Інші податки

Перевірки осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Чи поширюється дія мораторію на проведення контролюючими органами перевірок осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, які питання можуть бути предметом таких перевірок, яка тривалість цих перевірок та які права мають контролюючі органи під час їх проведення — ці та інші питання щодо перевірок зазначеної категорії платників податків розглянемо у цій статті.


Право контролюючих органів на проведення перевірки

Статтею 191 Податкового кодексу визначено функції контролюючих органів, до яких, зокрема, належить контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів і платежів.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків.

Право проведення контролюючими органами камеральних і документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) перевірок платників податків, у тому числі осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, передбачено п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу.

Фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 зазначеного Кодексу є платником податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, п. 3 частини першої ст. 14 Закону про ЄСВ передбачено, що на контролюючі органи покладено обов’язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Слід зазначити, що Закон про ЄСВ здійснює правове регулювання у сфері єдиного внеску та виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Пунктом 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ встановлено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 цього Закону контролюючі органи мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб — підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено ст. 77 Податкового кодексу. Підстави для проведення документальних позапланових перевірок встановлено ст. 78 цього Кодексу, зокрема пунктами 78.1 та 78.2.

При цьому Податковим кодексом забороняється контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки, передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Чи поширюється на перевірки осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мораторій?

Законом № 71 встановлено мораторій на здійснення контролюючими органами перевірок, а саме у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн.  грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються винятково з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу.

Водночас зазначене обмеження не поширюється з 01.01.2015 р. на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, відшкодування ПДВ.

Слід зазначити, що самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, мораторій на здійснення контролюючими органами перевірок, запроваджений згідно із Законом № 71, не поширюється на перевірки осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки

Згідно з пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.9 зазначеного пункту встановлено, що не допускається перешкоджання законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов’язків. При цьому платник податків зобов’язаний виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Водночас платникам податків надано право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому Податковим кодексом (пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Кодексу).

Обов’язок платника єдиного внеску допускати посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску передбачено п. 3 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ.

Схема

У направленні на проведення перевірки мають зазначатися:

  • дата видачі;
  • найменування контролюючого органу;
  • реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;
  • найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться;
  • мета перевірки;
  • вид (документальна планова/позапланова або фактична) перевірки;
  • підстави для проведення перевірки;
  • дата початку і тривалість перевірки;
  • посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, скріпленого печаткою контролюючого органу.

У копії наказу про проведення перевірки мають зазначатися:

  • дата видачі;
  • найменування контролюючого органу;
  • найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється);
  • у разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об’єкта, перевірка якого проводиться;
  • мета перевірки;
  • вид (документальна планова/позапланова або фактична) перевірки;
  • підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом;
  • дата початку і тривалість перевірки;
  • період діяльності, що перевірятиметься.

Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом, платнику податків вищезазначених документів або пред’явлення цих документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 Кодексу, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж вищезазначені, не дозволяється.

Предмет перевірки

Статтею 36 Податкового кодексу передбачено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.

Крім того, відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Таким чином, предметом документальних перевірок осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть бути питання перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб та інших податкових платежів, у разі якщо обов’язок з їх сплати закріплено за таким платником.

Строк проведення перевірки

Пунктом 82.1 ст. 82 Податкового кодексу передбачено, що тривалість перевірок, визначених у ст. 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — 10 робочих днів, інших платників податків — 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 Податкового кодексу (документальних планових перевірок), можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків — не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 зазначеного Кодексу (документальних позапланових перевірок), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів, інших платників податків — 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 зазначеного Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочі дні, інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів (табл.).

Показник

Документальні планові перевірки

Документальні позапланові перевірки

великих платників податків

суб’єктів малого підприємництва

інших платників податків

великих платників податків

суб’єктів малого підприємництва

інших платників податків

Максимальна тривалість перевірок, робочі дні

30

10

20

15

5

10

Продовження строків проведення перевірок

15

5

10

10

2

5

Оформлення перевірки

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (за наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, платниками податків — фізичними особами затверджено наказом № 395.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені зазначеним Кодексом.

Частиною четвертою ст. 25 Закону про ЄСВ установлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з контролюючим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42