Податок на прибуток

Постійне представництво нерезидента: особливості оподаткування

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на цій території (ст. 5 Закону № 959). Про те, які представництва для цілей оподаткування вважаються постійними, а які — ні, як оподатковуються отримані ними прибутки, яку звітність подають представництва до контролюючих органів, йтиметься в цій статті.


Постійне представництво

Підпунктом 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що під постійним представництвом слід розуміти постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:

  • будівельний майданчик;
  • будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує 6 місяців;
  • надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, пов’язаного з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 6 місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді;
  • резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків, та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

Що не є постійним представництвом

Для цілей податкового обліку постійним представництвом не є:

  • використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту;
  • зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;
  • зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;
  • утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента;
  • направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;
  • утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Взяття на облік

Порядок взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, здійснюється відповідно до Порядку № 1588.

При цьому одночасно слід враховувати особливості державної реєстрації відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, визначені Законом № 835, який набрав чинності з 13.12.2015 р.

Наслідки порушення вимог щодо взяття на облік

Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки — прихованими від оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Податкового кодексу).

У свою чергу, абзацом другим зазначеного пункту встановлено винятки з обов’язку реєстрації у контролюючому органі відокремленого підрозділу іноземної компанії.

Так, нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунку ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік складається акт, який надсилається через компетентний орган України до компетентного органу іноземної держави для організації заходів стягнення (п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу).

Оподаткування податком на прибуток

Порядок оподаткування постійних представництв нерезидентів визначається п. 133.2 ст. 133 та пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу (до 01.01.2015 р. порядок оподаткування регулювався п. 133.2 ст. 133 та п. 160.8 ст. 160 зазначеного Кодексу).

Розділом ІІІ Податкового кодексу встановлено, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, належать до платників податку на прибуток підприємств.

Це означає, що суми прибутків нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку (пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу). При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Таким чином, постійне представництво нерезидента, суми прибутків якого оподатковуються в загальному порядку, здійснює розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації з цього податку, яка складається за формою, затвердженою наказом № 897.

Оскільки положення Податкового кодексу у частині підходу до порядку оподаткування постійних представництв нерезидента з урахуванням змін, внесених Законом № 71, не зазнали змін, то подання постійними представництвами нерезидентів розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток здійснюється за формами, затвердженими наказом № 610.

Звітність

Нерезидент, який провадить діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, визначає суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, шляхом складання Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, форму якого затверджено наказом № 610.

У разі якщо нерезидент, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, не має змоги визначити прибуток з джерелом його походження в Україні шляхом прямого підрахування, оподатковуваний прибуток такого представництва визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, та заповнюється вищезазначений Розрахунок.

Строки подання звітності

Звертаємо увагу, що з 01.01.2016 р. набрали чинності зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені Законом № 909, зокрема у частині звітних періодів.

З урахуванням цих змін податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок на прибуток розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу).

Крім того, відповідно до п. 137.5 цієї статті річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

  • які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
  • виробників сільськогосподарської продукції;
  • у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн.  грн.

Податкові декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу).

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 Кодексу).

Слід звернути увагу, що змінами, внесеними Законом № 909, скасовано норму п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, якою було передбачено подання податкової декларації за базовий звітний (податковий) рік до 1 червня року, що настає за звітним (податковим) роком.

Таким чином, постійними представництвами нерезидентів декларацію (розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток) має бути подано:

  • за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу;
  • за базовий звітний (податковий) рік — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Авансові внески з податку на прибуток

Законом № 909 з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу виключено норми, які передбачали щомісячну авансову сплату податку на прибуток. Пунктом 9 підрозділу 4 зазначеного Кодексу визначено, що починаючи з 01.01.2016 р. щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

Це означає, що постійні представництва нерезидентів у січні — травні 2016 р. також не сплачують щомісячні авансові внески, нараховані у розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток за 2014 р.

Крім того, у декларації (розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток) за звітний (податковий) період 2015 р. розрахунок щомісячних авансових внесків у період з червня 2016 р. по травень 2017 р. не здійснюється та рядок 23 Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності або рядок 22 Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, або рядок 26 декларації з податку на прибуток підприємств (форму затверджено наказом № 897) не заповнюються.

Однак звертаємо увагу на те, що у 2016 р. з урахуванням змін, внесених Законом № 909, передбачено сплату до 31.12.2016 р. авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р.

Тобто у 2016 р. сплата щомісячних авансових внесків не здійснюється, а постійні представництва нерезидентів, які за новими правилами повинні будуть подавати у 2016 р. декларацію (розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток) за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій звітності за три квартали 2016 р. визначатимуть авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягатиме сплаті до 31.12.2016 р.

Зазначимо, що податковий (звітний) період — квартал та обов’язок зі сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р., встановлено для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн.  грн.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42