Юридична практика

Порушення термінів сплати авансових внесків з єдиного податку

Суть справи

ДПІ проведено камеральну перевірку фізичної особи — підприємця «Б» (далі — ФОП «Б») щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань з єдиного податку.

За результатами такої перевірки складено акт, в якому зазначено, що, обравши спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу, ФОП «Б» була платником єдиного податку другої групи та сплачувала до бюджету єдиний податок шляхом перерахування коштів на відповідні банківські рахунки.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу, в результаті чого ФОП «Б» несвоєчасно сплачено єдиний податок, що призвело до застосування штрафних санкцій у розмірі 50%.

Матеріалами справи підтверджується, що сплата авансових внесків єдиного податку підприємцем здійснювалася з порушенням порядку та строків, визначених п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу, норм п. 57.3 ст. 57, тобто платником несвоєчасно сплачено єдиний податок.

В акті перевірки зафіксовано, що згідно з автоматизованою інформаційною системою «Податковий блок» ФОП «Б» у порушення вимог п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу несвоєчасно сплачено авансові внески з єдиного податку щодо  граничних термінів сплати, а саме: щодо терміну 20.03.2014 р. зараховано 21.03.2014 р. — 243,6 грн., щодо терміну 20.05.2014 р. зараховано 21.05.2014 р. — 243,6 грн., щодо терміну 20.07.2014 р. зараховано 21.07.2014 р. — 243,6 грн., щодо терміну 20.09.2014 р. зараховано 22.09.2014 р. — 243,6 грн.

За результатами перевірки за несвоєчасну сплату єдиного податку ДПІ сформовано та вручено ФОП «Б» податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов’язання з єдиного податку за штрафною санкцією.

Позиція платника

ФОП «Б» вважає, що вчасно сплачувала авансові внески з єдиного податку не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, що підтверджується квитанціями про сплату наданих до ГУ ДФС в області.

Витяг з рішення

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (далі — у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до платників єдиного податку, які перебувають у другій групі, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;  обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 цього Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 295.2 цієї статті передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової непрацездатності.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункти 36.1 та 36.2 ст. 36 Податкового кодексу).

Згідно з п. 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 Податкового кодексу передбачено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до частини першої ст. 43 Бюджетного кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Нацбанку України.

Частиною п’ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з п. 8.2 ст. 8 Закону № 2346 банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

Відповідно до п. 1.13 розділу ІV Інструкції № 174 у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час — поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня» або «післяопераційний час».

Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього самого робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі (лист № 25-113/592-3302).

Пунктом 122.1 ст. 122 Податкового кодексу передбачено, що несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та строки, визначені Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Водночас у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів законодавство не звільняє платника від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання чи податкового боргу, а фіскальний орган — від стягнення такого боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні перевірки ДПІ не враховано квитанції, згідно з якими підтверджується своєчасна сплата ФОП «Б» авансових внесків єдиного податку, а саме: від 20.03.2014 р., яка свідчить про сплату єдиного податку у сумі 243,6 грн., дата здійснення операції 20.03.2014 р.; від 20.05.2014 р., яка свідчить про сплату єдиного податку у сумі 243,6 грн., дата здійснення операції 20.05.2014 р.; від 18.07.2014 р., яка свідчить про сплату єдиного податку у сумі 243,6 грн., дата здійснення операції 18.07.2014 р.; від 19.09.2014 р., яка свідчить про сплату єдиного податку у сумі 243,6 грн., дата здійснення операції 19.09.2014 р.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Враховуючи вищезазначене, рішенням, прийнятим за розглядом повторної скарги, податкове повідомлення-рішення скасовано, а скаргу ФОП «Б» задоволено.


ДОВІДКОВО

У разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції,
а в після-операційний час — поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня» або «післяопераційний час».

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42