ЄСВ

Нарахування та сплата єдиного внеску

Подарункові сертифікати

Підприємство закупило подарункові сертифікати до свята для своїх працівників. Чи є базою нарахування єдиного внеску суми таких подарункових сертифікатів?


Статтею 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон про ЄСВ) визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 7 цього Закону базою нарахування єдиного внеску для платників-роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон про оплату праці), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Подарунковий сертифікат — це документ, що підтверджує платіж у вигляді передоплати за товари чи різного роду послуги в зазначених у ньому магазинах (підприємствах) на суму, еквівалентну номіналу сертифіката.

Отримавши від підприємства подарунковий сертифікат на певну суму, працівник отримує право в межах цієї суми придбати товари в магазинах тощо.

Видання подарункових сертифікатів оформлюється наказом керівника підприємства. У ньому зазначається мета придбання подарункових сертифікатів, їх кількість і вартість, конкретний перелік працівників, яким вони видаватимуться.

Підпунктом 2.3.2 п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), визначено одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і в натуральній формі), які належать до фонду оплати праці як додаткова заробітна плата.

Отже, видання подарункових сертифікатів працівникам є виплатою заробітної плати в негрошовій формі.

Оскільки подарункові сертифікати, видані працівникам до свята, є виплатою заробітної плати в негрошовій формі, то такий дохід є базою для нарахування єдиного внеску.

Вартість путівки

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість путівок, що надаються підприємством безкоштовно своїм працівникам?


Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Отже, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску.

Документи на видачу коштів

На підприємстві працює всього два найманих працівника, які є інвалідами. Чи можливо взяти в територіальному органі ДФС річну довідку про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску?


Відповідно до ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, а саме: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною восьмою ст. 9 цього Закону визначено, що платники-роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому такі роботодавці під час кожної виплати, зокрема, заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ, або за результатами звірення платника з фіскальним органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів, зокрема на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Водночас частиною другою ст. 24 Закону про ЄСВ передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску — роботодавців платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 453 (далі — Порядок № 453).

Порядок № 453 не застосовується щодо:

  • підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці;
  • підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці;
  • дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;
  • платників, які перебувають на казначейському обслуговуванні в Державній казначейській службі України.

Зазначені підприємства та організації самостійно щороку станом на 1 січня надають банкам інформацію, що підтверджує такий статус.

Таким чином, Порядком № 453 визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску, щодо яких зазначена норма не застосовується, отже, підприємство-роботодавець, на якому працює два працівника, які при цьому є інвалідами, не звільняється від виконання норми частини другої ст. 24 Закону про ЄСВ.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ

На підприємстві працює найманий працівник за основним місцем роботи та одночасно він виконує певну роботу за договором цивільно-правового характеру. При цьому сума нарахованої заробітної плати та винагороди за цивільно-правовим договором становить більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Як правильно визначити базу нарахування?


Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 цього Закону).

Нарахування єдиного внеску здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина третя ст. 7 Закону про ЄСВ).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (довідкова інформація — на с. 48 «Вісника»).

Таблицю 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435), призначено для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку.

Графа «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» за кожною окремою застрахованою особою формується з урахуванням такої черговості відображення виплат за умови їх нарахування цій особі в одному звітному періоді:

  • сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;
  • сума винагороди за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, її як підприємця);
  • сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (п. 9 розділу IV Порядку № 435).

Оскільки на сьогодні Порядок № 435 є діючим, отже, платник має виконувати його норми та здійснювати нарахування заробітної плати та винагороди за цивільно-правовим договором з урахуванням п. 9 розділу IV Порядку № 435.

Сплата ЄСВ за себе

Фізична особа — підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, одночасно є найманим працівником на підприємстві. Чи зобов’язана така особа сплачувати щокварталу суму єдиного внеску за себе?


Статтею 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску визначено, зокрема, роботодавців, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Водночас п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску визначено також фізичних осіб — підприємців, в тому числі тих, які застосовують спрощену систему оподаткування. Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 і частини п’ятої ст. 8 цього Закону єдиний внесок нараховується у розмірі 22% на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою ніж розмір мінімального страхового внеску (довідкова інформація — на с. 48 «Вісника»).

Отже, Законом про ЄСВ не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску фізичної особи — підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування та одночасно є найманим працівником на підприємстві. Така особа має обов’язок щодо сплати єдиного внеску на загальних підставах.

Звертаємо увагу, оскільки фізична особа — підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, у період протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, залишається платником спрощеної системи оподаткування, то вона, відповідно, має обов’язок щодо сплати єдиного внеску у зазначений період.

Розрахунок ЄСВ

Як розраховується розмір єдиного внеску на заробітну плату працівника-інваліда, який працює у фізичної особи — підприємця, за умови отримання ним заробітної плати у розмірі, меншому за мінімальну (працює неповний день)?


Єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону про ЄСВ ставку єдиного внеску у розмірі 8,41% для працюючих інвалідів встановлено тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.

Зазначена пільга не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які використовують працю найманих працівників — інвалідів. Тобто фізичні особи — підприємці нараховують єдиний внесок на заробітну плату працівників-інвалідів у розмірі 22%.

Таким чином, для найманого працівника — інваліда, який працює у фізичної особи — підприємця, де загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску 22%.


Підготувала Інна ПЕТРЕНКО, оглядач «Вісника»  за сприяння:
Світлани КЕПІНОЇ, начальника Управління адміністрування єдиного внеску, методології
та розгляду звернень платників податків Департаменту податків і зборів з фізичних осіб
Державної фіскальної служби України, та Департаменту комунікацій

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42