Статті
Тема: РРО. Готівковий обіг

Фіскальний важіль чи інвестиція у власний розвиток?

Виводити економіку з «тіні» можна, створюючи для мікро- і макровиробників рівні правила, наприклад, зобов’язавши і великих, і дрібних підприємців встановити касові апарати. У цьому переконані законодавці та чиновники.


«Вісник» № 10/2016Касова дисципліна: правила й очікування

Запровадити РРО для платників єдиного податку намагалися ще в 2010 р. Але тоді цього зробити не вдалося. Лише напередодні 2015 р. уряд і депутати виявилися одностайними і поширили застосування касової дисципліни на платників податків другої та третьої груп. Так, з 1 січня 2016 р. всі фізичні особи — підприємці 2 та 3 групи єдиного податку, які досягли обороту в 1 млн. грн., повинні використовувати касові апарати при роботі з готівкою і платіжними картками. Тільки-но оборот підприємця у календарному році сягне 1 млн. грн., з першого дня наступного кварталу потрібно почати використовувати РРО, і використання його триває до закінчення строку реєстрації такого підприємця. На думку деяких експертів, нововведення допоможуть побачити реальні обсяги будь-якого ринку — легпрому, рітейлу, аграрного тощо. Це дасть змогу визначати і пропонувати адекватні податкові ставки.

Відтак усім, хто сподівався на скасування касових апаратів для «єдинників» другої групи або зміну правил, держава чітко дала зрозуміти, що з огляду на детінізацію економіки про це не може йтися. Адже робота через фізичних осіб — підприємців — найпоширеніша схема з приховування реальних оборотів і ухилення від сплати податків. Отже, всі норми і закони щодо застосування РРО, які мали запрацювати нинішнього року, з 1 січня 2016 р. набрали чинності і ознаменували завершення перехідного адаптаційного періоду для заміни чи доопрацювання касової техніки на таку, що формує електронну контрольну касову стрічку.

Чек як стимул

За умов падіння попиту на товари та послуги на вартісне придбання та утримання касового апарату нарікають нині українські дрібні підприємці, які побоюються, що він може стати важелем фіскального тиску. Так, за підрахунками податкового консультанта «Асоціації приватних роботодавців» Оксани Васильєвої, найдешевший варіант касового апарату вітчизняного виробництва обійдеться підприємцю в 6300 грн. А його використання — у кілька сотень гривень щомісяця (залежно від типу обладнання тощо). Так, програмне забезпечення РРО тягне за собою ще мінімум 350 грн., навчання персоналу — близько 400 грн. Ще 180 — 300 грн. доведеться щомісяця сплачувати за обслуговування касового апарату.

«Крім того, якщо ви придбаєте касовий апарат, у вас повинен бути й доступ до Інтернету, — уточнює Оксана Васильєва. — Оскільки весь товар, який надходить до торгової точки, має бути запрограмований в касовий апарат. Кожен пробитий чек через Інтернет одразу має надійти в податкову. Плюс до цього потрібно вести добову звітність. Все це тягне за собою необхідність наймати бухгалтера, щоб вести первинну документацію».

Тому підприємці стверджують, що вимога про встановлення РРО спричинить подорожчання надаваних товарів і послуг. Керівник Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь звертається до досвіду країн Єврозони, де малий і середній бізнес має касові апарати для зручності споживача. «Споживач завжди може з цим чеком прийти, вимагати відшкодування за неякісний продукт або послугу, і це чудово. Але цей касовий апарат не є фіскальним, він працює виключно в рамках відносин продавець — покупець. У Європі є зрозумілий податок, який сплачує підприємець, і якщо ми йдемо в ЄС, то потрібно брати досвід європейських країн», — наголошує представник інтересів бізнес-спільноти.

Думку щодо необхідності зменшення витрат бізнесу на впровадження касових апаратів підтримує і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна. Водночас пропонує шукати шляхи стимулювання споживача отримувати чеки, щоб зробити витрати підприємців корисною інвестицією у власний розвиток.

Сприяти цьому можуть так звані лотереї, повернення частини сплаченого ПДВ споживачам, які покликані боротися з ухиленням від сплати податків (передусім ПДВ), особливо на рівні малого бізнесу, де дотримання правил оподаткування є найпроблемнішим.

«Ідея лотереї полягає в тому, — роз’яснює Ксенія Ляпіна, — що за надання фіскального чеку продавцем споживачеві операцію набагато легше оподаткувати, оскільки можливості продавця для її проведення у неформальній економіці майже відсутні.

Такі лотереї-призи розігруються серед учасників, які надсилають свої чеки за покупки. Так чеки набувають цінності для споживача, оскільки вони діють як лотерея, яка не коштує додаткових грошей, але дає змогу виграти приз».

Приміром, у Португалії споживачі можуть вимагати зниження зобов’язань з оподаткування доходів фізичних осіб на суму 15% ПДВ, сплаченого за послуги в чотирьох секторах, де зафіксовано найбільше ухилень від сплати ПДВ через неформальні операції без застосування РРО: ремонт та утримання автомобілів, ремонт та утримання мотоциклів, ресторанний та готельний бізнес, перукарні і салони краси.

В Україні сьогодні також з’являються напрями, де впровадження касових апаратів дістають схвальні відгуки пересічних споживачів. Йдеться про оснащення лікувальних установ касовими апаратами для благодійних внесків. Так, за повідомленнями місцевих ЗМІ, міська влада Івано-Франківська видала розпорядження оснастити касовими апаратами всі міські лікувальні установи. Раніше суми благодійних внесків відображали лише у журналі реєстрації. Відсутність чіткого контролю за коштами викликала чимало нарікань від пацієнтів. Рішення організувати збір благодійних внесків через касові апарати робить зрозумілішою пріоритетність витрачання коштів пацієнтів. Так, за повідомленнями, оприлюдненими на інтернет-ресурсах, у Центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська найвитратнішою виявилася діагностика — рентген, томографія, УЗД тощо, бо потребує використання вартісного обладнання. Приміром, технічний огляд одного томографа на рік становить понад 100 тис. грн., а відповідно найбільше потребує фінансування. Коли споживачі завдяки чеку контролюватимуть прозорість витрачання власних коштів або отримуватимуть певні преференції, м’якіші схеми контролю за сплатою податків поступово витіснятимуть фіскальні важелі.


З ІСТОРІЇ

Для тих, у кого підприємництво радше самозайнятість, а не бізнес, встановлення касового апарату пов’язане з чималими додатковими витратами. Тому дрібні бізнесмени виступають проти касових апаратів. Врешті, супротивників цього виду техніки не бракувало в усі часи, починаючи з позаминулого століття, від самого початку її впровадження і до наших днів. Попри те, що наміри тямущого американця Джеймса Рітті, який винайшов касовий апарат і першим запатентував його, були цілком благородними і виправданими. Джеймс Рітті хоч і був власником салуна (бар у часи Дикого Заходу), тривалий час перебивався з хліба на воду саме тому, що виручка його закладу «розчинялася» в кишенях барменів, які приховували її від хазяїна. Хто знає, скільки б довелося йому борсатися в тенетах бідності, якби не випадок.
Історики стверджують, що якось він зайшов до машинного відділення на пароплаві і побачив прилад, що фіксував у двигуні обороти вала. Механізм дії приладу наштовхнув його на думку, що подібний пристрій можна виготовити і для фіксації кожної покупки. І вже в листопаді 1879 р. Джеймс Рітті отримав патент на свій винахід, що допоміг йому не лише боротися з обманом, а й вдосконалювати касові апарати. Згодом патент він продав Джейкобу Еккерту — засновнику однієї з найбільших компаній, що займалася програмним і апаратним забезпеченням. Через деякий час патент придбав власник магазину Джон Х. Паттерсон, який відкрив майстерню і почав випускати касові апарати. Незабаром майстерня трансформувалася у відому компанію National Cash Register Company. Але продукція і тоді просувалася зі скрипом. Її гальмували продавці, котрі не хотіли втрачати ласого шматка у вигляді привласненого прибутку. А до продавців касових апаратів навіть застосовували силу. Зате власники магазинів, ресторанів та інших підприємств торгівлі були зацікавлені у новому винаході.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42