Інші податки

Трансфертне ціноутворення (запитання-відповіді)

Звертаємо увагу, що 04.05.2016 р. закінчується граничний термін подання Звіту про контрольовані операції (далі — Звіт про КО) за звітний (податковий) 2015 р.
У зв’язку з численними зверненнями платників податків щодо застосування норм податкового законодавства, які стосуються трансфертного ціноутворення (далі — ТЦ), визначення обсягу річного доходу, подання Звіту про КО тощо, надаємо відповіді на поставлені запитання.

Розрахунок вартісного критерію контрольованих операцій

Враховуючи зміни, внесені Законом № 609, як у 2015 р. розрахувати вартісний критерій контрольованих операцій?


З 01.01.2015 р. до 12.08.2015 р. відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватися такі умови:

  • загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн.  грн. за відповідний податковий (звітний) календарний рік;
  • обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. грн. (без врахування ПДВ) або 3% доходу, що враховується під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених Законом № 609 (набрав чинності з 13.08.2015 р.), згідно з пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання таких умов:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн.  грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн.  грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Водночас п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 609 визначено, що формування Звіту про КО та у випадках, передбачених Податковим кодексом, документації з ТЦ за господарські операції, проведені у 2015 р., здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених підпунктами 39.2.1.1 — 39.2.1.3 і пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, та здійснених платниками податків з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., вартісний критерій визначається відповідно до норм пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у редакції Закону № 609.

Дохід від операційної та неопераційної курсових різниць

Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу річного доходу платника податків для цілей застосування ТЦ інші доходи, зокрема доходи від операційної (неопераційної) курсової різниці?


Згідно з п. 7 ПБО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  • інші операційні доходи;
  • фінансові доходи;
  • інші доходи.

Податковим кодексом не встановлено окремого порядку розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей ТЦ. Водночас для цілей пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включаються дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 Податкового кодексу розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, установлених пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу.

Відповідно до Методрекомендацій № 433 дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи» (р. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць — у статті «Інші доходи» (р. 2240 Звіту про фінансові результати).

Таким чином, дохід від операційної та неопераційної курсових різниць враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей ТЦ.

Визначення обсягу річного доходу

Які показники річної фінансової звітності мають враховуватися для визнaачення обсягу річного доходу від будь-якої діяльності платника податків для цілей застосування ТЦ?


Враховуючи те, що згідно з пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей ТЦ розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (Форма № 2):

  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (р. 2000);
  • інші операційні доходи (р. 2120);
  • дохід від участі в капіталі (р. 2200);
  • інші фінансові доходи (р. 2220);
  • інші доходи (р. 2240).

Визначення обсягу КО із нерезидентами

Яким чином визначати обсяг КО із нерезидентами, держави яких було протягом 2015 р. включено або виключено з переліку держав (територій), передбаченого пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу?


Відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Протягом 2015 р. діяли кілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме:

  • перелік № 1042 (діяв до 14.05.2015 р.);
  • перелік № 449 (термін дії з 14.05.2015 р. до 16.09.2015 р.);
  • перелік № 977 (діє з 16.09.2015 р.).

З урахуванням положень пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу.

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (понад 5 млн.  грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених тоді, коли відповідну країну було включено до вищезазначених переліків держав (територій).

При цьому обсяг річного доходу платника податків відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу розраховується за весь податковий (звітний) рік.

Таким чином, для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за 2015 р. перевищує 50 млн.  грн. (за вирахуванням непрямих податків), КО згідно з пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу визнаватимуться виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідну державу (територію) було включено до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 млн.  грн. (за вирахуванням непрямих податків). Інформацію про ці КО має бути відображено у Звіті про КО.

Приклад

Підприємство протягом 2015 р. здійснювало господарські операції з нерезидентом з Австрійської Республіки (далі — Австрія), яку було включено до переліку держав (територій) з 14.05.2015 р. (Перелік № 449) та виключено з 01.08.2015 р. (Перелік № 977).

 

Якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом, зареєстрованим в Австрії, які здійснено у період з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р., не перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), то всі операції, проведені з контрагентом із Австрії у 2015 р., не визнаються контрольованими.

 

У разі якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом Австрії, здійснених в період з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р., перевищує 5 млн.  грн. (за вирахуванням непрямих податків), то при перевищенні обсягу річного доходу 50 млн. грн. під визначення контрольованих потрапляють операції з таким нерезидентом, здійснені у період з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р. Відповідно такі операції підлягають відображенню у Звіті про КО.

 

Інші господарські операції (проведені в періоди з 01.01.2015 р. по 13.05.2015 р. та з 01.08.2015 р. по 31.12.2015 р.) не підпадають під дію положень ст. 39 Податкового кодексу.

Кредит-нота при визначенні вартісного критерію

Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію КО?


Відповідно до частини третьої ст. 31 Закону № 2709 зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору встановлено Положенням № 201.

Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачено законом. Тобто якщо у зовнішньоекономічному договорі зазначено обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (частина третя ст. 32, частина перша ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.

Умова щодо ціни та загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід зазначити у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів за яким було зменшено.

Отже, оскільки базою для визначення вартісного критерію КО є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію КО обсяг таких операцій обчислюється за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Операції між пов’язаними особами — резидентами

Чи підпадають операції між пов’язаними особами — резидентами під визначення КО?


Господарські операції вважаються контрольованими, якщо вони здійснюються, зокрема, між пов’язаними особами, одна з яких є нерезидентом.

Таким чином, господарські операції з пов’язаними особами — резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Операції з контрагентом, який має місцезнаходження в АР Крим

Платник податків у 2015 р. здійснював господарську діяльність з придбання товарів та послуг від підприємства, яке має місцезнаходження в АР Крим. Чи визнаються господарські операції із таким підприємством контрольованими та за яких умов?


Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом № 1636, згідно з п. 5.2 ст. 5 якого взаємовідносини між особами, що мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, що мають податкову адресу на іншій території України, є КО згідно зі ст. 39 Податкового кодексу.

Засади визначення операцій контрольованими встановлено підпунктами 39.2.1 та 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу.

Юридична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636). Територію ВЕЗ «Крим» не включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Отже, господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», визнаватимуться контрольованими згідно зі ст.  39 Податкового кодексу лише у випадках, якщо така особа є пов’язаною із платником податків відповідно до норм пп.  14.1.159 п.  14.1 ст.  14 цього Кодексу або якщо така особа є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів з одночасним дотриманням критеріїв, установлених пп.  39.2.1.7 пп.  39.2.1 п.  39.2 ст.  39 Кодексу.

Продаж товарів за договорами комісії

Платник податків здійснював протягом 2015 р. продаж товарів за договорами комісії. Комісіонером у цих господарських операціях була компанія-нерезидент, зареєстрована у державі, яка не входила до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Чи визнаються такі господарські операції контрольованими?


Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств КО є зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів, якщо одночасно виконуються умови, передбачені пп. «б» пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Взаємовідносини, що виникають між сторонами за договором комісії, регламентуються главою 69 Цивільного кодексу, частиною першою ст. 1011 якого встановлено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя ст. 1012 цього Кодексу). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, що встановлені у договорі комісії (частина перша ст. 1013 Кодексу). Якщо розмір комісійної винагороди не визначено,  вона виплачується виходячи зі звичайних цін за такі послуги (частина третя ст. 1013 Кодексу). Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина перша ст. 1022 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 377 Господарського кодексу зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном (частина перша ст. 139 цього Кодексу) та/або робочою силою. Статтею 1 Закону № 959 визначено, що зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Враховуючи вищезазначене, пп. «б» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу застосовується у разі, коли за дорученням платника податків — комітента комісіонер-нерезидент здійснив зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів, тобто здійснив в інтересах комітента правочин з третьою особою, яка є іноземним суб’єктом господарської діяльності, під час якого відбулося перетинання товаром митного кордону України.

У разі дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, КО для платника податків в такому разі є господарські операції з продажу комітентом товарів третій особі за допомогою комісіонера. Стороною КО, інформація про яку має бути розкрито у Звіті про КО, є особа — покупець товарів, якій комітент продав свої товари за допомогою комісіонера. Предметом контрольованої операції є товари, що є об’єктом купівлі-продажу.

Для застосування пп. «б» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу неважливо, в якій державі зареєстровано нерезидента-комісіонера (тобто чи входить держава (територія) до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України) та чи є нерезидент-комісіонер пов’язаною особою платника податків.

Таким чином, якщо нерезидент-комісіонер є пов’язаною особою з платником податків та/або зареєстрований в державі (на території), що включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а сума комісійної винагороди перевищує 5 млн.  грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то для платника податків — комітента КО також визнаватимуться господарські операції з отримання послуг за договором комісії. В такому випадку стороною КО є нерезидент-комісіонер, а інформація про ці операції також має відображатися у Звіті про КО.

Операції між резидентом і постійним представництвом нерезидента

Чи вважаються контрольованими операції, що здійснюються між резидентом і постійним представництвом нерезидента — пов’язаної з таким резидентом особи?


У разі якщо господарські операції в обсягах, визначених у пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, здійснюються резидентом з постійним представництвом нерезидента — пов’язаної особи чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу понад 50 млн.  грн.

Таким чином, резидент, який протягом звітного періоду здійснював КО з постійним представництвом нерезидента — пов’язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, зобов’язаний в установлений термін подати Звіт про КО.

При цьому для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

Реалізація продукції на експорт сільгоспвиробником

Чи визнаються господарські операції сільгоспвиробника — платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими?


Засади визначення операцій контрольованими встановлено пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу. Підпунктом 39.2.1.4 цього підпункту визначено, що господарською операцією для цілей ТЦ є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Отже, визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об’єкт оподаткування цим податком.

Водночас згідно з п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку, до яких належить і сільгоспвиробник, що є платником єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Господарські операції такого сільгоспвиробника із реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки платник звільнений від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з цього податку.

Отже, господарські операції сільгоспвиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими.

Подання Звіту про КО сільгоспвиробником

Який порядок подання Звіту про КО, якщо такі операції у 2014 — 2015 рр. здійснював сільгоспвиробник — платник податку на прибуток?


Для цілей податкового контролю за ТЦ звітним періодом є календарний рік, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Для сільгоспвиробників на відміну від інших платників податку на прибуток річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Оскільки для сільгоспвиробників критерії для визначення КО змінено всередині звітного періоду, то для цієї категорії платників податку звітування про здійснені КО проводиться у такому порядку: у разі якщо сільгоспвиробники, річний податковий період яких починається з 01.07.2014 р. і закінчується 30.06.2015 р., протягом 2014 р. здійснювали операції, що відповідно до положень Податкового кодексу, які діяли до 01.01.2015 р., підпадали під визначення контрольованих, такі платники зобов’язані в установленому порядку подати Звіт про здійснені контрольовані операції у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. у термін до 01.05.2015 р.

Крім того, у разі здійснення протягом 2015 р. операцій, які відповідно до положень Податкового кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015 р., підпадали під визначення контрольованих, такий сільгоспвиробник зобов’язаний подати Звіт про КО до контролюючих органів за 2015 р. у термін до 01.05.2016 р.

Самостійне виправлення помилок

Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про КО за минулі звітні (податкові) періоди, та чи застосовуються при цьому штрафні санкції?


У разі самостійного виявлення платником помилок, що містяться у раніше поданому Звіті про КО, платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини такого Звіту.

Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту про КО (всі додатки разом з інформацією до них) із виправленням помилкових даних.

Якщо платник виявив КО, не задекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1% суми таких операцій, не задекларованих у поданому Звіті, але не більше ніж 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

З урахуванням вимог п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі звіти про КО за будь-який звітний (податковий) період.

Строк позовної давності

Чи поширюється строк позовної давності, визначений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу, в разі проведення перевірок КО за період 2013 — 2014 рр.?


З 01.01.2015 р. Законом № 72 внесено зміни до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу, відповідно до яких у разі проведення перевірки КО згідно зі ст. 39 цього Кодексу контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо таку податкову декларацію було надано пізніше, — за днем її фактичного подання.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.99 р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначені норми поширюються і на КО, здійснені у 2013 та 2014 звітних роках.

Самостійне коригування ціни КО

Як здійснити самостійне коригування ціни КО та суми податкових зобов’язань, якщо ціна операції при реалізації товару менша, ніж розрахований діапазон цін зіставних операцій?


Відповідно до пп. 39.3.2.3 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу якщо ціна в КО перебуває в межах діапазону, вважається, що така ціна відповідає принципу «витягнутої руки», а якщо поза межами діапазону — використовується медіана діапазону цін.

Використання медіани діапазону цін (рентабельності) полягає у розрахунку податкових зобов’язань платника податків виходячи із ціни (показника рентабельності), який дорівнює значенню медіани такого діапазону.

Формулу та порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону наведено у Порядку № 381.

У разі якщо при реалізації товару ціна в КО менша, ніж мінімальне значення діапазону,  вона не відповідає принципу «витягнутої руки», тому податкове зобов’язання з податку на прибуток повинно бути збільшено на різницю між договірною ціною та значенням медіани, розрахованої згідно з Порядком № 381.

У разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник має право самостійно провести коригування ціни такої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету (підпункти 39.5.4.1 та 39.5.4.2 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу).

Самостійним коригуванням є коригування платником податків ціни КО, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки» навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення КО.

Зазначене самостійне коригування платник відображає в додатку ТЦ до декларації з податку на прибуток підприємств.

Приклад

Договірна ціна при реалізації товару становить 1000,00 грн./т. Розраховані відповідно до Порядку № 381 значення діапазону цін становили: мінімальне значення — 1150 грн./т, максимальне значення — 1400 грн./т, медіана діапазону цін — 1300,00 грн./т. Обсяг реалізації товару — 2000 т. Сума податку на прибуток, яку платник повинен додатково сплатити, становить (1300,00 — 1 000,00) × 2000 т × 18% (податок на прибуток) = 108 000,00 грн.

Податковий контроль за визначенням цін у КО

Частиною третьою пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу встановлено, що не є предметом документальної планової перевірки питання ТЦ. Чи можуть контролюючі органи під час проведення документальної планової перевірки перевіряти дотримання платником податків вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу щодо обов’язку подання Звіту про КО?


Податковий контроль за визначенням цін у КО здійснюється шляхом моніторингу цін у таких операціях, а також проведенням перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення КО (п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу).

Перевірки платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення КО є окремим видом документальних позапланових перевірок, що мають спеціальні підстави для проведення, окремий термін перевірки, особливості проведення та документування результатів перевірки (пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу).

З огляду на це Законом № 408 доповнено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу нормою, відповідно до якої питання ТЦ, визначені ст. 39 Кодексу, не є предметом документальної планової перевірки.

Це означає, що Податковим кодексом заборонено включати до плану документальної планової перевірки та перевіряти під час її проведення питання визначення ціни у КО та правильність, повноту нарахування й сплату податку на прибуток підприємств та ПДВ, пов’язані із застосуванням звичайних цін.

Законом № 72 внесено суттєві зміни з питань ТЦ, зокрема викладено у новій редакції ст. 39 Податкового кодексу.

У національне законодавство імплементовано принцип «витягнутої руки», викладений у частині першій ст. 9 Модельної конвенції ОЕСР, який є основним міжнародним стандартом для ТЦ (п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу).

З 01.01.2015 р. питаннями ТЦ є встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яке проводиться за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 цього Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств і ПДВ (пп. 39.1.4 п. 39.1 ст. 39 Кодексу).

Контроль за дотриманням платником податків вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу щодо обов’язку подання Звіту про КО, тобто контроль за поданням (несвоєчасним поданням) цього Звіту або невключенням до поданого Звіту окремих КО не є питанням установлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» та повноти нарахування й сплати податків під час здійснення таких операцій.

Таким чином, обмеження, встановлене абзацом третім пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, не застосовується до перевірки дотримання платником податку вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу щодо обов’язку подання Звіту про КО.