Інші податки

Переуступка права вимоги: чи вважається операція контрольованою

Чи визнається господарська операція контрольованою, якщо товар, придбаний у нерезидента, не відповідає ознакам, встановленим у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, а оплату за товар за договором переуступки права вимоги здійснено нерезиденту, що відповідає ознакам, передбаченим у зазначеному підпункті?


Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку. Слід врахувати, що протягом 2015 р. діяло декілька переліків, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 цього Кодексу передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги — це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу).

Таким чином, з урахуванням положень пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 зазначеного Кодексу, якщо заборгованість резидента за товари (роботи, послуги) відступається нерезидентом, що здійснив їх поставку (перший кредитор) іншому нерезиденту (другий кредитор), який зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), чинному на час здійснення такого відступлення, така операція підпадає під визначення контрольованої відповідно до вимог пп. 39.2.1.2 цього підпункту як операція, здійснена з другим кредитором. При цьому ціна за такою операцією визначається з урахуванням умов договору та договору з відступлення права вимоги.

«Гарячі лінії»

Дата: 15 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42