ЄСВ

Особливості здійснення заходів впливу та стягнення з мобілізованих осіб

З 01.01.2016 р. набрав чинності Закон № 909, яким внесено зміни до окремих законодавчих актів. Зокрема, пп. «и» п. 4 частини 2 цього Закону внесено зміни до п. 92 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ, який було доповнено абзацами сьомим та восьмим.

Змінами передбачено, що під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, для платників єдиного внеску, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк військової служби зупиняється застосування норм ст. 25 Закону про ЄСВ.

Відповідно до ст. 1 Закону № 3543 термін «особливий період» вживається в такому значенні — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

СхемаСтаттею 25 Закону про ЄСВ визначено, зокрема, положення щодо:

  • стягнення недоїмки з єдиного внеску;
  • нарахування пені та застосування штрафних санкцій;
  • списання суми недоїмки;
  • оскарження вимоги про сплату недоїмки та/або рішення органів доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів;
  • застосування терміну давності тощо.

Згідно з внесеними Законом № 909 змінами підставою для зупинення застосування норм ст. 25 Закону про ЄСВ є копія військового квитка або документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів ДФС цим державним органом протягом десяти днів після мобілізації.

Визначення термінів «мобілізація» та «демобілізація» наведено у ст. 1 Закону № 3543, а саме:

  • мобілізація — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
  • демобілізація — комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу та функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати мирного часу.

Відповідно до листа № 322/2/7142 основним документом, що підтверджує проходження військової служби військово-службовцем в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов’язаних, є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки про призов/мобілізацію та їх дату.

Якщо можливості надати військовий квиток немає, то документами, що підтверджують призов на військову службу під час мобілізації, можуть бути:

  • для військовозобов’язаних — довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, із зазначенням дати мобілізації, підписана начальником (командиром) та скріплена печаткою, повістка, мобілізаційне розпорядження, контракт про проходження військової служби;
  • для резервістів — витяг із наказу про зарахування до списків особового складу військової частини із зазначенням дати мобілізації, підписаний начальником (командиром) та скріплений печаткою, чи довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Зазначені документи можуть видаватися також і родинам військовозобов’язаних та резервістів для пред’явлення їх за місцем вимоги.

Датою початку мобілізації (військової служби) особи є:

  • для військовозобов’язаних — день призову на військову службу в районному військовому комісаріаті;
  • для резервістів — день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка.

Датою закінчення військової служби  є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що у військовому квитку робиться відповідний запис з датою такої відмітки.

Отже, з метою забезпечення виконання на практиці вимог п. 92 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ щодо зупинення застосування норм ст. 25 цього Закону платники податків повинні своєчасно інформувати органи ДФС про мобілізацію та демобілізацію і надавати копії відповідних документів (у тому числі через представників такого платника на підставі закону або довіреності), а органи ДФС, у свою чергу, — у разі отримання документа, що підтверджує інформацію про мобілізацію фізичної особи — підприємця, забезпечувати належну організацію роботи.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42