Юридична практика

Участь контрагента в господарській операції платника

Судом касаційної інстанції при розгляді справ щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток було взято до уваги, що судами не досліджено руху активу на шляху від виробника (імпортера) до платника, не встановлено учасників поставок та участі контрагентів.


Судове рішення

Як встановлено судами у справі № 824/2330/14-а, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «А» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків та зборів за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

За наслідками такої перевірки 08.04.2011 р. було складено акт та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011 р., згідно з яким платнику податків збільшено грошове зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток.

Підставою для зазначеного нарахування став висновок контролюючого органу про відсутність реальних фінансово-господарських операцій між ТОВ «А» та постачальниками, що виключає правомірність формування платником податків у податковому обліку витрат та податкового кредиту за операціями з придбання у контрагентів нафтопродуктів (бензину марок А-92 та А-95).

Зазначений висновок контролюючого органу спричинений як наявністю ознак анонімних структур у діяльності постачальників, які відсутні за місцезнаходженням, не мають майна, основних фондів і трудових ресурсів, об’єктивно необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання розглядуваних поставок, так і недостатністю наданих до перевірки первинних документів, які необхідні для встановлення руху активу на шляху від виробника (імпортера) до платника податків.

На підставі положень підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ і пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток (чинних на час виникнення спірних правовідносин) Вищим адміністративним судом України (далі — ВАСУ) в ухвалі від 18.06.2014 р. сформовано правову позицію, відповідно до якої податкове законодавство пов’язує податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ на суму понесених витрат (у тому числі зі сплати (нарахування) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) з реальним виконанням господарської операції та наявністю первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції і дають можливість встановити дійсний рух активів у процесі її виконання.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дав вказівки суду першої інстанції ретельно перевірити рух активів на шляху до платника податків — набувача (позивача у справі), дослідивши порядок виконання спірних операцій (перевезення товару, його прийняття за кількістю та якістю, сертифікація тощо).

Водночас ВАСУ визначено, що для аналізу сформованих платником податків даних податкового обліку реальність операції визначається як фактичною наявністю і рухом товарів (робіт, послуг), так і реальністю виконання поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв’язку з конкретним постачальником. Зазначене зумовлює обов’язок платника належним чином довести реальне виконання господарської операції саме із заявленим контрагентом, участь такого контрагента має бути істотною для настання правових наслідків господарської операції.

Установлені судами під час нового розгляду справи обставини не підтверджують дійсну економічну участь спірних постачальників у виконанні розглядуваних операцій.

Крім того, не встановлено, якими саме транспортними засобами здійснювалося перевезення товару у процесі його поставки позивачеві, кому належали ці засоби, хто конкретно залучав необхідні ресурси для виконання цих операцій, не допитано осіб, які здійснювали транспортування товару та вчиняли інші необхідні дії від імені постачальників у процесі виконання цих операцій, за яких обставин та яким чином було налагоджено ділові відносини між ТОВ «А» та постачальниками у реальності розглядуваних правовідносин.

Натомість суди попередніх інстанцій як на доказ реальності спірних операцій посилались на ті самі первинні документи, які було надано платником під час первісного розгляду справи (рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні тощо), а також на показання свідків — працівників ТОВ «А», які, по-перше, є зацікавленими особами, а по-друге, не надали конкретних пояснень щодо порядку виконання спірних операцій.  

Також судами не було досліджено руху активу на шляху від виробника (імпортера) до платника, у справі не встановлено учасників поставки та участі контрагентів. Наведене з урахуванням наявності ознак фіктивних суб’єктів господарювання у діяльності контрагентів не дає змоги перевірити істотність участі контрагентів у реалізації активу платника, їх дійсного впливу на правові наслідки спірних операцій.

Враховуючи вищезазначене, ВАСУ погоджено законність здійснених нарахувань, скасовано прийняті у справі судові рішення та відмовлено у позові ТОВ «А».

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42