ЗЕД

Повернення авансів нерезидентами

Імпорт товарів є одним з найпоширеніших видів зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Закон про зовнішньоекономічну діяльність визначає імпорт як купівлю (у тому числі з оплатою негрошовими засобами) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України.
Придбати імпортні товари за договором купівлі-продажу можна або на умовах відстрочення постачання, коли уповноважений банк за дорученням клієнта проводить авансовий платіж на користь нерезидента, або на умовах відстрочення платежу, що допускає оплату товарів після фактичного їх відвантаження на користь покупця.
У цій статті розглянемо деякі особливості валютного контролю за імпортними операціями, зокрема з повернення авансів нерезидентами.


Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки

Згідно зі ст. 2 Закону № 185 та п. 1 постанови № 140 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути завершені впродовж 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента — постачальника продукції (робіт, послуг). Для подовження строків постачання понад 90 днів суб’єкту ЗЕД необхідно отримати висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами законодавчо встановлених строків відповідно до ст. 4 Закону № 185 тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.

Строки нарахування пені зупиняються у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Повернення нерезидентом попередньої оплати (авансу)

Розглянемо ситуацію, коли між резидентом та нерезидентом укладено зовнішньо-економічний договір на поставку імпортного товару. На виконання умов контракту резидент здійснив авансовий платіж. Але у зв’язку з неможливістю виконання нерезидентом своїх зобов’язань зовнішньоекономічний договір було розірвано. Перераховану на користь нерезидента попередню оплату (аванс) повернуто резиденту.

При цьому слід мати на увазі, що зазначені операції регулюються Законом № 185 та підлягають валютному контролю.

Порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями визначено Інструк-цією № 136.

Згідно з пунктами 3.1 і 3.2 розділу 3 цієї Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортними операціями банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу (виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується).

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 Інструкції № 136 банк знімає з контролю операцію резидента у разі імпорту продукції із ввезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі відповідних типів митних декларацій (далі — МД) та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі МД, а в інших випадках — після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому згідно з пп. «г» п. 1.8 розділу 1 Інструкції № 136 вартість товарів може бути зменшено, якщо протягом виконання зобов’язань за договором відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково на суму таких коштів.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1.1 зазначеного розділу днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків Мінекономрозвитку України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків.

Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків (або строки, встановлені відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків) товару за імпортною операцією та/або неповернення резиденту попередньої оплати (у зв’язку з невиконанням взаємних зобов’язань та розірванням імпортного договору) виникає порушення законодавчо встановленого строку розрахунків.

Тобто при поверненні попередньої оплати за зовнішньоекономічним договором строк завершення імпортної операції резидента повинен відповідати вимогам Закону № 185.

Крім того, п. 2 постанови № 140 встановлено вимогу обов’язкового продажу (75%) на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками. Вимога щодо обов’язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, затвердженого постановою № 34, і в російських рублях.

Отже, якщо попередню оплату (аванс) здійснено в іноземній валюті 1-ї групи зазначеного Класифікатора іноземних валют та банківських металів або російських рублях і протягом виконання зобов’язань за зовнішньоекономічним договором відбувається її повернення, то такі надходження згідно з вимогами постанови № 140 підлягають обов’язковому продажу.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42