Юридична практика

Митні платежі у разі втрати транзитного вантажу

Перелік осіб, на яких покладається обов’язок зі сплати митних платежів, визначено ст. 293 Митного кодексу.
Згідно з п. 5 частини третьої цієї статті у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту, обов’язок зі сплати митних платежів покладається на особу, яка надала зобов’язання щодо доставки цих товарів, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення. За змістом ст. 53 та п. 3 частини першої ст. 292 Митного кодексу зазначений обов’язок не підлягає виконанню у випадку належного виконання взятого зобов’язання.
Як приклад спору перевізника з митницею з приводу обов’язку зі сплати митних платежів можна навести справу, за результатами перегляду якої в касаційному порядку Вищим адміністративним судом України (далі — ВАСУ) прийнято ухвалу від 01.10.2015 р.


Суть справи

Фізична особа — підприємець «Б» (далі — ФОП «Б») здійснювала міжнародне перевезення ватажу (бочок вольфрамової руди) за маршрутом: м. Кіровоград (Російська Федерація) — м. Біла Церква (Україна). Згідно із транзитною митною декларацією такий вантаж призначено для республіки Бурунді (Африка) та надалі мав залишити територію України в зоні діяльності Південної митниці (м. Одеса) в строк до 21.05.2014 р.

Згідно з поясненнями водія, який безпосередньо керував транспортним засобом ФОП «Б» і здійснював перевезення вантажу, вантаж до органу доходів і зборів не доставлено, дозвіл на передачу вантажу (товару) третій особі від такого органу не отримано, а цей обов’язок перекладено 12.05.2014 р. на так звану контактну особу.

Надалі органом МВС України 13.06.2014 р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано заяву цього водія про те, що 14.05.2014 р. невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа вантажем — бочками з вольфрамовою рудою.

Постановою митниці від 30.07.2014 р. водія визнано винним у порушенні митних правил, а саме у видачі без дозволу органу доходів і зборів товару, що передбачено частиною третьою ст. 470 Митного кодексу, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Також митницею на адресу ФОП «Б» направлено повідомлення щодо наявності у нього обов’язку зі сплати митних платежів, що належали б до сплати у випадку оформлення втраченої вольфрамової руди у митному режимі імпорту, в загальній сумі 432,8 тис. грн.

Із зазначеним зобов’язанням ФОБ «Б» не погодився та оскаржив його в суді.

Судове рішення

Згідно з положенням ст. 321 Митного кодексу митний контроль товарів і транспортних засобів комерційного призначення починається з моменту перетину ними митного кордону України у разі їх ввезення і триває з моменту початку такого контролю і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України — після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Згідно зі ст. 90 Митного кодексу транзит — це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статей 1, 6, 7 Закону № 1172 транзит вантажів — це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем територією України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) — безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що зазначає вартість товару, пакувальним листком (специфікацією) тощо.

Транзитні послуги (роботи) надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

При цьому учасники транзиту — це вантажовласники та суб’єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Пунктом 37 частини першої ст. 4 Митного кодексу визначено, що перевізник це особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України або є відповідальною за такі перевезення.

Пунктом 5 частини третьої ст. 293 цього Кодексу встановлено, що у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту особами, на яких покладається обов’язок зі сплати митних платежів, є особа, яка надала зобов’язання щодо доставки цих товарів, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до частини першої ст. 295 Митного кодексу митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов’язок зі сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов’язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Згідно з частиною першою ст. 302 Митного кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом строків сплати митних платежів на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі та порядку, визначених Податковим кодексом.

Частиною першою ст. 303 Митного кодексу визначено, що у разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом.

Відповідно до ст. 193 Митного кодексу за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Перевізник звільняється від зобов’язання щодо сплати митних платежів лише у разі якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

На підставі цих пояснень судами встановлено, що дії водія, який доставив товар не до митного органу призначення, а отримувачу, зазначеному в заявці на міжнародне перевезення вантажу, є його прямим волевиявленням та свідомим порушенням митних правил, що прямо забороняють видачу товару (вантажу) будь-якій особі без отримання дозволу митного органу.

ВАСУ погодився, що подальші звернення водія та ФОП «Б» (через представника) до правоохоронного органу з повідомленням про злочин — заволодіння шахрайським шляхом вантажем, не впливають на відповідальність ФОП «Б», передбачену частиною другою ст. 193 Митного кодексу.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42