Єдиний податок

Спрощена система оподаткування для сільгоспвиробників

Суб’єкт господарювання може самостійно обрати спрощену систему оподаткування за умови відповідності вимогам, установленим податковим законодавством.

Так, сільськогосподарські товаровиробники{h}Сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).{/h}, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, можуть зареєструватися платниками єдиного податку єдиного податку четвертої групи.


Відповідно до вимог п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу однією з умов перебування сільськогосподарських товаровиробників на спрощеній системі оподаткування є наявність земельних ділянок, оскільки об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду. Земельні ділянки можуть перебувати у власності сільськогосподарського товаровиробника або надаватись йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Законом № 909 із зазначеного пункту виключено норму, яка дублювала положення Земельного кодексу, а саме: «Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства».

Водночас відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу укладені договори оренди землі підлягають обов’язковій державній реєстрації. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється згідно із Законом № 1952.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом № 3613 (ст. 202 Земельного кодексу).

Також державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.

Отже, об’єктом оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи, як і раніше, є площа сільськогосподарських угідь, право власності або користування якими зареєстровано відповідно до законодавства, оскільки підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 2921.3 ст. 2921 Податкового кодексу).

Таким чином, площі земельних ділянок, щодо яких договори оренди не укладено або укладено, але не зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком.

Пунктом 5 підрозділу 8 Перехідних положень Податкового кодексу встановлено, що у 2016 р. базою оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи є:

для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) — нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2015 р. відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу;

для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2015 р. відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Тобто у 2016 р. індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь для платників єдиного податку четвертої групи не проводиться.

Водночас слід зауважити, що питання оцінки земельних ділянок, застосування індексації та коефіцієнтів належить виключно до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі — Держгеокадастр).

Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

  • суб’єкти господарювання, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутрових виробів і хутра (крім хутрової сировини) (пп. 291.51.1 п. 291.51 ст. 291 Податкового кодексу);
  • суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції (пп. 291.51.2 п. 291.51 ст. 291 Податкового кодексу);
  • суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.51.3 п. 291.51 ст. 291 Податкового кодексу).

Держгеокадастр та його територіальні органи відповідно до повноважень видають витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Cтавки єдиного податку для платників четвертої групи встановлено у відсотках з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежно від категорії (типу) земель, їх розташування (схема).

Схема

 

Для набуття і підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання не подають заяви. Натомість сільськогосподарським товаровиробникам потрібно подати такі документи (табл.).

Таблиця. Документи, необхідні для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи

Загальна податкова декларація з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень)), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)

До контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку)

Звітна податкова декларація з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки

 

До контролюючого органу за місцем розташування такої земельної ділянки

Відомості (довідку) про наявність земельних ділянок

До контролюючих органів за своїм місцезнаходженням
та/або за місцем розташування земельних ділянок

 

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва

До контролюючого органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельних ділянок

 

Якщо у сільськогосподарського товаровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельна ділянка, розташована в межах території одного органу місцевого самоврядування, та її місцезнаходження збігається з місцезнаходженням платника, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

Якщо земельні ділянки розташовані в межах території декількох органів місцевого самоврядування, то до контролюючого органу за місцем розташування таких земельних ділянок подаються окремі звітні декларації, а за своїм місцезнаходженням платник податку подає загальну декларацію.

Термін подання вищезазначених документів — до 20 лютого поточного року (пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу). Відсутність будь-якого з перелічених документів є підставою для відмови у набутті (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджено наказом № 578.

Грошові показники декларації зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.

Показники площі земельної ділянки декларації зазначаються у гектарах з чотирма десятковими знаками після коми.

До податкової декларації (загальної, нової загальної, уточнюючої загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної) подається додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок», у якому зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.

Розглянемо деякі особливості заповнення цього додатка.

Так, за договорами оренди земельних часток (паїв), зареєстрованими в сільській раді до 01.01.2013 р., заповнюються колонки 3 та 4 (номер документа, дата укладання договору). Якщо договори оренди укладено після 01.01.2013 р., вони мають пройти державну реєстрацію в Мін’юсті України відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу та ст. 4 Закону № 1952.

Якщо договір оренди укладено до 01.01.2013 р., колонка 8 додатка 1 до декларації (кадастровий номер земельної ділянки) може не заповнюватися.

У колонці 9 «Код регіону» платники самостійно зазначають цифровий код регіону місця розташування відповідної земельної(их) ділянки(ок) — два знаки відповідно до загальноприйнятої в Україні кодифікації. Інформацію про коди регіонів України розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України.

Форму розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджено наказом № 772.

У розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва відображається дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, що включає доходи, отримані від:

реалізації продукції рослинництва, виробленої (вирощеної) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Це не стосується підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

з догляду за худобою і птицею, які надаються їх покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Звертаємо увагу на те, що питання порядку складання розрахунку частки, особливостей визначення доходу належать до компетенції Мінагрополітики України.

Сплата єдиного податку платниками четвертої групи здійснюється щокварталу протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки у таких розмірах:

  • у I кварталі — 10%;
  • у II кварталі — 10%;
  • у III кварталі — 50%;
  • у IV кварталі — 30%.

Окремо варто зупинитися на питанні надання в оренду платниками єдиного податку четвертої групи сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду іншим суб’єктам господарювання.

Так, згідно з пп. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платнику цього податку враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Якщо ж земля передається в оренду особі, яка не є платником єдиного податку четвертої групи, то відповідно до пп. 295.9.5 п. 295.9 вищезазначеної статті платник зобов’язаний:

  • уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
  • подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

При цьому слід мати на увазі, що відповідно до норм п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Тобто для звільнення від сплати земельного податку щодо власної земельної ділянки платник єдиного податку четвертої групи має використовувати таку ділянку безпосередньо сам для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. У разі передачі такої ділянки в оренду іншому суб’єкту господарювання (як платнику, так і неплатнику цього податку) платник єдиного податку четвертої групи має нараховувати та сплачувати земельний податок починаючи з податкового періоду, у якому відбувся перехід права користування такою земельною ділянкою до орендаря.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42