземних мов тощо);
  • до довготривалого виконання трудових обов’язків у певній сфері виробничої діяльності (надбавка за вислугу років, надбавка за стаж роботи на підприємствах видавничої справи).

Кожне підприємство самостійно визначає в колективному договорі перелік і порядок нарахування надбавок, які виплачуватимуться працівникам (схема 1).

 

Доплати до заробітної плати працівників здійснюються у випадках, передбачених законодавством і колективним договором.

Так, застосовуються доплати, які встановлюються для відшкодування додаткових витрат праці (суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків відсутнього працівника, за ненормований робочий день, за інтенсивність праці тощо); а також за виконання робіт у певних умовах (за роботу в нічний час, в шкідливих, особливо шкідливих умовах тощо).

Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри цих доплат встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладення на працівників підприємства, в тому числі керівників усіх рівнів та їх заступників, виконання поряд з основною роботою додаткових обов’язків тимчасово відсутнього працівника та встановлення розміру доплати. Зазначене не поширюється на керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, оскільки умови та розміри їх оплати праці визначаються в контракті з дотриманням норм постанови № 859.

Окремо заслуговують уваги також питання щодо оплати за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, надурочну роботу.


ДОВІДКОВО

Якщо підприємство укладає колективний договір, то всі питання організації оплати та матеріального стимулювання праці працівників мають відображатися у колективному договорі підприємства.


Оплата надурочної роботи

Відповідно до ст. 62 КЗпП надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Тобто у разі коли необхідно після завершення робочого дня закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, а припинення її може призвести до псування громадського майна, і роботодавець залишає працівників для виконання цієї роботи, виникають надурочні години.

За години, відпрацьовані понад нормальну тривалість робочого дня (надурочні години), наприкінці місяця виплачується компенсація:

за погодинною системою — у подвійному розмірі годинної ставки;

за відрядною системою оплати праці — у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.


ДОВІДКОВО

Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

Розширенням зони обслуговування або збільшенням обсягу робіт вважається виконання працівником поряд зі своєю роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за тією самою професією або посадою. 


Оплата за роботу у вихідний (святковий або неробочий) день

Виникають ситуації, коли працівники залучаються до роботи у їх вихідний (святковий або неробочий) день. Проте за ст. 71 КЗпП робота у вихідні дні забороняється.

Цією статтею, зокрема частиною другою, визначено виняткові випадки, коли дозволяється залучення працівників до роботи у вихідні дні (схема 2).

Залучення до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця і має бути дозвіл на це профспілкового комітету підприємства (ст. 71 КЗпП).

У наказі про залучення працівників до роботи у вихідний день має бути визначено, як саме компенсуватиметься робота у вихідний день.

Відповідно до ст. 72 КЗпП роботу у вихідний день може бути компенсовано або наданням іншого дня відпочинку, або у грошовій формі у подвійному розмірі, визначеному ст. 107 КЗпП.

При залученні працівників до роботи у святковий або неробочий день (цей день для працівників вихідний) компенсація провадиться в обов’язковому порядку у подвійному розмірі. За бажанням працівника, крім грошової компенсації, за роботу у святковий або неробочий день йому може бути надано інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП).

Оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні здійснюється у подвійному розмірі:

  • відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячні оклади, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Доплата за суміщення професій (посад), збільшений обсяг робіт, якщо працівником виконувалися ці обов’язки; доплата за роботу у нічний час тощо виплачуються без подвоєння, на загальних підставах.

Оподаткування премій, надбавок і доплат

Оподаткування премій, надбавок і доплат, нарахованих працівникам згідно з нормами чинного законодавства, здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу та Закону про ЄСВ.

Структуру заробітної плати розглянемо на схемі 3.

Податок на доходи фізичних осіб

Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5 до фонду додаткової заробітної плати належать доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5).

Отже, працівникам можуть нараховуватися (виплачуватися) премії як разові, так і ті, що мають систематичний характер (наприклад, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій).

Незалежно від того, якого виду премія виплачується, вона включається до фонду оплати праці як додаткова заробітна плата або інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. «є» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу заробітна плата належить до доходів із джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу.

Заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загально-обов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі — мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу, щодо зазначених доходів у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).

Таким чином, премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і оподатковуються податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Військовий збір

Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.2 цього пункту встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно з пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу.

Отже, премії, що нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у складі заробітної плати такого платника, і є об’єктом оподаткування військовим збором.

Єдиний соціальний внесок

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців (за ставками 36,3% (бюджетні); від 36,76 до 49,7% залежно від класу професійного ризику) та найманих працівників (ставка утримання — 3,6%; 2,85% для найманих працівників — інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС; 6,1% для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання спеціальної пенсії) є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.


ДОВІДКОВО

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску: з 01.09.2015 р. — 31.12.2015 р. — 23 426 грн.


Відповідно до пунктів 1 і 2 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та вести облік витрат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією № 5.

Пунктом 2.2 цієї Інструкції встановлено, що фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Отже, премії є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок відповідно до норм Переліку № 1170, відображено на схемі 4.

Нараховуємо єдиний внесок з премії та відображаємо її суму у звіті за формою № Д4

Працівник у зв’язку з виходом на пенсію звільнився в липні 2015 р. У вересні 2015 р. йому було нараховано премію за рік у розмірі 5000,00 грн. Заробітна плата у січні 2014 р. — 10 000,00 грн., лютому — 40 000,00 грн., березні — 20 000,00 грн., квітні — 20 000,00 грн., травні — 20 000,00 грн., червні — 25 000,00 грн., липні — 10 000,00 грн. Як правильно нарахувати єдиний внесок з премії та відобразити її суму у звіті за формою № Д4?

Згідно зі ст. 7 Закону про ЄСВ для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.

Порядок справляння єдиного внеску із суми премії залежить від того, разова вона чи нарахована за більший проміжок часу. Звичайно, до уваги слід брати й розмір нарахованої заробітної плати.

У разі якщо одноразова премія за рік і заробітна плата не були поза межами максимальної бази нарахування єдиного внеску, то їх потрібно відобразити в табл. 6 поточної звітності з єдиного внеску (форма № Д4) з кодом типу нарахувань «1» (особа звільнена), зазначити місяць та рік, за які проведено нарахування «07.2015» (в випадку, наведеному в ситуації, особу звільнено в липні 2015 р.), в реквізитах 17 та 18 відображаємо суму премії, в реквізитах 20 і 21 — суму утриманого та нарахованого єдиного внеску. Крім того, в табл. 1 звіту за формою № Д4 в рядку 6 зазначаються сума донарахування та зміст помилки (донарахування особі суми премії за рік після звільнення).

У разі якщо одноразова премія за рік і заробітна плата були поза межами максимальної бази нарахування єдиного внеску, то їх потрібно відобразити в табл. 6 поточної звітності з єдиного внеску (форма № Д4) з кодом типу нарахувань «1» (особа звільнена), зазначити місяць та рік, за які проведено нарахування «07.2015» (в випадку, наведеному в ситуації, особу звільнено в липні 2015 р.), в реквізиті 17 відображається сума премії, а реквізити 18, 20 та 21 не заповнюються. У цьому випадку сума премії виплачується особі без нарахування єдиного внеску.

У разі якщо сума премії за рік розбивається помісячно, то дії ті самі, тільки сума премії зазначається за кожний місяць окремо і заповнюється лише реквізит 17.

 

СИТУАЦІЯ

Нараховуємо єдиний внесок з премії та відображаємо її суму у звіті за формою № Д4

Працівник у зв’язку з виходом на пенсію звільнився в липні 2015 р. У вересні 2015 р. йому було нараховано премію за рік у розмірі 5000,00 грн. Заробітна плата у січні 2014 р. - 10 000,00 грн., лютому - 40 000,00 грн., березні - 20 000,00 грн., квітні - 20 000,00 грн., травні - 20 000,00 грн., червні - 25 000,00 грн., липні - 10 000,00 грн. Як правильно нарахувати єдиний внесок з премії та відобразити її суму у звіті за формою № Д4?

Згідно зі ст. 7 Закону про ЄСВ для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
Порядок справляння єдиного внеску із суми премії залежить від того, разова вона чи нарахована за більший проміжок часу. Звичайно, до уваги слід брати й розмір нарахованої заробітної плати.

У разі якщо одноразова премія за рік і заробітна плата не були поза межами максимальної бази нарахування єдиного внеску, то їх потрібно відобразити в табл. 6 поточної звітності з єдиного внеску (форма № Д4) з кодом типу нарахувань «1» (особа звільнена), зазначити місяць та рік, за які проведено нарахування «07.2015» (в випадку, наведеному в ситуації, особу звільнено в липні 2015 р.), в реквізитах 17 та 18 відображаємо суму премії, в реквізитах 20 і 21 - суму утриманого та нарахованого єдиного внеску. Крім того, в табл. 1 звіту за формою № Д4 в рядку 6 зазначаються сума донарахування та зміст помилки (донарахування особі суми премії за рік після звільнення).

У разі якщо одноразова премія за рік і заробітна плата були поза межами максимальної бази нарахування єдиного внеску, то їх потрібно відобразити в табл. 6 поточної звітності з єдиного внеску (форма № Д4) з кодом типу нарахувань «1» (особа звільнена), зазначити місяць та рік, за які проведено нарахування «07.2015» (в випадку, наведеному в ситуації, особу звільнено в липні 2015 р.), в реквізиті 17 відображається сума премії, а реквізити 18, 20 та 21 не заповнюються. У цьому випадку сума премії виплачується особі без нарахування єдиного внеску.

У разі якщо сума премії за рік розбивається помісячно, то дії ті самі, тільки сума премії зазначається за кожний місяць окремо і заповнюється лише реквізит 17.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42