Новини

Уцінка та дооцінка товарів у роздрібній торгівлі

Торговельні підприємства, які проводять уцінку або дооцінку товарів, повинні знати як вимоги законодавства, що регулює порядок проведення таких операцій, так і особливості відображення цих операцій в обліку.
Про те, як правильно організувати та провести переоцінку товарів і відобразити її результати в обліку підприємства, йтиметься в цій статті.


Бухгалтерський облік

Оцінка запасів

Основним документом, що регламентує питання вартісної оцінки запасів, у тому числі товарів, є ПБО 9. Порядок проведення уцінки запасів та документування цієї операції здійснюються відповідно до Положення № 120/190.

Так, згідно з пунктами  24 та 25 ПБО 9 запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок — первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. За чистою вартістю реалізації запаси відображаються тоді, коли на дату балансу ціна їх реалізації знизилася до рівня, нижчого за собівартість, або вони є зіпсованими, застарілими чи з інших причин втратили здатність приносити первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (п. 26 ПБО 9). Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів надалі збільшується, то такі запаси дооцінюються.

Уцінка запасів

Згідно з п. 1 Положення № 120/190 підприємство може проводити уцінку товарів широкого вжитку, що залежалися (не мають збуту понад три місяці) і не користуються попитом у споживачів, а також товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість.

Відповідно до п. 2 вищезазначеного Положення уцінка товарів проводиться на торговельних підприємствах та в організаціях усіх форм власності у міру необхідності за рішенням керівника (власника) підприємства. Таким чином, із викладеного можна зробити такі висновки:

  • оскільки підприємства повинні надавати користувачам для прийняття рішень повну, правдиву та неупереджену інформацію та згідно з принципом обачності зобов’язані застосовувати в бухгалтерському обліку методи оцінки, які мають запобігати завищенню оцінки активів (статті 3 та 4 Закону про бухоблік), то торговельному підприємству слід вживати заходів, спрямованих на виявлення товарних запасів, чиста вартість реалізації яких на дату балансу внаслідок зниження ціни, псування, старіння тощо стала меншою, ніж їх первісна (балансова) вартість;
  • відповідно до Положення № 120/190 підприємство може здійснювати уцінку товарів, що залежалися або частково втратили свою первісну якість, не лише на дату балансу, а й на будь-яку іншу дату за потреби за рішенням керівника (власника) підприємства. При цьому слід звернути увагу на те, що зазначеним Положенням передбачено проводити уцінку доброякісних товарів, якщо вони не мають збуту понад три місяці (щодо товарів, які втратили первісну якість, тримісячного обмеження на проведення уцінки не встановлено);
  • на відміну від Положення № 120/190 у ПБО 9 не встановлено тримісячного обмеження щодо проведення уцінок у разі, коли чиста вартість реалізації доброякісних товарів внаслідок зниження ціни стала нижчою від їх первісної вартості.

На підприємствах торгівлі інколи виникає потреба уцінити якісні продовольчі товари, строк придатності яких менше ніж три місяці. Наприклад, у зв’язку з тим, що строк придатності певної партії таких товарів скоро закінчиться, підприємство може бути зацікавлено якнайшвидше їх розпродати, хоча б і за меншою ціною, оскільки це попередить значні збитки від їх псування. Для обґрунтування законності уцінки таких доброякісних продовольчих товарів, строк перебування яких на підприємстві ще не перевищив трьох місяців, можна керуватися ПБО 9, у якому, як зазначалося вище, не встановлено тримісячного обмеження для проведення уцінок. Слід також враховувати, що відповідно до п. 1 Положення № 120/190 підприємство може без дотримання тримісячного строку перебування у продажу уцінювати товари, які частково втратили свою первісну якість.

Якщо строк придатності товару, що швидко псується, завершується, можна стверджувати про часткову втрату його первісної якості, адже на цей момент у ньому вже посилюються окислювальні або мікробіологічні процеси, відбувається накопичення продуктів розкладу, спостерігається зниження органолептичних показників, які характеризують зовнішній вигляд, колір, запах, консистенцію і смак. Таким чином, це дає підстави у випадку з продовольчими товарами, які у зв’язку з закінченням строку придатності частково втратили первісну якість (тобто їх якість хоча й знизилася, але все ще є належною), здійснювати уцінку таких товарів у міру необхідності, не чекаючи трьох місяців.


ВАЖЛИВО

Уцінку продовольчих товарів, які у зв’язку із закінченням строку придатності частково втратили первісну якість, можливо здійснювати у міру необхідності, не чекаючи трьох місяців.


Дооцінка запасів

Підприємство може проводити дооцінку запасів, а саме дооцінку балансової вартості запасів, що випливає з п. 28 ПБО 9. Згідно із цим пунктом якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Слід зазначити, що порядок проведення уцінки досить детально урегульовано окремим документом, а саме Положенням № 120/190. На жаль, документа, який би регулював порядок проведення дооцінок, до цього часу не затверджено. Таким чином, при проведенні дооцінок доцільно використовувати за аналогією норми Положення № 120/190 з відповідними поправками на специфіку операції з дооцінки запасів. При цьому документ, який підтверджуватиме проведення дооцінки запасів, за аналогією з описом-актом, призначеним для оформлення уцінки товарів, можна назвати «опис-акт дооцінки товарів».

Відображення на рахунках

Для визначення чистої вартості реалізації товарів очікувану ціну реалізації потрібно зменшити на суму очікуваних витрат на реалізацію цих товарів (п. 4 ПБО 9). Яким чином бухгалтер має визначити суму очікуваних витрат на реалізацію товарів, що їх уцінюють, у ПБО 9 не визначено. Враховуючи це, у роздрібній торгівлі на практиці суму очікуваних витрат на реалізацію товарів, як правило, не визначають (тобто для спрощення вважають, що чиста вартість реалізації уцінених товарів дорівнює їх очікуваній ціні реалізації).

Згідно з п. 27 вищезазначеного ПБО сума уцінки балансової вартості товарів списується на витрати звітного періоду. Така сума відображається за Дт субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» у кореспонденції з Кт рахунку (субрахунку), на якому ведеться облік запасів (для товарних запасів, що перебувають на підприємствах торгівлі, це субрахунки 281 та 282).

У разі якщо на роздрібних торговельних підприємствах здійснюється уцінка товарів, облік яких ведеться у цінах продажу, підприємству потрібно відобразити як зменшення торгової націнки, так і зменшення балансової вартості запасів:

  • Дт субрахунку 285 «Торгова націнка» у кореспонденції з Кт субрахунку 282 «Товари в торгівлі» відображається зменшення суми торгової націнки;
  • Дт субрахунку 946 у кореспонденції з Кт субрахунку 282 відображається зменшення балансової вартості товарів.

Щодо дооцінки товарів, то її сума не може перевищувати суми проведеної раніше уцінки, що установлено п. 28 ПБО 9.

Під час дооцінки на суму збільшення чистої вартості реалізації запасів, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів, що відображається за Кт субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» у кореспонденції з Дт рахунків (субрахунків) обліку товарів.

Якщо ж облік товарів ведеться у цінах продажу, то дооцінка відображається таким чином:

  • Дт субрахунку 282 у кореспонденції з Кт субрахунку 719 відображається збільшення балансової вартості товарів;
  • Дт субрахунку 282 у кореспонденції з Кт субрахунку 285 відображається збільшення суми торгової націнки.

 

Податковий облік

Податок на прибуток підприємств

Якщо платник податку проводить уцінку або дооцінку товарів, які відображаються на субрахунках 281 «Товари на складі» або 282 «Товари в торгівлі», то йому слід враховувати, що норми Податкового кодексу не передбачають виникнення різниць, пов’язаних з проведенням таких операцій.

Отже, при здійсненні платником податку операцій з уцінки або дооцінки таких товарів коригувати фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до ПБО або МСФЗ, не потрібно. Однак якщо платник здійснює уцінку або дооцінку основних засобів, які згідно з підпунктами 14.1.138 та 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу з метою застосування цього Кодексу є також товарами, то тоді у платника можуть виникнути різниці, на які згідно з пунктами 138.1 та 138.2 ст. 138 цього Кодексу потрібно буде коригувати фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства.

Податок на додану вартість

Під час проведення уцінки або дооцінки товарів не слід одразу коригувати податковий кредит або збільшувати чи зменшувати податкові зобов’язання з ПДВ. Проте при подальшому продажу переоцінених товарів може виникнути потреба в донарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ виходячи з бази оподаткування, яка визначається згідно з нормами п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 цього Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

Таким чином, якщо платник податку здійснив уцінку товарів, а потім здійснює їх продаж за договірними (контрактними) цінами, нижчими від ціни придбання для раніше придбаних товарів або собівартості самостійно виготовлених товарів, то нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ такий платник повинен виходячи з бази оподаткування, що дорівнює ціні придбання для раніше придбаних товарів або собівартості для самостійно виготовлених товарів (за винятком товарів та газу, про які зазначено вище).


ДОВІДКОВО

Керівник підприємства може прийняти рішення щодо уцінки товарів станом на перше число місяця за даними обліку, тобто без проведення інвентаризації товарів у натурі.


Порядок проведення переоцінки

Комісія з переоцінок

Для постійного моніторингу вартості товарів протягом кварталу і на дату балансу на підприємстві доцільно створити постійно діючу комісію з переоцінок. У п. 3 Положення № 120/190 наведено рекомендації щодо складу відповідної комісії. До неї, зокрема, рекомендовано включати заступника керівника підприємства (голова комісії), головного бухгалтера, товарознавця, економіста з цін, технолога й інших спеціалістів підприємства, обізнаних з кон’юнктурою і попитом на ринку.

Для ефективного виявлення запасів, які втратили первісно очікувану економічну вигоду або які варто дооцінити, на підприємстві потрібно:

  • затвердити наказом керівника підприємства Положення про комісію з переоцінок. Одним із завдань цієї комісії мають бути здійснення вартісної оцінки товарних запасів, що є на підприємстві, та проведення (за потреби) їх переоцінок;
  • доручити спеціалістам, які мають відповідну кваліфікацію (товарознавець, економіст з цін або інші спеціалісти підприємства, обізнані з кон’юнктурою і попитом на ринку), проводити постійний моніторинг вартості товарів, що є на підприємстві. Як джерела інформації про ціни на товари можуть використовуватися статистичні дані, дані прайс-листів, біржових торгів, засобів масової інформації тощо;
  • затвердити періодичність проведення засідань комісії з переоцінок. За результатами засідання складається протокол, у якому на підставі звітів відповідних спеціалістів відображаються їхня думка щодо вартісної оцінки товарних запасів та пропозиції щодо проведення їх уцінки або дооцінки.

Інвентаризація товарів та складання їх переліків

Безпосередньо перед уцінкою товарів потрібно провести їх інвентаризацію. При цьому інвентаризація може бути не суцільна, а вибіркова, адже підприємство одночасно проводить, як правило, уцінку не всіх товарів, а лише одного або кількох найменувань.

Керівник підприємства може прийняти рішення щодо уцінки станом на перше число місяця за даними обліку, тобто без проведення інвентаризації товарів у натурі (п. 4 Положення № 120/190).

Комісія, яка виявила товари, що підлягають уцінці, має скласти переліки цих товарів. У переліках зазначають повну назву, кількість, роздрібну ціну товарів, назву підприємства-виробника, а також пропозиції щодо розміру уцінки. Переліки товарів, які підлягають уцінці, подають на розгляд керівнику (власнику) підприємства для прийняття рішення. Особливу увагу при цьому слід звернути на суму можливої уцінки.

Уцінка на роздрібних торговельних підприємствах, які ведуть облік товарів за продажними цінами, повинна здійснюватися в першу чергу за рахунок зменшення торгової націнки, що належить до відповідного товару, і в другу чергу — за рахунок зменшення балансової вартості цього товару. Враховуючи це, у переліках доцільно щодо кожного товару одразу зазначати розмір уцінки за рахунок зменшення торгової націнки та розмір уцінки за рахунок зменшення балансової вартості.

Проведення переоцінки та її оформлення

Тільки після визначення розміру коштів (у розрізі їх джерел), що можуть бути спрямовані на покриття втрат від уцінки товарів, комісія безпосередньо розпочинає проведення уцінки (п. 10 Положення № 120/190).

Розміри уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей повинні визначатися комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами. Товари, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уцінюватися повторно до рівня цін можливої реалізації.

Технічно складні товари, які мають виробничі паспорти (радіо-приймачі, прилади, годинники, верстати та ін.), уцінюються лише за наявності паспорта. Ці товари повинні бути справними і придатними до експлуатації.

Дані про уцінені товари записують до опису-акта (додаток до Положення № 120/190), який складають на підприємствах роздрібної торгівлі у кожному відділі (секції), магазині чи іншій торговельній одиниці у двох примірниках. Потім описи-акти підписують члени комісії, що проводила уцінку, а також матеріально відповідальні особи. Якщо окремі товари уцінюють повторно, то в описах-актах зазначають ціни після першої та другої уцінок.

При уцінці технічно складних товарів в описах-актах (графа 3) обов’язково слід зазначити фабричний номер моделі конкретного виробу.

Матеріали на уцінку товарів, що залежалися та частково втратили свою первісну якість (за потреби — разом з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб) повинні розглядатися і затверджуватися керівником (власником) підприємства у дводенний термін після їх отримання. Перший примірник затвердженого опису-акта передають бухгалтерській службі, другий — матеріально відповідальній особі.

Згідно з п. 21 Положення № 120/190 уцінені товари повинні бути перемарковані. Перемаркування цін на самих товарах або фабричних ярликах, технічних паспортах та інших видах позначення цін виконується комісією, яка проводить уцінку, закресленням попередньої ціни і позначенням нової на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови комісії. Якщо закреслити стару ціну практично неможливо, то нові ціни позначаються шляхом наклеювання або навішування ярликів.

На дрібних виробах, на які неможливо наклеїти або повісити ярлик, нові ціни зазначаються на упаковці, а в торговельному залі підприємства торгівлі вивішують оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів. Якщо товари під час уцінки розпакуванню не підлягають, то нові ціни зазначаються на упаковці з подальшим внесенням змін до маркування цін кожного виробу негайно після розпакування. При перемаркуванні цін, змінених у зв’язку з частковою втратою якості об’єкта уцінки, на ярликах, упаковці або цінниках ставиться літера «П».

Після затвердження описів-актів усі уцінені товари, які відповідним чином перемарковано, негайно передаються для реалізації за накладною, у якій зазначаються роздрібні ціни до і після уцінки.

Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки (п. 19 Положення № 120/190).

Ще раз звертаємо увагу на те, що документа, який би регулював порядок проведення дооцінок запасів (товарів), до цього часу не затверджено. Враховуючи це, при проведенні дооцінок можна керуватися нормами Положення № 120/190 з відповідними коригуваннями, які враховуватимуть специфіку операції з дооцінки запасів.

ПРИКЛАД

Облік уцінки та подальшої дооцінки товарів

Роздрібна продажна ціна однієї одиниці товару становить 72 грн., у тому числі ПДВ — 12 грн., а первісна (балансова) вартість однієї одиниці до уцінки становить 50 грн. (вартість придбання).
Оскільки ці товари залежані, то роздрібне торговельне підприємство здійснило уцінку їх залишку у кількості 1000 од. Балансова вартість однієї одиниці після уцінки становить 30 грн., сума уцінки балансової вартості у розрахунку на одиницю — 20 грн. (50 грн. — 30 грн.).
Роздрібна продажна ціна однієї одиниці після уцінки становить 36 грн., у тому числі ПДВ — 6 грн.

Підприємство продало 900 од. зі 1000 од. уцінених товарів. При цьому воно нарахувало податкове зобов’язання з ПДВ:

по-перше з договірної вартості (тобто продажної ціни без ПДВ — 30 грн.) реалізованих товарів у сумі 5400 грн. (900 од. × 30 грн. × 20%);

по друге — з різниці між ціною придбання реалізованих товарів (50 грн.) та ціною їх продажу (30 грн.) у сумі 3600 грн. (900 од. × (50 грн. — 30 грн.) × 20%).

У листі № 31-08410-07/23-1524/2/1696 надано роз’яснення, що нарахована сума податкового зобов’язання з ПДВ у разі перевищення бази оподаткування над фактичною ціною продажу товарів належить до складу інших витрат поточного періоду та відображається за Дт субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Після цього ціни на раніше уцінений товар зросли, тому підприємство вирішило дооцінити 100 одиниць товару, які залишилися нерозпроданими. Переоцінена балансова вартість однієї одиниці товару після дооцінки становить 40 грн., суму дооцінки балансової вартості у розрахунку на одиницю товару визначено у сумі 10 грн. (40 грн. — 30 грн.). Роздрібна продажна ціна одиниці товару після дооцінки становить 48 грн., у тому числі ПДВ — 8 грн.

За результатами продажу 100 одиниць спочатку уцінених, а потім дооцінених товарів підприємство нарахувало податкове зобов’язання з ПДВ:

з договірної вартості (тобто продажної ціни без ПДВ — 40 грн.) реалізованих товарів у сумі 800 грн. (100 од. × 40 грн. × 20%);

з різниці між ціною придбання реалізованих товарів (50 грн.) та ціною їх продажу (40 грн.) у сумі 200 грн. (100 од. × (50 грн. — 40 грн.) × 20%).

Розглянемо, як відобразити уцінку, дооцінку та продаж товарів, якщо роздрібне торговельне підприємство веде облік товарів у магазині без використання субрахунку 285 «Торгова націнка» (табл. 1).

Таблиця 1


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1. Уцінка товарів (1000 одиниць)

1

Проведено уцінку 1000 одиниць товару, внаслідок чого балансову вартість уцінено з 

50  до 30 грн./од.:

1000 од. × (50 грн. — 30 грн.) = 20 000 грн.

946

282

20 000

2

Віднесено на фінансовий результат суму в порядку закриття рахунків обліку витрат

791

946

20 000

2. Продаж уцінених товарів (900 одиниць) за ціною, нижчою від ціни їх придбання

1

Продано 900 одиниць раніше уціненого товару за ціною 36 грн./од.,
у тому числі ПДВ — 6 грн.:

900 од. × 36 грн. = 32 400 грн.

301

702

32 400

2

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ з договірної вартості реалізованих товарів:
900 од. × 30 грн. × 20% = 5400 грн.

702

641

5400

3

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ з різниці між ціною придбання реалізованих товарів та ціною їх продажу:
900 од. × (50 грн. — 30 грн.) х 20% = 3600 грн.

949

641

3600

4

Списано вартість реалізованих товарів:
900 грн. × 30 грн. = 27 000 грн.

902

282

27 000

5

Віднесено на фінансовий результат суму в порядку закриття рахунків обліку доходів і витрат

702

791

27 000

791

902

27 000

791

949

3600

3. Дооцінка раніше уцінених товарів (100 одиниць)

1

Проведено дооцінку 100 одиниць товару, які залишилися нерозпроданими, внаслідок чого балансову вартість дооцінено з 30  до 40 грн./од.:
100 од. × (40 грн. — 30 грн.) = 1000 грн.

282

719

1000

2

Віднесено на фінансовий результат суму в порядку закриття рахунків обліку доходів

719

791

1000

4. Продаж спочатку уцінених, а потім дооцінених товарів (100 одиниць) за ціною, нижчою від ціни їх придбання

1

Продано 100 одиниць товару, який було раніше уцінено та дооцінено, за ціною 48 грн./од., у тому числі ПДВ — 8 грн.:
100 од. × 48 грн. = 4800 грн.

301

702

4800

2

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ з договірної вартості реалізованих товарів:
100 од. × 40 грн. × 20% = 800 грн.

702

641

800

3

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ з різниці між ціною придбання реалізованих товарів та ціною їх продажу:
100 од. × (50 грн. — 40 грн.) × 20% = 200 грн.

949

641

200

4

Списано вартість реалізованих товарів:
100 грн. × 40 грн. = 4000 грн.

902

282

4000

5

Віднесено на фінансовий результат суму в порядку закриття рахунків обліку доходів і витрат

702

791

4000

791

902

4000

791

949

200

 

Якщо ж роздрібне торговельне підприємство веде облік товарів у магазині з використанням субрахунку 285 «Торгова націнка», то бухгалтерські записи, які відображають уцінку, у нього будуть складнішими. Тому такому підприємству доцільно здійснити попередні розрахунки (табл. 2):

Таблиця 2


з/п

Показники

Перед уцінкою, грн.

Після уцінки, грн.

Різниця, грн.

(графа 3 — графа 4)

1

Продажна вартість (роздрібна ціна) 1000 одиниць товару

72 000

36 000

36 000

2

Балансова вартість 1000 одиниць товару

50 000

30 000

20 000

3

Торгова націнка, яка відноситься до 1000 одиниць товару (ряд. 1 — ряд. 2)

22 000

6 000

16 000

 

На підставі розрахунку, наведеного у табл. 2, можна визначити джерела, за рахунок яких зменшиться вартість товарів при проведенні уцінки:

суму зменшення балансової вартості 1000 одиниць товару, яка списується на витрати звітного періоду, наведено у графі 5 рядка 2 — 20 000 грн. В обліку цю суму списують за Дт субрахунку 946;

суму зменшення ціни 1000 одиниць товару, яка здійснюється за рахунок торгової націнки, наведено у графі 5 рядка 3 — 16 000 грн. Цю суму списують за Дт субрахунку 285.

Після цього роздрібне торговельне підприємство, яке веде облік товарів з використанням субрахунку 285 «Торгова націнка», відобразить уцінку товарів бухгалтерськими записами (табл. 3). Відображення в обліку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при продажу раніше уцінених товарів наведено в табл. 1.

Таблиця 3


з/п

Зміст
 господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1

Проведено уцінку 1000 одиниць товару, внаслідок чого:

285

282

16 000

зменшено ціну товарів за рахунок частини торгової націнки

балансову вартість товарів уцінено з 50  до 30 грн./од.:
1000 од. × (50 грн. — 30 грн.) = 20 000 грн.

946

282

20 000

2

Віднесено на фінансовий результат суму в порядку закриття рахунків обліку витрат

791

946

20 000

 

Якщо роздрібне торговельне підприємство, яке веде облік товарів з використанням субрахунку 285 «Торгова націнка», після уцінки проводить дооцінку 100 штук товару відповідно до наведених на початку цього прикладу умов, то йому слід провести такі попередні розрахунки (табл. 4):

Таблиця 4


з/п

Показники

Після уцінки,
але перед дооцінкою, грн.

Після дооцінки, грн.

Різниця, грн.

(графа  4 — графа 3)

1

Продажна вартість (роздрібна ціна) 100 одиниць товару

3600

4800

1200

2

Балансова вартість 100 одиниць товару

3000

4000

1000

3

Торгова націнка, яка відноситься до 100 одиниць товару (ряд. 1 — ряд. 2)

600

800

200

 

На підставі розрахунку, наведеного у табл. 4, можна визначити, наскільки збільшаться балансова вартість товарів та сума торгової націнки при проведенні дооцінки:

суму збільшення балансової вартості 100 одиниць товару, яка списується на доходи звітного періоду, наведено у графі 5 рядка 2 — 1000 грн. В обліку цю суму відображають за Кт субрахунку 719;

суму збільшення ціни 100 одиниць товару, яка здійснюється за рахунок торгової націнки, наведено у графі 5 рядка 3 — 200 грн. Цю суму відображають за Кт субрахунку 285.

Після проведення розрахунків роздрібне торговельне підприємство, яке веде облік товарів з використанням субрахунку 285 «Торгова націнка», відобразить дооцінку товарів бухгалтерськими записами (табл. 5). Відображення в обліку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при продажу спочатку уцінених, а потім дооцінених товарів, наведено в табл. 1.

Таблиця 5


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1

Проведено дооцінку 100 одиниць товару, які залишилися нерозпроданими, внаслідок чого:

282

719

1000

балансову вартість товарів дооцінено з 30  до 40 грн./од.:
100 од. × (40 грн. — 30 грн.) = 1000 грн.

збільшено ціну товарів за рахунок збільшення торгової націнки

282

285

200

2

Віднесено на фінансовий результат суму в порядку закриття рахунків обліку доходів

719

791

1000

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42