Огляд ІПК

Огляд ІПК (від 13.10.2018 р.)

16.10.2018 / 09:36

ПДВ

Податковий кредит на підставі касових чеків

ДФС України нагадала про право платника податку у разі відсутності податкової накладної віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами на підставі касових чеків, які відповідають вимогам пп. «б» п. 201.11 ст. 201 ПКУ. Йдеться, зокрема, про те, щоб загальна сума отриманих товарів/послуг в таких чеках не перевищувала 200 грн (без урахування податку) за день, у тому числі у разі оплати таких товарів/послуг із застосуванням РOS-терміналу. Якщо сума придбаних товарів/послуг, зазначена у касовому чеку, перевищує 200 грн без урахування податку (з урахуванням ПДВ — 240 грн), платник податку не має права віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі такого касового чека.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4234/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Зменшення податкових зобов’язань у разі повернення передоплати

При поверненні покупцю суми попередньої оплати постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого покупцем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4210/ІПК/26-15-12-01-18/

Посередницькі послуги, отримані від нерезидента

При розгляді питання оподаткування посередницьких послуг, отриманих від нерезидента, ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що порядок їх оподаткування безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Так, якщо резидент — платник ПДВ отримує від нерезидента — неплатника ПДВ зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ послуги, то операція з їх постачання є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. При цьому отримувач послуг є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

У разі якщо резидент отримує від нерезидента — неплатника ПДВ послуги, що не зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце реєстрації їх постачальника (нерезидента), а саме територія, що знаходиться за межами митної території України.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4211/ІПК/26-15-12-01-18/

Постачання нерезиденту послуг із забезпечення трудовими ресурсами

У разі якщо платник ПДВ надає нерезиденту послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Водночас місце постачання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном визначається за місцем реєстрації постачальника таких послуг. Тобто операції з постачання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, які постачаються резидентом України — платником ПДВ, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання послуг із захоронення побутових відходів: коли застосовується касовий метод

ГУ ДФС у Сумській області роз’яснено, що у разі коли платник ПДВ здійснює операції з постачання послуг із вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, він має визначати податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями за касовим методом.

Якщо ж вартість послуг із вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття визначається окремо за договорами та відповідно не включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, то платник податку зобов’язаний визначати за такими операціями податкові зобов’я­зання з ПДВ у загальновстановленому порядку за правилом «першої події».

При цьому зазначено, що для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку на підставі п. 187.10 ст. 187 ПКУ, можливість складання зведених податкових накладних Кодексом не передбачено.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4213/ІПК/18-28-12-01-44/

Постачання інжинірингових послуг нерезиденту

ГУ ДФС у Харківській області зазначено, що перелік інжинірингових послуг обмежено переліком, визначеним пп. 14.1.85 ст. 14 ПКУ, незалежно від наявності більш широких визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами.

Отже, якщо постачання інжинірингових послуг в контексті визначення пп. 14.1.85 ст. 14 ПКУ здійснюється нерезидентам, які не мають в Україні постійного представництва, то такі операції не підпадають під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4219/ІПК/20-40-12-01-11/

Послуги від нерезидента з оренди рухомого майна

ГУ ДФС у м. Києві роз’яснено, що якщо резидент на митній території України отримує від нерезидента послуги з оренди рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів), то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, а резидент — отримувач послуги є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4216/ІПК/26-15-12-01-18/

Постачання послуг з охорони здоров’я, звільнених від оподаткування

ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадало, що до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать зокрема, операції, що звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

При цьому режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, поширюється не на окремих суб’єктів господарювання, а на операції платника податку з постачання зазначених послуг

Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, в тому числі «операції з постачання послуг з охорони здоров’я, що звільняються від оподаткування згідно з пп. 197.1.5 ст. 197 ПКУ», загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така особа повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4217/ІПК/24-13-12-01/

Оплата послуг, наданих постійним представництвом нерезидента — платником ПДВ на митній території України

При здійсненні операції з постачання послуг, місцем постачання яких є митна територія України, платник ПДВ — постачальник таких послуг, у тому числі постійне представництво нерезидента, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни на покупця незалежно від того, на який банківський рахунок постачальника здійснюється оплата послуг — безпосередньо на рахунок нерезидента в іноземному банку чи на рахунок його постійного представництва в Україні.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4226/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Продукція оборонного призначення

ДФС України роз’яснено, що тимчасово, на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану, а також на період проведення ООС (починаючи з 1 травня 2018 р.), звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України продукції оборонного призначення, що класифікується за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, визначеними у п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, незалежно від того, чи закуповується така продукція оборонного призначення у рамках державного оборонного замовлення, чи у рамках інших процедур закупівель.

Операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України продукції оборонного призначення, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, які не визначені у п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 %.

При цьому норми п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не поширюються на операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України продукції оборонного призначення, у разі якщо така продукція має походження з країни, визнаної державою-окупантом за законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора), та/або з окупованої території України, визначеної такою за законом України.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4225/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Отримання гарантійного внеску за договором оренди нерухомого майна

На дату отримання від суборендарів коштів, які є оплатою вартості послуг з суборенди за останній місяць оренди, платник податку — орендодавець повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання послуг турагентом

За операціями з постачання туристичних послуг, які здійснюються туристичним агентом, ПДВ нараховується у розмірі 20 % бази оподаткування, якою є винагорода, що сплачується такому агенту туристичним оператором та/або іншими постачальниками послуг. При цьому сума ПДВ додається до бази оподаткування, а не вираховується з неї.

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4239/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Мотиваційні та стимулюючі виплати дилерам та дистриб’юторам

ДФС України при розгляді питання щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ та порядку формування податкового кредиту у разі виплати постачальником продукції винагороди (мотиваційних та стимулюючих виплат) дилерам та дистриб’юторам за досягнення відповідних показників, спрямованих на стимулювання збуту продукції, дійшла висновку, що об’єктом оподаткування ПДВ в цьому разі є маркетингові послуги, які надаються покупцем постачальнику. Мотиваційні та стимулюючі виплати, що сплачуються таким постачальником покупцю, в свою чергу є компенсацією вартості таких послуг.

Отже, покупець при отриманні від постачальника винагороди (мотиваційних та стимулюючих виплат) за досягнення відповідних показників зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з суми отриманої винагороди, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.

У постачальника при виплаті мотиваційних виплат покупцю виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної покупцем).

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4235/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Розробка програмного забезпечення неприбутковою організацією

ДФС України при розгляді питання щодо оподаткування доходів державної установи в статусі неприбуткової від виконання договорів з розробки програмного забезпечення для офіційних державних інформаційних ресурсів дійшла такого висновку. Державна установа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не втрачає статус неприбуткової організації у разі якщо надходження від виконання договорів з розробки програмного забезпечення для офіційних державних інформаційних ресурсів використовується виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

/ІПК від 01.10.2018 р. № 4261/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Нарахування (виплата) дивідендів

Операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими. Якщо дивіденди на користь нерезидентів виплачуються у формі, відмінній від грошової, то до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення.

Нещодавно ця тема порушувалася на сторінках журналу («Вісник» № 36/2018, с. 27 — 30).

/ІПК від 01.10.2018 р. № 4260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
та від 03.10.2018 р. № 4274/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Плата за землю

Прийнято нову НГО — подайте уточнюючу декларацію

Офіс ВПП ДФС України пояснив, що у разі отримання протягом року нової довідки (витягу) про розмір НГО земельної ділянки платник зобов’язаний уточнити показники декларації з плати за землю з моменту набрання чинності затвердженого уповноваженим органом відповідного рішення щодо виконаної НГО. Витяг з технічної документації про нову НГО земельної ділянки платник подає до контролюючого органу в рамках виконання норм п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

/ІПК від 04.10.2018 р. 4283/ІПК/28-10-27-01-11

РРО

Продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет

ГУ ДФС у Запорізькій області роз’яснено, що суб’єкти господарювання при продажу товарів (наданні послуг) через мережу Інтернет повинні застосовувати РРО на загальних підставах та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі суб’єкти господарювання реєструють РРО за адресою розміщення інтернет-магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок) застосування РРО є не обов’язковим.

Також РРО не застосовується у разі надання послуг через мережу Інтернет за умови оплати за такі послуги за допомогою платіжних систем та відсутності місця здійснення розрахунків (наприклад, реалізації комп’ютерної програми, доставка та установка якої здійснюється через мережу Інтернет).

/ІПК від 28.09.2018 р. № 4250/14/08-01-14-08-13/

Перевищення встановленого обсягу доходів

ГУ ДФС у Харківській області пояснило, що у разі перевищення встановленого ПКУ обсягу доходів в поточному році застосування РРО при проведенні розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів є обов’язковим з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення. Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток) РРО не застосовується.

/ІПК від 03.10.2018 р. № 4272/ІПК/20-40-14-10-19/

Безготівкові розрахунки

ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що у разі здійснення розрахунків при продажу товару (наданні послуг) виключно у безготівковій формі (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), то в такому випадку дані розрахунки вважатимуться безготівковими та проводяться без застосування РРО.

Крім того, встановлено, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених чинним законодавством, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

/ІПК від 03.10.2018 р. № 4273/ІПК/26-15-14-09-15/

Облік платників податків

Договір про спільну діяльність: відсутні особливості — немає приводу для обліку

ГУ ДФС у Вінницькій області пояснило, що договори про спільну діяльність між юридичними особами та/або фізичними особами — підприємцями обліковуються в контролюючих органах за умови, що на такі договори поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені положеннями ПКУ і уповноважена особа за такими договорами зареєстрована платником ПДВ.

Водночас договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ, у контролюючих органах не обліковуються. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролю­ючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

ІПК від 01.10.2018 р. № 4258/ІПК/02-32-08-01

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

ФОП змінив місце  проживання

ДФС України дійшла висновку, що у разі зміни платником ЄСВ — фізичною особою — підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, подання звіту та сплата ЄСВ здійснюються до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживанню) такого платника.

/ІПК від 21.09.2018 р. № 4098/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК/

«Незалежник» не отримав дохід від своєї діяльності

ДФС України нагадала про обов’язок визначення бази нарахування ЄСВ, покладений на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як тих, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провад­ження такої діяльності.

Тобто особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, у разі не­отримання доходу у відповідному звітному періоді зобов’язана визначити базу нарахування ЄСВ та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць. При цьому навіть незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

/ІПК від 24.09.2018 р. № 4118/Т/99-99-13-02-03-14/ІПК/

Сплата ПДФО з доходів працівників АЗС

Якщо юридична особа створює виробничі структурні підрозділи, зокрема, у вигляді АЗС із використанням праці найманих осіб, за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних органах фіскальної служби та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місце­знаход­женням таких об’єктів.

/ІПК від 21.09.2018 р. № 4106/6/99-99-13-01-01-15/ІПК/

Оподаткування дивідендів

ДФС України визнала, що дохід у вигляді дивідендів, нарахованих фізичній особі — нерезиденту суб’єктом господарювання — платником податку на прибуток, оподатковується ПДФО за ставкою 5 % та ВЗ — 1,5 %.

Якщо фізична особа — резидент отримує дивіденди від іноземних компаній — нерезидентів, вартість яких виражено в іноземній валюті, що перераховується у гривні за валютним курсом НБУ, який діє на момент отримання доходу у вигляді дивідендів, то такий дохід включається фізичною особою — резидентом до загального річного оподатковуваного доходу. При цьому така особа зобов’язана подати податкову декларацію та самостійно сплатити ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ 1,5 %.

/ІПК від 25.09.2018 р. № 4153/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
та від 26.09.2018 р. № 4159/Ф/26-15-13-06-12-ІПК/

Дохід орендодавця — особи з інвалідністю

Юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю), в тому числі ветерану війни — інваліду ІІ групи, доходу у вигляді орендної плати повинна утримати та перерахувати ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ — 1,5 %.

/ІПК від 27.09.2018 р. № 4194/ІПК/25-01-13-06-09/

Подарунки вартістю понад 930,75 грн — додаткове благо

Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (930,75 грн).

Якщо вартість дарунків перевищує зазначений розмір, то вся їх вартість оподатковується ПДФО як додаткове благо із застосуванням натурального коефіцієнта.

При цьому така вартість також є об’єктом оподаткування ВЗ (без застосування коефіцієнта).

/ІПК від 01.10.2018 р. № 4263/ІПК/28-10-27-01-11/

Оплата за виконання суспільно корисних робіт — з утриманням податків

ДФС України при розгляді питання оподаткування доходу фізичної особи, отриманого за виконання суспільно корисних робіт та нарахування на такий дохід ЄСВ, дійшла висновку, що юридична особа як податковий агент під час нарахування такого доходу зобов’язана утримувати із сум таких доходів ПДФО та ВЗ. Крім того, на зазначені доходи юридична особа (роботодавець) нараховує ЄСВ.

/ІПК від 01.10.2018 р. № 4264/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Витрати відряджених

ДФС України дотримується думки, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — фізичної особи сума відшкодованих йому роботодавцем витрат, понесених таким платником під час відрядження на проїзд, за умови надання необхідних підтвердних (у тому числі розрахункових) документів.

Водночас у разі якщо працівником придбання товарів (робіт, послуг) здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (роботодавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений цьому працівнику за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.

/ІПК від 03.10.2018 р. № 4278/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
та від 03.10.2018 р. № 4277/ІПК/20-40-13-02-11/