Юридична практика

Формування документів податкового обліку

Судом касаційної інстанції при розгляді справ щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток було взято до уваги, що на підтвердження реальних відносин із контрагентом за укладеним договором платником податків надано видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, які не містять обов’язкових реквізитів. Крім того, у податкових накладних зазначено особу, у якої не було повноважень їх підписувати.


Судове рішення

Як установлено судами у справі № 826/12855/14, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки платника податку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та сплати до бюджету ПДВ, податку на прибуток та інших обов’язкових платежів при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом за період з 01.01.2012 р. по 28.02.2014 р. було складено акт від 23.04.2014 р., у якому зафіксовано порушення: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу, внаслідок чого занижено податок на прибуток.

На підставі результатів зазначеної перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення.

Під час перевірки контролюючим органом було встановлено, що між платником (замовник) та контрагентом (виконавець) було укладено договір про надання рекламних послуг від 17.12.2012 р., відповідно до умов якого виконавець за замовленням замовника зобов’язується надати рекламні послуги та послуги з розміщення реклами у засобах масової інформації та мережі Internet, а замовник — прийняти та належним чином оплатити надані виконавцем послуги у строки й на умовах, що передбачені даним договором.

Крім того, між сторонами було укладено та підписано додатки, до яких складено акти наданих послуг та податкові накладні.

При цьому контролюючий орган не визнав зазначені документи як такі, що дають право платнику податків на формування валових витрат та відповідних сум податкового кредиту, оскільки існує сумнів щодо фактичного здійснення господарських операцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовано витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право платника податків на їх формування. Аналіз матеріалів справи дає суду підстави вважати, що послуги не було надано саме цим контрагентом; на підтвердження реальних відносин із контрагентом за укладеним договором платником надано видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, проте ці документи не містять обов’язкових реквізитів, а у податкових накладних зазначено особу, у якої не було повноважень їх підписувати.

Відповідно до норм податкового законодавства під час перевірки було встановлено порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Посадовою особою суб’єкта владних повноважень складено відповідний акт, на підставі якого правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення, а тому підстав для визнання їх протиправними та скасування у суду немає.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу витрати — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу).

Також згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу  податковий кредит — це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внеску до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не включаються до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник несе відповідальність згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Згідно з частинами першою та другою ст. 9 Закону про бухоблік (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1379 усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку — продавця.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановленням у судовому порядку відсутності факту здійснення господарської операції між платником та контрагентом (посадова особа якого заперечує свою участь у створенні та діяльності зазначеного товариства, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів) виписані від імені платника податкові накладні та інші первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не вважаються належно оформленими та підписаними повноважною особою документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Відтак формування на основі таких документів податкового обліку позивачем є протиправним, внаслідок чого податковим органом обґрунтовано нараховано грошові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток та зменшено суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

«Гарячі лінії»

Дата: 15 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42