Податок на прибуток

Обчислення та сплата податку на прибуток підприємств

Амортизація безкоштовно переданих основних засобів

Комунальне підприємство в бухгалтерському обліку нараховує амортизацію на безкоштовно передані на баланс основні засоби (житлові будинки). В податковому обліку така амортизація раніше не нараховувалась. Як правильно відобразити таку операцію в декларації з податку на прибуток?


Відповідно до п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) у редакції, що діяла до 01.01.2015 р., витрати на придбання основних засобів (далі — ОЗ) для їх використання в господарській діяльності підлягали амортизації.

Згідно з пп. 146.17.2 п. 146.17 ст. 146 цього Кодексу до придбання прирівнювались операції з отримання ОЗ та нематеріальних активів у господарське відання таких активів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, у разі зарахування на баланс.

Доходи платника податку у вигляді вартості ОЗ, безоплатно отриманих з метою здійснення їх експлуатації, для цілей оподаткування визнавалися доходами в сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому Податковим кодексом, у момент нарахування такої амортизації (п. 137.17 ст. 137 Кодексу).

Для розрахунку амортизації ОЗ та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015 р., балансова вартість ОЗ та нематеріальних активів станом на 01.01.2015 р. має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповідно до статей 144 — 146 та 148 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.

Отже, сформована у податковому обліку до 01.01.2015 р. вартість ОЗ, у тому числі безоплатно отриманих та зарахованих на баланс підприємства, підлягає податковій амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів відповідно до вищезазначеної статті, відображаються у розділі І додатка РІ до декларації з податку на прибуток, затвердженій наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», а саме у рядках 1.1.1, 1.1.2 та 1.1.3, а також у рядках 1.2.1 АМ, 1.2.2, 1.2.3.

Для заповнення зазначеного розділу використовуються дані додатка АМ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 якого переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ до декларації та відображає загальну суму амортизації, розраховану за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу.

Відрахування до профспілкової організації

Підприємство час від часу здійснює грошові відрахування до профспілкової організації. Чи можна враховувати суми таких коштів у складі витрат?


Об’єктом оподаткування податком на прибуток є визначений за правилами бухгалтерського обліку фінансовий результат до оподаткування, відкоригований на різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу.

Згідно з пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціями, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, у розмірі, що перевищує 4% оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

Порядок формування витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» (далі — ПБО 16).

Відповідно до п. 7 ПБО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Тобто сума внесків або відрахувань, у тому числі неприбутковій організації, відображається в бухгалтерському обліку у складі витрат у періоді їх понесення.

Слід зазначити, що якщо суми відрахувань на користь неприбуткової організації перевищать 4%, то при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат підлягає коригуванню на суму такого перевищення.

Таким чином, підприємство може враховувати у складі витрат суму відрахувань на користь профспілкової організації у розмірі, що не перевищує 4% оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

Визнання доходів при зміні системи оподаткування

Підприємство у 2014 р. перебувало на спрощеній системі оподаткування, у 2015 р. — перейшло на загальну. Обсяг доходів від усіх видів діяльності не перевищує 20 млн. грн. Чи потрібно коригувати фінансовий результат на суму товарів, які було відвантажено під час перебування на спрощеній системі оподаткування, а оплата за них надійшла вже під час перебування на загальній?


Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 цього Кодексу.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 зазначеного Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Отже, доходи та витрати підприємства при визначенні фінансового результату до оподаткування, в тому числі доходи та витрати при відвантаженні товарів у період перебування платника на спрощеній системі оподаткування, якщо оплату за такі товари отримано на загальній системі оподаткування, формуються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Неустойки, штрафи, пеня при визначенні об’єкта оподаткування

Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток суми штрафів, пені, що в бухгалтерському обліку включаються до фінансового результату підприємства?


Пунктом 1 ст. 549 Господарського кодексу України (далі — Господарський кодекс) визначено, що неустойка (штраф, пеня) — це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Водночас неустойка (штраф, пеня) — це штрафна (господарська) санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (п. 1 ст. 230 Господарського кодексу).

Розділом III Податкового кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за штрафами, пенею, неустойкою.

Таким чином, доходи у вигляді штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності контрагентом, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання беруть участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи.

Займи від нерезидентів

На яку дату потрібно було брати до уваги власний капітал для визначення перевищення суми займів від нерезидентів — початок чи кінець 2015 р.?


Відповідно до п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю — більш ніж у 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (п. 3 розділу I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73).

Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для обрахунку перевищення визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу.

Строк дії рішення про незастосування коригувань фінансового результату

Протягом якого періоду діятиме задеклароване рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування?


Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу, задекларувавши про таке рішення.

Надалі така сукупність коригувань фінансового результату не застосовується (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Однак як тільки за підсумками чергового звітного року дохід перевищить 20 млн. грн, платник автоматично переходить у категорію платників, що зобов’язані здійснювати коригування об’єкта оподаткування на всі податкові різниці у загальному порядку.

Таким чином, задеклароване рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування діятиме протягом часу, поки дохід підприємства не перевищить 20 млн. грн.

Коригування податкової амортизації

Чи передбачено коригування податкової амортизації ОЗ при дооцінці об’єктів на суму проведених робіт з їх поліпшення (ремонту, реконструкції, модернізації)?


Порядок розрахунку амортизації ОЗ або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу.

Розрахунок амортизації ОЗ або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних ПБО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14, підпунктами 138.3.2 — 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу.

У бухгалтерському обліку відповідно до п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Тобто витрати, понесені платником податку на суму проведених робіт з їх поліпшення (ремонту, реконструкції, модернізації), підлягають амортизації відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу за умови, що поліпшені ОЗ використовуються платником у власній господарській діяльності.

Слід зауважити, що не підлягають амортизації витрати на придбання, самостійне виготовлення, ремонт, а також реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ.

Зміна системи оподаткування

Який звітний період для подання податкової декларації застосовує платник єдиного податку, який з початку року перейшов на загальну систему оподаткування? Чи має значення показник доходу такого платника під час перебування на спрощеній системі оподаткування?


Пунктом 137.5 ст. 137 Податкового кодексу встановлено річний податковий (звітний) період для окремих категорій платників податку, а саме:

  • платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
  • виробників сільськогосподарської продукції;
  • платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн.

Таким чином, якщо платник єдиного податку з початку року перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, такий платник сплачує податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році як новостворений платник цього податку. При цьому показник доходу платника, отриманий під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не має значення.


Підготувала Ніна ВАСИЛЮК, оглядач «Вісника», за сприяння:
Світлани ТИМОЩУК,
начальника відділу розгляду звернень Управління методології податку на прибуток підприємств
Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування
Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42