РРО. Готівка

РРО та готівкові розрахунки

Ветеринарні послуги

Чи потрібно державним підприємствам ветеринарної медицини (юридичним особам) застосовувати РРО?


Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Отже, відповідно до змін, внесених до п. 1 ст. 9 Закону про РРО, починаючи з 01.01.2015 р. державні підприємства ветеринарної медицини при наданні послуг у стаціонарних об’єктах зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Послуги на борту літака

Чи потрібно застосовувати РРО при продажу товарів з розносок і ручних візків, наданні послуг у салонах на повітряному транспорті та на повітряних судах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях?


Вимоги проводити при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК встановлено п. 1 ст. 3 цього Закону. У разі незастосування РРО у випадках, визначених Законом про РРО, розрахунки провадяться на підставі п. 5 зазначеної статті з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону про РРО постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО (далі — Перелік).

Згідно з п. 15 Переліку при продажу товарів з розносок і ручних візків, наданні послуг, зокрема у салонах на повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом і погодженим з Мінекономіки та ДПА України, а на повітряних судах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, також при продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Таким чином, продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг, зокрема у салонах на повітряному транспорті, а також на повітряних судах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, можна здійснювати без застосування РРО з використанням РК і КОРО.

Повернення товару без чека РРО

Чи має право покупець повернути придбaаний товар до магазину, маючи лише чек платіжного термінала (без чека РРО)?


Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Порядок реєстрації видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги) визначено пунктами 7 та 8 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417. Так, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Крім того, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

  • дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
  • відомості про товар (послугу);
  • суму виданих коштів;
  • номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Отже, повернути придбаний товар до магазину покупець може за умови надання таких документів: документа, що встановлює його особу, розрахункового документа (касового чека), в якому зазначено номер, дату і час видачі документа, що підтверджує купівлю товару, та чека платіжного термінала. Маючи лише чек платіжного термінала, покупець не зможе повернути придбаний товар до магазину.

Строк служби РРО

На підприємстві використовується касовий апарат, введений в експлуатацію понад шість років тому. Як визначити строк служби такого РРО?


Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 601, строк служби — це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п. 3 ст. 3 Закону про РРО).

Статтею 12 Закону про РРО визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно з п. 1.5 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.99 р. № 11 (далі — Порядок № 11), доопрацюванню підлягають тільки ті зразки ЕККА, строк служби яких, зазначений в експлуатаційній документації, ще не вичерпався. Якщо в експлуатаційній документації строк служби ЕККА не зазначено, то він становить сім років з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску.

Таким чином, при визначенні строку служби РРО слід дотримуватися семирічного з моменту введення в експлуатацію строку служби касового апарата, але не більше дев’яти років від дати випуску.

Купівля товарів через Інтернет

Покупець замовив товар (побутову техніку) в інтернет-магазині. Розрахунок за нього здійснив із застосуванням платіжної системи «Forpost». Які документи має надати суб’єкт господарювання при продажу товару такому покупцеві?


Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, у  разі якщо покупець замовив товар через мережу Інтернет і  здійснив за  нього розрахунок із застосування платіжної системи «Forpost», суб’єкт господарювання зобов’язаний видати йому розрахунковий документ встановленої форми (чек РРО) та  відповідним чином оформлений  гарантійний талон. При цьому у розрахунковому документі має бути зазначено форму оплати — безготівковий розрахунок.

Дохід понад 1 млн. грн.

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи, що здійснює продаж дитячого одягу, за перше півріччя поточного року отримала дохід понад 1 млн. грн. Чи є обов’язковим у цьому випадку застосування РРО?


Пунктом 6 ст. 9 Закону про РРО передбачено, що РРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Таким чином, оскільки перевищення обсягу доходу понад 1  млн.  грн. відбулося в  першому півріччі поточного року, застосовувати РРО фізична особапідприємецьплатник єдиного податку третьої групи повинна з  першого числа першого місяця кварталу, що  настає за  виникненням такого перевищення.


Підготувала Наталія ДУБЧАК, оглядач «Вісника»,
за сприяння Володимира ОШКАЛО,
головного державного ревізора-інспекторавідділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями
Управління перевірок окремих платників Департаменту аудиту Державної фіскальної служби України,
та Департаменту комунікацій

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42