Лист

«Щодо практичного застосування норм чинного законодавства», лист ДФС України від 06.01.2017 № 261/5/99-99-13-02-03-16

16.01.2017 / 12:20

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції  повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексацій, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення.

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини першої ст. 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) та ст. 97 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» пенсії індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону № 1282 об’єктом індексації грошових доходів населення є, зокрема, пенсії як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Крім того, ст. 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності Законом № 2050.

Під доходами у Законі № 2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Отже, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб з урахуванням норм п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу є сума пенсії, включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до Закону № 1282.

Разом з тим питання щодо включення до складу пенсії компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати належить до компетенції Пенсійного фонду України.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 63.2 ст. 63 Кодексу взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Згідно з п. 70.1 ст. 70 Кодексу до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Порядок реєстрації фізичних осіб – нерезидентів у Державному реєстрі визначений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – реєстраційний номер) використовуються фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу).

Також інформуємо, що реєстраційні номери фізичних осіб, які померли, закриваються та не підлягають подальшому використанню.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Перший заступник Голови С.В. БІЛАН

«Гарячі лінії»

Дата: 23 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42