Єдиний податок

Податкова звітність із фіксованого сільськогосподарського податку та особливості її заповнення і подання протягом року до органів ДПС

Згідно зі ст. 301 Податкового кодексу платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі — податку) з урахуванням обмежень, установлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди (ст. 302 Податкового кодексу).

Статтею 303 цього Кодексу визначено, що базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена станом на 01.07.95 р., для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка 1 га ріллі в Автономній Республіці Крим або області, проведена станом на 01.07.95 р.

Розмір ставок податку з 1 га сільськогосподарських угідь та (або) земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників установлено ст. 304 Податкового кодексу залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.

Порядок нарахування та строки сплати податку, а також порядок зарахування податку визначено ст. 306 Податкового кодексу. Зокрема, сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою наказом № 1016.

Тобто оскільки сплату податку пов’язано зі специфікою сільськогосподарського виробництва, яка залежить, зокрема, від природно-кліматичних умов вирощування сільгосппродукції, то для платників цього податку законодавчо передбачено подання декларації, яка визначає суму податку, один раз на рік станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року (ст. 306 Податкового кодексу).

Податок сплачується щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі — 10%; у II кварталі — 10%; у III кварталі — 50%; у IV кварталі — 30%.

Платники податку перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Розглянемо на умовних прикладах заповнення декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку.

♦ Приклад 1

Сільгосппідприємство для ведення товарного сільгоспвиробництва в межах території одного органу місцевого самоврядування (за місцем своєї реєстрації) має у власності сільськогосподарські угіддя: ріллю площею 484,8500 га (нормативна грошова оцінка 1 га — 1650,00 грн.), багаторічні насадження площею 79,8000 га (нормативна грошова оцінка 1 га — 13 927,00 грн.). Загальна сума податку на рік за ці сільськогосподарські угіддя становить 2200,00 грн.

При заповненні декларації у титульній її частині проставляється позначка «Х» у клітинці «Тип декларації» — «Звітна», яка є одночасно і декларацією «Загальна», оскільки земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовано в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку, а також зазначається, за який рік подається декларація, та її номер за рядком «1.1.Т. Порядковий номер за рік» (фрагмент 1).

Заповнена декларація на поточний рік щодо площ земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, багаторічних насаджень)), подається до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), оскільки земельні ділянки розташовано в межах території одного органу місцевого самоврядування.

Зауважимо, що у разі зміни площі земельних ділянок протягом поточного року у зв’язку зі збільшенням (зменшенням) податкових зобов’язань, зміною ставок податку або грошової оцінки землі, виправленням самостійно виявлених помилок тощо відповідні уточнення щодо зазначених операцій провадяться платником за цією декларацією.

Якщо ж платником податку серед року набуто нову земельну ділянку в межах території того самого органу місцевого самоврядування, де знаходяться й інші його земельні ділянки, то до органу ДПС за місцем розташування такої земельної ділянки подається одна «Нова звітна» декларація на поточний рік протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом (табл. 1).

♦ Приклад 2

15 травня 2012 р. платником податку самостійно виявлено помилку, що полягає у заниженні податкового зобов’язання.

Тобто сільгосппідприємство для ведення товарного сільгоспвиробництва в межах території одного органу місцевого самоврядування (за місцем своєї реєстрації) має ще одну земельну ділянку під сіножатями площею 434,5000 га (нормативна грошова оцінка 1 га — 1842,00 грн.) на правах оренди за договором із органом місцевого самоврядування з 1 січня 2012 р., яку не задекларувало у звітній декларації.

При заповненні декларації у титульній її частині проставляється позначка «Х» у клітинці «Тип декларації» — «Уточнююча звітна», яка є одночасно і декларацією «Загальна», оскільки земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовано в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку, та зазначається, за який рік подається декларація, її номер за рядком «1.1.Т. Порядковий номер за рік», а також з якого періоду провадиться уточнення «з урахуванням уточнень з» (фрагмент 2).

Правові підстави подання уточнюючих податкових декларацій (розрахунків) визначено ст. 50 Податкового кодексу. Зокрема, відповідно до п. 50.1 цієї статті у разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючу декларацію до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючої декларації (табл. 2).

 Приклад 3

З 18 травня 2012 р. закінчився договір на оренду земельних ділянок під сіножатями та багаторічними насадженнями.

Тобто у сільгосппідприємства для ведення товарного сільгоспвиробництва в межах території одного органу місцевого самоврядування (за місцем своєї реєстрації) до кінця року залишилася земельна ділянка площею 484,8500 га під ріллею (нормативна грошова оцінка 1 га — 1650,00 грн.). Земельні ділянки під сіножатями площею 434,5000 га (нормативна грошова оцінка 1 га — 1842,00 грн.) та під багаторічними насадженнями площею 79,8000 га (нормативна грошова оцінка 1 га — 13 927,00 грн.) сільгосппідприємство використовувало по 17 травня 2012 р.

При заповненні декларації у титульній її частині проставляється позначка «Х» у клітинці «Тип декларації» — «Нова звітна», яка є одночасно і декларацією «Загальна», оскільки земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовано в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку, і зазначається, за який рік подається декларація, та її номер за рядком «1.1.Т. Порядковий номер за рік», а також з якого періоду провадиться уточнення «з урахуванням уточнень з» (фрагмент 3).

Правові підстави подання уточнення податкових зобов’язань визначено ст. 306 Податкового кодексу. Зокрема, відповідно до п. 306.5 цієї статті якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов’язаний:

  • уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
  • подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку (табл. 3).

♦ Приклад 4

З 20 травня 2012 р. набуто право користування земельною ділянкою під пасовищами.

Тобто у сільгосппідприємства для ведення товарного сільгоспвиробництва в межах території одного органу місцевого самоврядування (за місцем своєї реєстрації) до кінця року залишилася земельна ділянка площею 484,8500 га під ріллею (нормативна грошова оцінка 1 га — 1650,00 грн.). Крім цього, з 20 травня сільгосппідприємство придбало ще земельну ділянку площею 715,00 га (нормативна грошова оцінка 1 га — 1119,00 грн.) під пасовищами на умовах оренди за договором із сільською радою.

При заповненні декларації у титульній її частині проставляється позначка «Х» у клітинці «Тип декларації» — «Нова звітна», яка є одночасно і декларацією «Загальна», оскільки земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовано в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку, і зазначається, за який рік подається декларація, та її номер за рядком «1.1.Т. Порядковий номер за рік», а також з якого періоду провадиться нарахування «починаючи з» (фрагмент 4).

Правові підстави нарахування податкових зобов’язань визначено ст. 306 Податкового кодексу. Зокрема, відповідно до п. 306.5 цієї статті якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов’язаний:

  • уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
  • подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку (табл. 4).

Оренда сільськогосподарських угідь платниками фіксованого сільськогосподарського податку

Стосовно орендних відносин щодо земель сільськогосподарського призначення слід зазначити таке. З огляду на вимоги чинного законодавства в умовах дії Податкового кодексу та законів, які визначають статус сільськогосподарських виробників, платниками податку можуть бути лише сільгосппідприємства — юридичні особи. Тобто платниками податку є юридичні особи, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Для переходу на сплату фіксованого сільськогосподарського податку необхідно:

  • бути юридичною особою;
  • мати у наявності об’єкт оподаткування;
  • дотримуватися 75-відсоткового критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік.

Пунктом 301.6 ст. 301 Податкового кодексу визначено, у якому випадку суб’єкт не може бути зареєстрований як платник податку.

У разі якщо платник фіксованого сільськогосподарського податку (орендодавець) надає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду іншому платникові фіксованого сільськогосподарського податку (орендарю), орендована площа земельних ділянок не може включатись до декларації з податку орендаря, а враховується у декларації орендодавця (п. 306.6 ст. 306 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 306.7 цієї статті Кодексу якщо платник фіксованого сільськогосподарського податку (орендар) орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в особи (орендодавця), яка не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендована площа земельних ділянок включається до декларації з податку орендаря.

Для отримання реєстрації як платника податку особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, установленим за процедурою, визначеною Податковим кодексом для подання податкової звітності. До цієї звітності, зокрема, входять і відомості (довідка) про наявність земельних ділянок.

Оскільки у відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю), а також оскільки положеннями норм Податкового кодексу не віднесено платників податку, які не встигли зареєструвати договори оренди у держреєстрі, до таких, які не можуть зареєструватися платниками фіксованого сільськогосподарського податку, то Держкомземом України у листі № 14-22-6/2725 було надано роз’яснення, що у разі використання сільськогосподарськими підприємствами земельних ділянок, правовстановлюючі документи яких проходять процедуру оформлення і ще не зареєстровані в базі даних структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру, для розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку необхідно брати облікові дані про їх площі, надані відділами Держкомзему у районах. Після їх реєстрації — користуватись даними структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру.

Згідно з нормами п. 308.3 ст. 308 Податкового кодексу довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

Відповідальність платників податку

У разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75%, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Платники податку згідно із законодавством несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку (статті 50, 54, 120, 123, 126, 129 Податкового кодексу).

Порядок внесення змін до податкової звітності визначено ст. 50 цього Кодексу.

У разі коли в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, що діє на час подання уточнюючого розрахунку.

Зауважимо, зокрема, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (пп. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу). Водночас платник податків відповідно до пп. 50.2 цієї статті не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.