Бухоблік

Облікова політика підприємства

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві, як правило, починається з розробки його облікової політики, що передбачає вибір комплексу методичних прийомів, які використовуються ним для ведення поточного обліку, уточнює моменти визнання витрат і доходів, сприяє поданню достовірної інформації при складанні фінансової звітності.


Загальні поняття

Облікова політика підприємства — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та надання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік та частина перша п. 3 НПБО 1). Кожне підприємство має право визначати свою облікову політику, самостійно погоджуючи її з власником або уповноваженим органом відповідно до статутних документів (частина п’ята ст. 8 Закону про бухоблік).

Слід зазначити, що облікова політика встановлюється відповідним наказом у разі створення підприємства. У такому наказі, як правило, зазначаються лише ті елементи облікової політики, з приводу яких існують різні варіанти обліку. При цьому норми, чітко визначені Законом про бухоблік, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку а також іншими нормативно-правовими актами, в наказі про облікову політику не відображаються. Приклад складання такого наказу:

ПРИКЛАД

Один з можливих варіантів наказу про облікову політику

 

Товариство з обмеженою відповідальністю
«Металторгсервіс»

 

Наказ від 04.01.2016 р. № 1
м. Сєвєродонецьк

Про облікову політику підприємства

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону України від 16.07.99 р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і з метою забезпечення достовірності інформації про господарську діяльність підприємства

наказую:

1. Ведення бухгалтерського обліку та формування даних для складання податкової звітності покласти на бухгалтерію на чолі з головним бухгалтером.

2. Для ведення бухгалтерського обліку використовувати програму 1С версія 8.2. Бухгалтерії забезпечувати друкування оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів, інших облікових регістрів за кожний звітний місяць. Оборотно-сальдові відомості за рахунками обліку товарно-матеріальних цінностей повинні бути завірені підписами матеріально-відповідальних осіб.

3. Як одиницю бухгалтерського обліку запасів взяти їх назву, при вибутті запасів, що використовуються під час оптової  торгівлі та надання послуг, їх оцінку здійснювати за ідентифікованою собівартістю, під час роздрібної торгівлі — за методом ціни продажу.

4. До складу малоцінних необоротних матеріальних активів відносити матеріальні активи зі строком корисного використання понад 12 місяців і вартістю менше ніж 6000 грн.

5. Зношування малоцінних необоротних матеріальних активів нараховувати в розмірі 50% їх вартості у першому місяці експлуатації.

6. Нарахування амортизації об’єктів ОЗ здійснювати прямолінійним методом. Строк корисного використання кожного конкретного об’єкта ОЗ визначати спеціально створеною комісією.

7. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснювати прямолінійним методом. Строк корисного використання за відсутності у правовстановлюючих документах визначається комісією.

8. Облік здійснюваних витрат діяльності вести з використанням класу рахунків 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій.

9. Ступінь завершеності операцій з надання послуг розраховувати шляхом визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

10. Щомісяця нараховувати резерв майбутніх відпусток з урахуванням відрахувань єдиного соціального внеску. Для розрахунків річних сум запланованих на оплату відпусток і загального фонду оплати праці використовувати дані, затверджені штатним розкладом і графіком відпусток.

11. Щомісяця нараховувати резерв сумнівних боргів з використанням коефіцієнта сумнівності. Коефіцієнт сумнівності розраховувати шляхом класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення. Начальнику відділу продажів інформацію про строки непогашення щомісяця надавати до бухгалтерії.

12. Відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань здійснювати щокварталу.

13. З метою визначення кількісного критерію істотності інформації, що відображається у фінансовій звітності, про господарські операції, доходи і витрати установити кількісний критерій у розмірі 1,5% чистого прибутку звітного періоду.

14. З метою визначення кількісного критерію істотності інформації, що відображається у фінансовій звітності, про суму активів, зобов’язань, власного капіталу установити його в розмірі 2% відповідної бази (вартості активів, зобов’язань, власного капіталу) на звітну дату.

15. Контроль над виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор  
  Пушко В. В.

 

Елементи облікової політики

Для того щоб зрозуміти, які статті підлягають висвітленню, необхідно вивчити зміст окремих положень ПБО, що регламентують порядок розкриття в Примітках до фінансової звітності (далі — Примітки) і склад інформації, які впливають на облікову політику підприємства. Таку інформацію наведено в таблиці (с. 32) з посиланням на пункти (підпункти) основних ПБО, у яких йдеться про висвітлення складених елементів облікової політики.

Крім наведених у таблиці ПБО, елементи облікової політики, які повинні бути відображені в наказі, що встановлює облікову політику на підприємстві, містяться у Методрекомендаціях № 635. Слід зазначити, що цей документ може застосовуватися підприємствами незалежно від організаційно-правових форм власності (крім банків, бюджетних установ і підприємств, які відповідно до законодавства застосовують МСФЗ).

У п. 2.1 Методрекомендацій № 635 визначено зміст розпорядчого документа (наказу або розпорядження — авт.) про облікову політику. Зокрема, такий документ визначає:

  • методи оцінки вибуття запасів;
  • періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
  • порядок обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат (далі — ТЗВ), ведення окремого субрахунку для обліку ТЗВ;
  • методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони враховуються за первинною вартістю; вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА;
  • підходи до переоцінки оборотних активів; застосування класу рахунків 8 та/або 9; підходи до періодичності зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;
  • метод розрахунків резерву сумнівних боргів (за потреби — спосіб визначення коефіцієнта сумнівності);
  • перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;
  • порядок виплат за рахунок прибутку (для державних і комунальних підприємств); порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;
  • сегменти діяльності, пріоритетний вид сегмента, основи ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках; перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу; перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
  • порядок визначення ступеня завершеності робіт з будівельного контракту;
  • дату визначення придбаних у результаті систематичних операцій фінансових активів; базу розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;
  • кількісні критерії та якісні ознаки істотності інформації про господарські операції, події і статті фінансової звітності; періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань; критерії розмежування об’єктів операційної нерухомості й інвестиційної нерухомості;
  • підходи до класифікації пов’язаних сторін; дату включення простих акцій, випуск яких необхідно зареєструвати, до розрахунків середньорічної кількості акцій в обороті;
  • дату первісного визнання необоротних активів і групи вибуття як утримуваних для продажу;
  • складання окремого балансу філіями, представництвами та іншими відособленими підрозділами підприємства;
  • періодичність і об’єкти проведення інвентаризацій; визначення одиниці аналітичного обліку запасів;
  • спосіб складання звіту про рух грошових коштів; підходи до віднесення витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єктів основних засобів, до первісної вартості або  витрат звітного періоду.

Тобто при складанні наказу про облікову політику підприємства потрібно враховувати вимоги як ПБО, так і Методрекомендацій № 635.

 

Назва ПБО

Дані, що розкриваються
в Примітках і відображаються в наказі про облікову політику

Посилання на пункт (підпункт) ПБО

Примітки

ПБО 7 «Основні засоби»

Вартість (первісна або переоцінена), за якою ОЗ відображаються в балансі

Підпункт 36.1

Інформація наводиться за кожною з груп ОЗ. Крім відображення зазначених показників у наказі про облікову політику потрібно також зазначити вартісну ознаку предметів, що належать до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Це прямо випливає з пп. 5.2

Методи амортизації та діапазон строків корисного використання, що застосовуються

Підпункт 36.2

ПБО 8 «Нематеріальні активи»

 

 

Вартість (первісна або переоцінена), за якою НМА відображаються в балансі

Підпункт 36.1

Інформація наводиться щодо об’єкта НМА

Методи амортизації та діапазон строків корисного використання, що застосовуються

Підпункт 36.2

ПБО 9 «Запаси»

Методи оцінки запасів

Пункт 29

Слід зазначити й методи оцінки запасів на дату балансу (п. 24), а також методи оцінки вибуття запасів (п. 16)

ПБО 10 «Дебіторська заборгованість»

Методи визначення величини резерву сумнівних боргів

Підпункт 13.4

 

ПБО 11 «Зобов’язання»

 

 

У наказі про облікову політику слід зазначити види формованих забезпечень відповідно до п. 13

ПБО 15 «Дохід»

Облікова політика щодо визнання доходу, включаючи спосіб визначення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від яких визначається за ступенем завершеності

Пункт 25.1

 

ПБО 16 «Витрати»

 

 

Рекомендується встановити базу розподілу загальновиробничих витрат; номенклатуру адміністративних витрат і витрат на збут

ПБО 18 «Будівельні контракти»

Методи визначення доходу за будівельними контрактами у звітному періоді

Підпункт 20.3

 

Методи визначення ступеня завершеності робіт

Підпункт 20.3.1

 

ПБО 30 «Біологічні активи»

Методи й істотні припущення, що застосовуються при визначенні справедливої вартості кожної групи сільськогосподарської продукції і кожної групи біологічних активів

Підпункт 26.3

 

Щодо біологічних активів, які оцінюються  за первісною вартістю, наводиться така інформація: причини неможливості достовірно визначити справедливу вартість;
метод нарахування амортизації

Підпункти 29.1, 29.2

 

ПБО 32 «Інвестиційна нерухомість»

Критерії за поділом інвестиційної та операційної нерухомості

Підпункт 34.1

 

Під час оцінки інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю наводиться інформація про методи й істотні припущення, що застосовуються при визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості

Підпункт 35.1

 

Причини неможливості оцінки за справедливою вартістю (у разі оцінки за первісною вартістю, зменшеною на суму амортизації)

Підпункт 35.7.1

 

Методи амортизації, що застосовуються підприємством, і діапазон строків корисного використання)

Пункт 36.1

 

 

Установлення кількісних критеріїв істотності

Підприємства самостійно встановлюють кількісні критерії та якісні ознаки істотності інформації про господарські операції, події і статті фінансової звітності, якщо такі критерії не зафіксовано в ПБО та інших нормативно-правових актах, виходячи з потреб користувачів такої інформації (п. 2.20 Методрекомендацій № 635).

Відповідно до пп. 2.20.1 цих Методрекомендаций кількісні критерії істотності інформації про господарські операції встановлюються згідно з обраною базою. А обрана база повинна відповідати сутності господарської операції. Кількісний критерій інформації, пов’язаної зі змінами у складі активів, зобов’язань, власного капіталу, визначається виходячи з вартості всіх активів і зобов’язань або власного капіталу. При цьому допустимою є величина в діапазоні 3% обраної бази.

Кількісний критерій істотності відхилення залишкової вартості необоротних активів від їх справедливої вартості, а також визначення подіобності активів доцільно визначати в діапазоні 10%. Базою визначення кількісних критеріїв істотності інформації про господарські операції та події щодо доходів і витрат доцільно обрати суму чистого прибутку (збитку). При цьому можна обрати або загальну суму доходів підприємства, або загальну суму витрат, також за базу можна взяти найбільшу за значенням класифікаційну групу доходів (наприклад, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і відповідно витрат (собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)). Кількісний критерій доцільно визначити в діапазоні до 2%, якщо базою обрано чистий прибуток (збиток), або 0,2%, якщо базою обрано суму доходів і витрат.

Для розкриття інформації про сегменти при визначенні звітного сегмента кількісний критерій істотності доцільно визначати в розмірі до 10% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або фінансових результатів сегмента, або активів усіх сегментів підприємства.

Внесення змін

Як зазначалося вище, облікова політика підприємства повинна відповідати принципу послідовності і передбачати постійне (з року в рік) стабільне її застосування. Але за потреби її можна переглянути і внести належні зміни. Перегляд облікової політики повинен бути обґрунтованим, а внесені зміни — розкриватися у фінансовій звітності. Згідно з п. 9 ПБО 6, а також п. 3.3 Методрекомендацій № 635, зміни до наказу про облікову політику можуть бути внесені, якщо: 

  • змінилися статутні вимоги; 
  • змінилися вимоги органу, що затверджує ПБО;
  • зміни забезпечать достовірніше відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Якщо такі зміни стосуються більшої частини тексту наказу або суттєво впливають на його зміст, то наказ доцільно викласти в новій редакції (п. 3.4 Методрекомендацій № 635).

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42