Податок на прибуток

Договір страхування як первинний документ

Договір страхування — це цивільно-правова угода між страхувальником і страховиком, що регулює їх взаємні обов’язки відповідно до умов визначеного виду страхування. Основою договору страхування є передача та прийняття ризику. Страховик за страхову премію зобов’язується відшкодувати страхувальнику втрати, які відбулися у зв’язку з настанням зумовленої у договорі події. Договір укладається на підставі правил страхування.

Під час здійснення операцій зі страхування виникає чимало запитань. Зокрема, до редакції журналу «Вісник» надійшло таке запитання: «Між страховиком і підприємством укладено договір страхування фінансових ризиків на декілька років. При цьому страховик відображає свої доходи за таким договором у тому періоді, коли фактично отримано платіж, а підприємство (страхувальник) відносить страхові платежі на свої витрати відповідно до внутрішньої облікової політики поступово після завершення календарного місяця. Чи повинна страхова компанія надавати акт виконаних робіт (послуг) як первинний документ для підтвердження витрат? Якщо так, то в якому періоді — під час одержання страхового платежу чи після закінчення терміну дії договору?»

Пропонуємо розглянути відповідь на зазначене запитання.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними вище документами.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлено Положенням № 88.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У бухгалтерському обліку страхувальника витрати у вигляді страхових платежів за договорами страхування будь-яких ризиків включаються до складу витрат звітного періоду згідно з ПБО 16. Зокрема, у разі якщо здійснення операцій забезпечується одержанням економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними періодами.

Датою здійснення (виникнення) витрат, як правило, вважається дата здійснення господарської операції, зафіксована в первинному документі.

Відповідно до норм цивільного законодавства договір про надання послуг — це документально оформлені наміри сторін про надання та оплату послуг, які складають предмет такого договору. Підтвердженням виконання сторонами договірних відносин є первинні документи, що свідчать про наявність результатів у вигляді наданих послуг та передачу права власності на такі послуги від однієї сторони договору про надання послуг до іншої.

Підтвердним документом для визначення дати та суми отриманих послуг може бути акт прийняття-передачі послуг або будь-який інший документ, що підтверджує надання відповідної послуги.

Проте у страховій діяльності факт надання страхових послуг цим документом не оформлюється, і ось чому.

Статтею 16 Закону про страхування передбачено, що договір страхування — це письмова угода між страхувальником i страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено такий договір (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Статтею 16 Закону про страхування встановлено перелік умов, що повинні бути відображені в договорі страхування. Згідно зі ст. 982 Цивільного кодексу до істотних умов договору страхування також віднесено предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Крім того, у ст. 28 Закону про страхування наведено опис подій, що свідчать про виконання страховиком своїх зобов’язань.

Якщо підприємство-страхувальник сплачує страховий внесок страховику за те, що у разі настання страхової події страховик візьме на себе ризики, пов’язані із заподіянням шкоди об’єкту страхування, тобто сплатить страхове відшкодування, то сплата цього відшкодування здійснюється на підставі страхового акта.

Отже, одним із випадків виконання договору страхування є страхова виплата.

Але виникає запитання, чи можна вважати страхову послугу наданою лише тоді, коли настав страховий випадок? Звичайно ні, і це зумовлено специфікою страхової діяльності. Адже на момент укладення договору страхування існує лише ймовірність виникнення страхового випадку. При цьому страховик визнається таким, що виконав зобов’язання перед страхувальником після закінчення терміну дії договору, якщо страховий випадок так і не настав. Отже, можна дійти висновку, що момент виникнення витрат зі страхування в обліку страхувальника зумовлено взяттям страховиком на себе зобов’язань за договором, тобто взяттям відповідальності перед клієнтом з дати набрання чинності договором страхування.

Таким чином, первинним документом у взаємовідносинах двох сторін (страховик, страхувальник) є договір страхування. Щодо складання акта виконаних робіт (наданих послуг), то під час сплати страхового платежу послуги зі страхування ще не надані і не можуть такими вважатись, а сума оплати страхового платежу обліковується в складі витрат майбутніх періодів у бухгалтерському обліку. Тому для підтвердження витрат у вигляді страхових платежів цей документ не є обов’язковим для виконання обома сторонами договору страхування.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42