Оплата праці

Вахтовий метод роботи

Вахтовий метод роботи застосовується, коли виробничі об’єкти (ділянки) значно віддалені від місця знаходження підприємства, установи і організації, при недоцільності виконання робіт звичайними методами, а також у цілях скорочення термінів будівництва в необжитих і віддалених районах та в районах при незабезпеченості даного регіону відповідними трудовими ресурсами. У цій статті пропонуємо розглянути сферу застосування та особливості організації роботи таким методом.


Загальні аспекти та сфера застосування

На сьогодні основним документом, що регулює порядок організації робіт на умовах вахтового методу, є постанова № 794/33-82 в частині, що не суперечить законодавству України.

Відповідно до додатка 1 вищезазначеної постанови вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, заснована на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання. Робота на таких об’єктах здійснюється змінним (вахтовим) персоналом. На період вахт для працівників створюються необхідні умови для проживання. Після закінчення вахти працівники повертаються до місця розташування підприємства чи до місця свого постійного проживання.

Додаток 2 до постанови № 794/33-82 містить перелік підприємств, організацій та об’єктів, на яких може застосовуватися вахтовий метод організації робіт (далі — Перелік). Серед них:

  • підприємства й організації нафтової промисловості;
  • підприємства й організації газової промисловості;
  • підприємства й організації лісової промисловості й лісового господарства;
  • підприємства й організації геологорозвідки;
  • підприємства й організації залізничного транспорту;
  • будівельно-монтажні трести і прирівняні до них організації, зокрема сучасні будівельно-монтажні компанії;
  • окремі об’єкти радіозв’язку цивільної авіації;
  • підприємства й організації із розробки родовищ кольорових, дорогоцінних металів і алмазів;
  • підприємства й організації трубопровідного транспорту;
  • підприємства й організації торгівлі та громадського харчування, зв’язку, транспорту, закладів охорони здоров’я й інші, на які покладено обслуговування колективів, що працюють вахтовим методом;
  • організації, безпосередньо зайняті на будівництві і реконструкції автомобільних доріг;
  • підприємства й організації з будівництва торфопідприємств і видобутку торфу.

Проте за нинішніх умов застосування вахтового методу роботи не може обмежуватись Переліком, оскільки відповідно до ст. 7 Закону № 3356 у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку.

Підстави запровадження вахтового методу робіт

Оскільки вахтовий метод роботи передбачає переважно застосування підсумованого обліку робочого часу, то такий метод роботи може бути введений на підприємстві роботодавцем лише за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі його відсутності це питання може бути врегульовано колективним договором. Вахтовий метод передбачає роботу за графіками, які повинні бути доведені до працівників не пізніше ніж за місяць.

Рішення про запровадження вахтового методу організації робіт має бути прийняте наказом по підприємству, установі, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації. Конкретні умови застосування такого методу роботи мають бути встановлені підприємствами у колективних договорах. Враховуючи, що запровадження вахтового методу роботи призводить до збільшення додаткових витрат, необхідно обґрунтувати доцільність його запровадження.

Комплектування вахтового персоналу

Згідно з частиною першою ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, тому залучення працівника до роботи за вахтовим методом має провадитись за заявою самого працівника з проханням перевести його на такий метод роботи або при прийомі працівника на роботу.

У разі переведення працівників на роботу за вахтовим методом за ініціативою роботодавця мають бути додержані норми ст. 32 КЗпП щодо зміни істотних умов праці, оскільки зміна режиму роботи є одним із компонентів зміни істотних умов праці. У такому випадку працівника про зміну істотних умов праці має бути попереджено не пізніше ніж за два місяці.

Робота на умовах вахтового методу може бути застосована як в цілому по підприємству, так і окремими структурними його підрозділами.

До робіт, які виконуються вахтовим методом, не можуть бути залучені особи молодше 18 років, вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років.

Місцем роботи при вахтовому методі вважаються об’єкти (ділянки), на яких здійснюється безпосередня трудова діяльність. Переміщення працівників у зв’язку із зміною місця дислокації об’єктів (ділянок) роботи не є переводом на іншу роботу і не вимагає згоди працівників.

Направлення працівника на вахту не є службовим відрядженням.

Доставка працівників на вахту здійснюється організовано від місця знаходження підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад економічно доцільними видами транспорту. Для доставки працівників може використовуватися транспорт, що належить підприємствам, які застосовують вахтовий метод.

Проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору і місця роботи (об’єкта, ділянки) та назад оплачується підприємством.

Застосування роботи вахтовим методом необхідне передусім для того, щоб забезпечити ритмічність, безперервність, комплексність виконання робіт на об’єктах у максимально стислі терміни, що, в свою чергу, зумовлює, як правило, залучення більшої кількості працівників.

З огляду на зазначене, комплектування вахтового персоналу забезпечується з числа працівників, які перебувають у штаті підприємств, що здійснюють роботи вахтовим методом.

За погодженням сторін до виконання робіт вахтовим методом може залучатись персонал на умовах строкових трудових договорів або трудових договорів, укладених на час виконання певної роботи.

У цілях організованого комплектування вахт робочими кадрами і фахівцями міністерства і відомства можуть переводити працівників з їх згоди з одного підвідомчого підприємства на інше для виконання робіт вахтовим методом. При цьому в наказі (розпорядженні) про переведення обумовлюється, що керівник підприємства зобов’язаний надавати зазначеним працівникам після закінчення терміну трудового договору колишню роботу (посаду), а при її відсутності — іншу рівноцінну роботу (посаду) на тому самому підприємстві. У наказі також зазначається мета переведення: «Для роботи вахтовим методом». Зазначене може бути застосовано щодо працівників підпорядкованих підприємству філій.

Режим праці та відпочинку

При вахтовому методі роботи часом вахти вважаються періоди виконання робіт і міжзмінного відпочинку на об’єкті (ділянці). Міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання.

Тривалість вахти не повинна перевищувати одного місяця. Однак додатком 1 до постанови № 794/33-82 передбачено, що у деяких випадках на окремих об’єктах (ділянках) робіт з дозволу міністерства, відомства і відповідного центрального і республіканського комітетів профспілок тривалість вахти може бути збільшено до двох місяців.

Питання щодо збільшення тривалості вахт може бути обумовлено у галузевих угодах. Зокрема, в окремих галузевих угодах пропонується тривалість щоденної роботи і періодичність зміни вахтових колективів встановлювати адміністрацією підприємства за згодою профспілкового комітету, а графік і порядок зміни вахтових колективів встановлювати виходячи із віддаленості об’єктів, сезону виконання робіт, можливості використання транспортних засобів та інших факторів.

При вахтовому методі робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі його відсутності можуть бути передбачені у колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розроб-ляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого статтями 50, 51 КЗпП.

У графіку зазначаються строки початку та закінчення вахт, термін періодичного відпочинку між вахтами. Крім того, у графіку необхідно передбачити час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), час перерв для відпочинку і харчування, а також час для щоденного (міжзмінного) і щотижневого відпочинку. Дні щотижневого відпочинку можуть припадати на будь-які дні тижня.

Графіки доводяться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення їх в дію. У графіках також передбачаються дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад.

Дні знаходження в дорозі до місця роботи і назад в норму робочого часу не включаються і можуть припадати на дні міжвахтового відпочинку.

Облік робочого часу

Важливе значення при організації роботи за вахтовим методом роботи має встановлення облікового періоду, який має охоплювати весь робочий час, час у дорозі від місця розташування підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад та час відпочинку, який припадає на цей календарний відрізок часу.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства або у Положенні про вахтовий метод роботи, яке може бути додатком до колективного договору.

Обліковим періодом при вахтовому методі роботи за підсумованим обліком робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках доцільніше застосовувати інші облікові періоди — квартал, півріччя, рік.

Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 год.

У зв’язку з зазначеним, в такому випадку тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку (враховуючи час перерв для відпочинку та харчування) може бути скорочено, але не менше як 12 год на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові, вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.

Нормальна кількість годин, яку працівник повинен відпрацьовувати в обліковому періоді, визначається виходячи з шестиденного робочого тижня і тривалості робочої зміни 7 год і шестигодинної робочої зміни в передвихідні і передсвяткові дні (при 41-годинному робочому тижні). При цьому на роботах із шкідливими умовами праці норма робочого часу обчислюється виходячи зі встановленого законодавством скороченого робочого часу.

Однак норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня у порядку, встановленому у колективному договорі. Враховуючи те, що при п’ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями у суботу і неділю.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непраце-здатність тощо).

Надання відпусток вахтовим працівникам

Щорічні основна та додаткова відпустки працівникам, зайнятим на роботах вахтовим методом, надаються відповідно до професій, галузі та специфіки виконання роботи, але конкретна тривалість визначається згідно зі статтями 75, 76 КЗпП, статтями 6, 7, 8 Закону про відпустки та відповідно до постанови № 1290.

До стажу, який дає право на щорічну основну, а також додаткову відпустку за роботу у шкідливих умовах праці, включаються дні відпочинку.

Якщо закінчення щорічної відпустки працівника припадає на дні міжвахтового відпочинку колективу, в якому він працює, тоді працівникові до початку вахти надається інша робота на підприємстві з оплатою в порядку, передбаченому чинним законодавством, або працівник переводиться до іншої зміни вахти. За згодою сторін може бути вирішене питання щодо надання цьому працівникові відпустки без збереження заробітної плати.

Середній заробіток для оплати за дні щорічної відпустки обчислюється у встановленому законодавством порядку.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42