Лист

«Про зміни до Податкового кодексу України (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю)», лист ДФС України від 08.02.2017 № 3012/7/99-99-13-03-01-17

13.02.2017 / 09:05

Головні управління ДФС
в областях та  м. Києві

Державна фіскальна служба України повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі — Закон № 1791) та Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю.

Так, змінами, внесеними до статті 266 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування  (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ).

Крім того, Законом № 1791 установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно із    Законом № 1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Разом з тим в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пунктів 4.1 та 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Також підпунктом 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до  31 грудня року,  в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями  та підлягають поверненню.

Водночас повідомляємо, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня  2016 року.

Зокрема, відповідно до підпункту «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «a» – «г» цього підпункту, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Щодо плати за землю з фізичних осіб

Згідно із пунктом 274.1 статті 274 ПКУ уточнено розмір ставок земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Так, зазначені ставки встановлюються у розмірі не більше ніж 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше ніж 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше ніж  0,3 відс. та не більше ніж 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки.

Встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше ніж 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь — не менше ніж 0,3 відс. та не більше ніж 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 277.1 статті 277 ПКУ).

Статтю 281 ПКУ доповнено пунктом 4,  яким визначено таке. Якщо фізична особа, що має право на пільгу, зокрема інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни тощо, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Пунктом 284.1 статті 284 ПКУ визначено, що подання рішення органами місцевого самоврядування (до 25 грудня року, що передує звітному) щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам здійснюється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також уточнено порядок нарахування податкового зобов’язання фізичним особам контролюючими органами (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув права власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника — фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також пунктом 287.2 статті 287 ПКУ визначено, що облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, то згідно з пунктом  288.1 статті 288 ПКУ встановлено, що форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.  

Мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ).

Пункт 288.5 статті 288 ПКУ доповнено підпунктами 288.5.4 та 288.5.5, якими визначено, що річна сума платежу для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України, не може перевищувати  0,1 відс. нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.2 статті 289 ПКУ встановлено, що, якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується зі значенням 115.

Підпунктом 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що з 14.04.2014 та до закінчення проведення антитерористичної операції не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Крім цього, встановлено, що на період проведення АТО для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14.04.2014 була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 01.01.2017 не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14.04.2014  грошових зобов’язань, за якими зупинено стягнення;

зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 ПКУ (підпункт 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи наведене та з метою забезпечення виконання внесених змін до ПКУ,  ДФС зобов’язує ГУ ДФС в областях та м. Києві встановити контроль:

1. За дотриманням норм податкового законодавства щодо правильності обчислення та повноти сплати до відповідних місцевих бюджетів податку на нерухоме майно, відмінне від  земельної ділянки, земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

2. За внесенням або оновленням інформації про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та тарифи з плати за землю з фізичних осіб  в ІТС «Податковий блок» на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Перший заступник Голови С.В. БІЛАН

«Гарячі лінії»

Дата: 11 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00