Юридична практика

Декларування вогнетривів

Товари підлягають класифікації при декларуванні органам доходів і зборів, тобто щодо цих товарів мають бути встановлені коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Метою класифікації є створення можливості для належного застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також формування митної статистики.

УКТ ЗЕД включає три складові частини — Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки до розділів, груп та безпосередньо номенклатуру товарів (текстовий опис групувань (розділ, група, позиція, підпозиція, категорія, підкатегорія)) з їх цифровим позначенням.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням визначальних характеристик товару, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та Пояснень до цієї класифікації.

Таким чином, головним при класифікації товарів є правильність визначення характеристик заявленого до митного оформлення товару та правильність застосування Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Відмінності в позиціях декларантів та органів доходів і зборів з питань визначення характеристик товару, що мають значення для його класифікації, та з питань застосування Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД призводять до необхідності вирішення відповідних суперечок у судовому порядку.

Одним із прикладів таких спірних питань є правильна класифікація вогнетривів.


ВАЖЛИВО

Головним при класифікації товарів є правильність визначення характеристик заявленого до митного оформлення товару та правильність застосування Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.


Вирішуючи спори щодо можливості класифікації товарів як вогнетривів товарної позиції 6902 згідно з УКТ ЗЕД, Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ) у своїй постанові № 804/40/13-а висловив правову позицію, яка залишається актуальною і з урахуванням змін у законодавстві та полягає у такому.

Відповідно до змісту правила 3 (а) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у разі, якщо з будь-яких причин товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, перевага надається тій, у якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де наведено більш загальний його опис.

У правилі 6 вищезазначених Правил передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних позиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється згідно з назвою останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень Правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо у контексті не зазначено інше.

Як наведено в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД, до товарної позиції 6902 належать цегла вогнетривка, блоки, плитки та аналогічні вогнетривкі керамічні будівельні матеріали, крім виробів з кремнеземистого кам’яного борошна або з аналогічних кремнеземистих порід, а до товарної позиції 6903 — інші вироби з вогнетривкої кераміки (наприклад, реторти, тиглі, муфелі, насадки, глушники, підпірки, пробірні чашки, труби, трубки, кожухи, прутки, стрижні), крім виробів з кремнеземистого кам’яного борошна або аналогічних кремнеземистих порід.

Згідно з абзацом (В) Загальних положень підгрупи I групи 69 Пояснень до УКТ ЗЕД у товарних позиціях 6902 та 6903 розглядаються вогнетривкі вироби, тобто випалені вироби, що характеризуються особливою термостійкістю (наприклад, приблизно 1500°С та вище) і використовуються в металургії, виробництві скла тощо. Залежно від призначення до вогнетривких виробів можуть також висуватися певні вимоги: вони мають витримувати великі перепади температур, бути якісними теплоізоляторами або теплопровідниками, мати невеликий коефіцієнт теплового розширення, бути пористими чи мати щільну структуру, витримувати вплив руйнувальних матеріалів, з якими вони контактують, мати високу механічну міцність і зносостійкість тощо.

Проте для включення до товарної позиції 6902 або 6903 як вогнетривких виробів вони повинні не лише мати здатність протистояти високим температурам, а й призначатися для роботи за високих температур. Так, до товарної позиції 6903 включаються тиглі з агломерованого глинозему, тоді як напрямники текстильних машин з того самого матеріалу належать до товарної позиції 6909, оскільки вогнетривкість не є їхньою обов’язковою якістю.

Крім того, додатковими поясненнями до товарної позиції 6902 передбачено, що дві основні характеристики вогнетривких виробів, які належать до цієї товарної позиції, полягають у тому, що вони повинні мати конус Зегера, еквівалентний щонайменше 1500°C (визначений відповідно до Рекомендацій ІSO R 528-1966 і R 1146-1969), і дійсно призначатися для використання, що вимагає такого ступеня вогнетривкості.

Враховуючи те, що максимальна температура використання товару, щодо якого виник спір з приводу його правильної класифікації, — 1250°С, а також враховуючи пояснення до групи 69 і товарних позицій 6902 і 6903, віднесення зазначеного товару до підкатегорій 6902 та 6903 є неможливим.

Водночас відповідно до п. 1 примітки до групи 69 УКТ ЗЕД до цієї групи включаються лише керамічні вироби, піддані випалюванню після формування. До товарних позицій 6904 — 6914 включаються тільки ті вироби, що не включаються до товарних позицій 6901 — 6903.

З урахуванням викладеного та відсутності відповідних і допустимих доказів, які б могли підтвердити належність зазначеного товару до підкатегорії 6902 чи 6903, ВАСУ дійшов висновку, що митницею прийнято законне та обґрунтоване класифікаційне рішення, згідно з яким товар з максимальною температурою використання 1250°С віднесено до підкатегорії 6914 90 00 00 (інші керамічні вироби).

Аналогічний підхід під час вирішення питання класифікації вогнетривів ВАСУ застосовував в іншій справі в ухвалі № К/800/4711/13.

«Гарячі лінії»

Дата: 15 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42