Юридична практика

Продаж товарів за ціною, нижчою за митну вартість

Суть справи. Податковим органом під час проведення перевірки встановлено неправомірне заниження суб’єктом господарювання сум податку на додану вартість у зв’язку з продажем товарів за ціною, нижчою за митну вартість.

Платник податків — ПП «А» не погоджується з позицією органу ДПС, оскільки вважає, що він не порушив норми законодавства при продажу продукції на території України. Визначення бази оподаткування для нарахування податку на додану вартість відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ стосується лише товарів, які імпортуються (ввозяться) в Україну, безпосередньо при їх ввезенні.

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію податкового органу, зазначив таке. Органом ДПС відповідно до норм законодавства проведено планову виїзну перевірку господарської діяльності ПП «А» з питань дотримання податкового та іншого законодавства, за результатами якої актом перевірки встановлено порушення пунктів 4.1, 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ у зв’язку із заниженням податкових зобов’язань з податку на додану вартість у результаті продажу товарів за цінами нижними, ніж зазначено у вантажних митних деклараціях при ввезені товарів на митну територію України, здійсненні їх митного оформлення. На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість.

Не погоджуючись із донарахованими сумами, суб’єкт господарювання звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, ПП «А» звернулося до ВАСУ із касаційною скаргою, в якій просило зазначені рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

За результатами розгляду касаційної скарги суб’єкта господарювання ВАСУ підтримав позицію податкового органу та судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

У періоді, що перевірявся, податковим органом встановлено, що ПП «А» здійснювало реалізацію імпортованої тканини на митній території України за ціною, значно нижчою за ту, яку суб’єкт господарювання декларував при ввезенні та митному оформленні. Відповідно і податкові зобов’язання з податку на додану вартість при реалізації на митній території України тканин були нижчими, ніж декларувались при ввезені товару.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст. 261 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Пунктом 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ установлено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації, з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в гривні за валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, що діяв на кінець операційного дня, який передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ установлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Отже, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли правильного висновку, що ціна продажу не повинна бути нижчою за митну вартість товару, визначену митним органом відповідно до вимог п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ.

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатом перегляду у касаційному порядку справи скаргу суб’єкта господарювання залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, якими в задоволенні позову відмовлено повністю, — без змін.


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту правової роботи ДПС України

Ольга СИРОТІНА,
заступник начальника відділу представництва інтересів
органів ДПС у судах касаційної інстанції та узагальнення
судової практики Юридичного управління