Соціальне страхування

Податкова соціальна пільга у 2016 році

Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) дає можливість платнику податку на доходи фізичних осіб зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати. Сума, на яку зменшується загальний місячний оподатковуваний дохід, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За якими умовами застосовується ПСП у 2016 р. та який порядок її надання, читайте у цій статті.


Умови застосування пільги

Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу встановлено розмір ПСП для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому звертаємо увагу, що п. 29 розділу  І Закону № 909 внесено зміни до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, якими остаточно визначено розмір загальної ПСП на рівні 50% розміру прожиткового мінімуму для праце-здатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року. Крім того, пп. 1 п. 82 розділу І зазначеного Закону з п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу виключено абзац сьомий, яким передбачалося, що розмір ПСП в розмірі 50% діятиме лише до 31.12.2015 р. (з 01.01.2016 р. розмір загальної ПСП мав становити 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня).

Згідно зі ст. 7 Закону про Держбюджет-2016 прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2016 р. становить 1378 грн. З урахуванням цього протягом 2016 р. розмір загальної ПСП становить 689 грн.

Слід зазначити, що незважаючи на збільшення протягом року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір ПСП залишається незмінним.

Граничний розмір доходу для отримання пільги

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2016 р. — 1930 грн.) (табл. 1).

Таблиця 1

Норма
Податкового кодексу

Показник

2016 рік
(грн.)

 

Прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (далі — ПМ), грн.

1378,00

Підпункт 169.4.1 п. 169.4 ст. 169

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП, дорівнює 1,4 × ПМ, грн. 1930,00

Пункт 1 розділу ХІХ

Розмір ПСП (50% ПМ)

689,00

 

Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

 

Приклад 1

Заробітна плата платника податків становить 1870,00 грн. Оскільки його дохід в межах граничного розміру (1930,00 грн.), такий платник  має право на застосування ПСП. Податком на доходи фізичних осіб оподатковується заробітна плата, з якої вже утримано суму ПСП*.

Податок на доходи фізичних осіб без застосування ПСП становить:

1870,00 грн. × 18% = 336,60 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

1870,00 грн. – 336,60 грн. = 1533,40 грн.

Податок на доходи фізичних осіб із застосуванням ПСП становить:

(1870,00 грн. – 689 грн.) × 18% = 212,58 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

1870,00 грн. – 212,58 грн. = 1657,42 грн.

Отже, з урахуванням ПСП платник податків отримає 1657,42 грн., що на 124,02 грн. більше ніж без застосування ПСП.


*ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Пунктом 164.6 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму ПСП за її наявності.

Водночас пп. 4 п. 2 розділу  ІІ Закону № 909 до Закону про ЄСВ внесено зміни, відповідно до яких з 01.01.2016 р. скасовано утримання єдиного внеску із заробітної плати найманих працівників — застрахованих осіб.

Також слід нагадати, що відповідно до п. 167.1 ст. 167 розділу  IV Податкового кодексу з 01.01.2016 р. ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18%.

Таким чином, з 01.01.2016 р. при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб фактично визначається як нарахована заробітна плата, зменшена лише на суму ПСП за її наявності.


Підстави для отримання пільги

Згідно з пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.

При цьому слід зазначити, що згідно з пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Тобто платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Водночас роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік зазначених документів та Порядок їх подання затверджено постановою № 1227 (далі — Порядок № 1227). Категорії платників податку та перелік цих документів наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Норма
Податкового кодексу

Категорія платників податку

Документи,
необхідні для отримання ПСП

Розмір ПСП, % прожиткового мінімуму

Сума ПСП, грн.

Підпункт 169.1.1

п. 169.1 ст. 169*

Будь-який платник податку

Заява

50

689,00

Підпункт 169.1.2

п. 169.1 ст. 169

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну
таку дитину

Заява;

копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;

копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник)

100*

689,00

Згідно з пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу ця ПСП застосовується одночасно з ПСП, передбаченою пп. «б» пп. 169.1.3 цього пункту в разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів)

Підпункт «а»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Одинока матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник які мають дитину (дітей) віком до 18 років, - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

Заява;

копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;

копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

копія паспорта

150*

1033,50

Одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної цим підпунктом, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом

Підпункт «б»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Платник, який утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років

Заява;

копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;

копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

пенсійне посвідчення дитини або довідка медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;

медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років)

Якщо особа утримує двох і більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), то ця пільга застосовується одночасно з ПСП, визначеною в пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу

Підпункт «в»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Особа, віднесена законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Заява;

копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка:

громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа «Перереєстровано» та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка;

учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа «Перере-єстровано» та записом про дату перереєстрації;

громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 р. із зони відчуження, категорії 2 серії Б;

громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.89 р. № 224), категорії 2 серії Б;

особи, нагороджені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають копію Грамоти

Підпункт «г»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт

Заява;

довідка з навчального закладу або наукової установи

Згідно з пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу ПСП не може застосовуватися до заробітної плати, яку платник податків отримує протягом звітного податкового місяця одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, що виплачуються з бюджету

Підпункт «ґ»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Інвалід I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Заява;

копія пенсійного посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи

150*

1033,50

Підпункт «д»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів

Заява;

копія акта Президента України про призначення зазначеної стипендії

Підпункт «е»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Заява;

копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни

Підпункт «а»

пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повний кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма і більше медалями «За відвагу»

Заява;

копія орденської книжки Героя України, Героя Радянського Союзу або Героя Соціалістичної праці або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями «За відвагу»

200*

1378,00

Підпункт «б»

пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка у той час працювала в тилу, та інвалід І і ІІ груп з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551

Заява;

копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни; пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи;

документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни

Підпункт «в»

пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Колишній в’язень концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особа, визнана репресованою чи реабілітованою

Заява;

довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою;

копія посвідчення жертви нацистських переслідувань

Підпункт «г»

пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Особа, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками

Заява;

копія посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт примусового вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками

Підпункт «ґ»

пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Особа, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 08.09.41 р. по 27.01.44 р.

Заява;

документ, який містить необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 08.09.41 р. по 27.01.44 р.

 

Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого в такому місяці.

Приклад 2

Працівник працює з 15.01.2016 р., а заяву на застосування ПСП отримано роботодавцем 20.01.2016 р. У такому випадку незалежно від дня подання заяви працівник має право на застосування пільги до місячного доходу, а не пропорційно відпрацьованому часу з 20.01.2016 р.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

До доходів, що відрізняються від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Заява на пільгу

Заява про застосування ПСП подається у довільній формі.

Чи потрібно щороку поновлювати заяву?

Щорічне поновлення заяви про застосування пільги Податковим кодексом не передбачено.

Проте якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж ті, про які було зазначено у попередній заяві, такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтвердними документами.

Пільга не застосовується

Пунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосовано, а саме до:

  • доходів платника податку інших, ніж заробітна плата;
  • заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військово-службовців, що виплачуються з бюджету;
  • доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга на дітей

Механізм надання ПСП на дітей полягає в особливому визначенні граничного розміру заробітної плати для застосування пільги.

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та підпунктами «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та відповідної кількості дітей (приклади 3, 4).

 

Зразок заяви

 

Роботодавцю ТОВ «Зіронька»

Михайленка Михайла Михайловича,

реєстраційний номер облікової картки
платника податків 111111111,
який працює інженером з охорони праці

Заява
про застосування податкової соціальної пільги

Прошу застосовувати до нарахованого мені доходу у вигляді заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу.

Для застосування податкової соціальної пільги надано такі документи:

свідоцтво про народження Михайленка Ігоря Михайловича серія АА номер 111111;

свідоцтво про народження Михайленка Станіслава Михайловича серія АА номер 111112;

свідоцтво про народження Михайленко Галини Михайлівни серія АА номер 111113.

Наведена інформація є достовірною.

Мені відомо, що згідно з пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу   податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

 

27 січня 2016 р.                                                                                                             Михайленко Михайло Михайлович

 

Приклад 3 

Сім’я складається з матері, батька та двох дітей. Для одного з батьків гранична сума доходів встановлюється виходячи з кількості дітей — по 1930,00 грн. на кожну дитину, тобто: 1930,00 грн. × 2 дітей = 3860,00 грн.

Таким чином, один з батьків зможе скористатися пільгою, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 3860,00 грн., а другий — якщо його дохід не перевищує 1930,00 грн.

Приклад 4

Сім’я складається із семи чоловік: матері, батька та п’ятьох дітей. Заробітна плата батька — 9000,00 грн., а матері — 4000,00 грн.

Для одного з батьків сума граничного доходу становить 9650,00 грн (1930,00 грн. × 5 дітей).

Тобто один з батьків зможе скористатися ПСП на дітей, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 9650,00 грн., а другий — якщо його заробітна плата не перевищує звичайний граничний дохід, тобто 1930,00 грн.

Розраховуємо суму пільги: 689 грн. × 5 дітей = 3445,00 грн.

Визначаємо, кому з батьків вигідніше скористатися правом на підвищення граничного доходу.

Якщо таким правом скористається батько

Якщо таким правом скористається мати

Податок на доходи фізичних осіб без застосування ПСП становить:

9000,00 грн. × 18% = 1620,00 грн.

4000,00 грн. × 18% = 720,00 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

9000,00 грн. — 1620,00 = 7380,00 грн.

4000,00 грн. — 720,00 = 3280,00 грн.

Податок на доходи фізичних осіб із застосуванням ПСП становить:

(9000,00 грн. — 3445,00 грн.) × 18% =  999,90 грн.

(4000,00 грн. — 3445,00 грн.) × 18% =  99,90 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

9000,00 грн. — 999,90 грн. = 8000,10 грн.

4000 грн. — 99,90 грн. = 3900,10 грн.

 

З урахуванням ПСП батько отримає 8000,10 грн., що на 620,10 грн. більше, ніж без застосування пільги. Мати отримає 3900,10 грн., що також на 620,10 грн. більше, ніж без застосування пільги.

Враховуючи наведене, оскільки економія у разі використання права ПСП на дітей і батьком, і матір’ю однакова, скористатися такою пільгою і правом на підвищений граничний розмір заробітної плати для її застосування може один з батьків за їх вибором. Водночас другий з батьків ні ПСП на дітей, ні загальною ПСП скористатися не зможе, оскільки його заробітна плата (батька — 9000,00 грн., матері — 4000,00 грн.) вище граничного розміру доходу (1930,00 грн.).

Якщо платник податку має право на ПСП з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір.

Проте якщо платник податку утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), ПСП, що надається платнику податку як багатодітному батьку (матері), додається до ПСП на дитину-інваліда (приклад 5).

Приклад 5 

Працівник має трьох дітей, один з яких є інвалідом. Його заробітна плата становить 4500,00 грн. Мати дітей не працює. Оскільки батько має трьох дітей, граничний розмір доходу для застосування ПСП становить 5790,00 грн. (1930,00 грн. × 3 дітей). Отже, такий працівник має право на пільгу. Розрахуємо заробітну плату, яку він отримає після застосування ПСП та оподаткування. Розраховуємо суму пільги: (689,00 грн. × 2 дітей) + 1033,50 грн. = 2411,50 грн.,

де 1033,50 грн. — розмір пільги платника, який утримує дитину-інваліда. Податок на доходи фізичних осіб із застосуванням ПСП становить: (4500,00 грн. — 2411,50 грн.) × 18%  = 375,93 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

4500,00 грн. — 375,93 грн. = 4124,07 грн. (без застосування ПСП платник отримає 3690,00 грн., що на 434,07 грн. менше, ніж із застосуванням ПСП).

 

Застосування ПСП іншими категоріями платників податків

Податковим кодексом крім зазначених (загальної і на дітей) ПСП передбачено також підвищений розмір пільги, яким можуть скористатися платники податків (табл. 2). До них належать одинокі батьки з дітьми, батьки, які утримують дитину-інваліда, чорнобильці та ін. Такі платники податків зазначають це право у заяві про застосування ПСП та надають відповідні підтвердні документи.

Якщо державний службовець має право на підвищений розмір ПСП, він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

За загальним правилом ПСП застосовується до втрати підстав для її застосування або звільнення з місця роботи з урахуванням останнього місячного податкового періоду.

Проте у разі перевищення нарахованої місячної заробітної плати понад встановлений Податковим кодексом розмір надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Обмеження за строками застосування ПСП

Відповідно до пп. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу ПСП, встановлена для батьків, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 п. 169.1 цієї статті); одиноких матерів (батьків), вдів (вдівців) або опікунів, піклувальників, які мають дітей до 18 років (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті); платників податку, які утримують дітей-інвалідів до 18 років (пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті), надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання ПСП, передбаченої підпунктами «в» — «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (зокрема, учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад’юнктам, інвалідам І або ІІ груп тощо), зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Крім того, ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу).

Втрата права на застосування ПСП

Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 вищезазначеного Кодексу якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, ПСП застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник втрачає право на отримання ПСП за всіма місяцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування ПСП відновлюється.

Відновлення права на пільгу

Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат. Якщо суму недоплати та/або штрафу не було утримано податковим агентом за рахунок доходу платника, то такі суми включаються до річної Податкової декларації про майновий стан і доходи такого платника. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Перерахунок ПСП

Відповідно до пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

  • за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року (за 2015 р. із урахуванням норм чинного на той час абзацу другого п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу);
  • під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169;
  • під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Застосування ПСП у місяці звільнення працівника

Відповідно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платника податку було звільнено з місця роботи.

Отже, до суми нарахованої працівнику заробітної плати за дні, відпрацьовані у місяці звільнення, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу.

Крім того, згідно з пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 цієї статті роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати відповідно до пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу включається до складу податкового зобов’язання такого платника за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42