РРО. Готівка

Застосування РРО (запитання-відповіді)

на тему «Застосування РРО» за участю Володимира ОШКАЛО, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій, організації та координації фактичних перевірок Управління перевірок з окремих питань Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби України.

Перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн.

Фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку другої групи за 2015 р. отримано у безготівковій формі дохід у розмірі 1 млн. 350 тис. грн. Чи потрібно такому підприємцю застосовувати РРО?


Пунктом 1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК).

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи, другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Таким чином, фізична особапідприємецьплатник єдиного податку другої групи, яка перевищила у  2015  р. обсяг доходу понад 1  млн.  грн., при здійсненні готівкових розрахунків має застосовувати РРО. У разі проведення розрахунків у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.

Перереєстрація РРО

Як суб’єкту господарювання, який вирішив змінити адміністративний район, здійснити перереєстрацію РРО?


Реєстрація РРО згідно з п. 3 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417 (далі — Порядок застосування РРО), здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Тому у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання здійснюється перереєстрація РРО. Для цього суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація», документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО, та реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в контролюючому органі.

Слід звернути увагу, що п. 3 глави 1 розділу ІІ Порядку застосування РРО передбачено, що фіскальний номер РРО не змінюється при перереєстрації і зберігається до дати скасування реєстрації РРО. Тому суб’єкту господарювання, який вирішив змінити адміністративний район, не потрібно звертатися до контролюючого органу за місцем розташування господарської одиниці.

Вихід з ладу РРО

Суб’єктом господарювання віддано до центру сервісного обслуговування на ремонт РРО. Який строк проведення такого ремонту? Хто несе відповідальність у разі незабезпечення в установлений строк гарантійного ремонту?


Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 р. № 21 до власної постанови від 12.05.2004 р. № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» (далі — Порядок № 601), встановлено, що строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту узгоджується сторонами, але не може перевищувати 7 робочих днів.

Згідно з п. 23 Порядку № 601 у разі незабезпечення в установлений строк гарантійного ремонту РРО центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) зобов’язаний не пізніше 7 робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО. ЦСО несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Слід зазначити, що п. 9 розділу ІІІ Порядку застосування РРО, зокрема, передбачено, що якщо на період виходу з ладу РРО розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та РК, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Згідно з пунктами 9 та 10 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані в період ремонту РРО. Графи 1 — 5 заповнюються до початку використання РК, графи 6 — 8 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 — 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 — тільки в останній день одного циклу використання РК.

Водночас на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2. До запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані в цьому фіскальному чеку.

Довідка про використані розрахункові книжки

Чи потрібно суб’єктам господарювання, які здійснюють передачу контрольно-звітної інформації в електронному вигляді, подавати до ДФС у разі виходу з ладу РРО Довідку про використані розрахункові книжки?


Відповідно до п. 2 Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (далі — Порядок № 614), звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані розрахункові книжки.

У разі використання РК, зокрема, на період виходу з ладу РРО звітність подається з доданням Довідки про використані розрахункові книжки (п. 3 зазначеного Порядку).

Слід зазначити, що у додатку 1 до Порядку № 614 міститься форма Довідки про використані розрахункові книжки. Зазначена Довідка повинна містити інформацію про РК, за якими дата кінця використання припадає на звітний місяць. Суб’єкт господарювання — фізична особа засвідчує Довідку особистим підписом.

Отже, суб’єкти господарювання подають Довідку про використані розрахункові книжки разом зі звітністю в разі використання РК на період виходу з ладу РРО.

Повернення коштів за товар

Суб’єкт господарювання придбав у магазині товари, за які розрахувався платіжною карткою, строк дії якої невдовзі закінчився. Чи має він право повернути готівкові кошти через РРО у разі повернення товару, оплату за який було здійснено у безготівковій формі?


Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, суб’єкт господарювання (покупець) має звернутися до продавця із заявою про повернення коштів за товар. Оскільки оплату за товар було здійснено у безготівковій формі, то кошти має бути перераховано на банківській рахунок покупця або через підприємства поштового зв’язку. Водночас у разі закінчення строку дії платіжної картки покупець має право звернутися до обслуговуючого банку із заявою про продовження її строку дії або відкрити рахунок в іншому банку.

Операція «службове внесення»

Чи виникне у суб’єкта господарювання невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, у разі непроведення через РРО суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків, з використанням операції «службове внесення»?


Пунктом 13 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО, а у випадку використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку застосування РРО внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, непроведення через РРО суми готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків, з використанням операції «службове внесення» може призвести до невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.

Якщо операцію «службова видача» в кінці робочого дня не зроблено, при цьому для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, здійснено операцію «службове внесення», то невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, не виникає.

Слід зазначити, що операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином, операцію «службове внесення» необхідно зробити на момент реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту.

Розрахунки через POS-термінал

Чи потрібно суб’єкту господарювання застосовувати РРО при здійсненні розрахунків через POS-термінал із застосуванням платіжних карток?


Пунктом 1 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону розрахунковий документ — це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, визначені у п. 3.6 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614.

Водночас згідно з пп. 12 п. 4 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 05.11.2014 р. № 705, сліп — це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто з урахуванням норм Закону про РРО сліп не є розрахунковим документом.

Таким чином, при здійсненні розрахунків через POS-термінал (із застосуванням платіжних карток) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів.


Підготувала Наталія ДУБЧАК, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Володимира ОШКАЛО,
головного державного ревізора-інспектора
відділу контролю за проведенням розрахункових операцій, організації та координації фактичних перевірок
Управління перевірок з окремих питань Департаменту податкового та митного аудиту
Державної фіскальної служби України, та Департаменту комунікацій

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42