Огляд ІПК

Огляд ІПК (від 10.11.2018 р.)

13.11.2018 / 10:38

ПДВ

Транспортно-експедиторські послуги при здійсненні міжнародних перевезень

На дату першої події — при отриманні коштів від замовника транспортно-експедиторських послуг, зареєстрованого на території України як суб’єкт господарювання, або за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення, у експедитора виникає зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 % на суму наданих експедиторських послуг. При цьому якщо залучені експедитором треті особи, які надають йому посередницькі послуги в межах договору міжнародного експедирування, не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування у експедитора при наданні послуг замовнику.

Крім того, якщо експедитор самостійно не здійснює перевезення вантажів за договором міжнародного експедирування, а залучає перевізника:

  • резидента — платника ПДВ, то на дату першої події у експедитора виникає зобов’язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 %;
  • нерезидента або резидента — неплатника ПДВ, то вартість послуг з перевезення, наданих такими перевізниками, не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4601/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги придбано до реєстрації платником ПДВ

При розгляді ситуації, коли підприємство до дати реєстрації платником ПДВ отримало послуги від платника ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку, а їх оплата та отримання податкової накладної від постачальника відбулися у періоді, коли підприємство вже було зареєстровано платником ПДВ, ДФС України роз’яснено, що суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній, підприємство має віднести до податкового кредиту.

При цьому оскільки придбані послуги були використані підприємством у звітному (податковому) періоді, коли воно ще не було зареєстрованим платником ПДВ, за такими послугами підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

/ІПК від 30.10.2018 р. № 4640/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Здійснення операцій, звільнених від ПДВ: коли обов’язкова реєстрація

Якщо установа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування згідно з розділом V ПКУ (включаючи і звільнені від ПДВ операції), загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн  грн, то така установа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4602/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Право на застосування нульової ставки при операціях з давальницькою сировиною

ДФС України при розгляді питання оподаткування ПДВ операцій з давальницькою сировиною у випадку залучення до переробки такої сировини субвиконавця дійшла висновку, що право на застосування нульової ставки ПДВ має виключно виконавець (резидент) послуг з переробки давальницької сировини, який здійснює вивезення готової продукції за межі митної території України. Субвиконавець (резидент) при здійсненні операцій з надання виконавцю (резиденту) послуг, що забезпечують виконання операцій з переробки давальницької сировини, нараховує ПДВ на загальних підставах за основною ставкою 20 %.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання кредиторської заборгованості постачальником-нерезидентом

ДФС України роз’яснено, що при списанні постачальником-нерезидентом кредиторської заборгованості за товари, ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту і розрахунки за які не було проведено, повернення сум ПДВ, сплачених при такому ввезенні, не відбувається. Тому обставини для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі митної декларації, відсутні.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4604/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Надання доступу до контенту на інтернет-сайті

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору платником податку — постачальником надається доступ покупцю до відповідного інтернет-сайту та скориставшись таким доступом покупець отримує програмну продукцію (її копію) або право на її використання, то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання такого доступу розцінюється як операція з постачання програмної продукції, що не підлягає оподаткуванню ПДВ на підставі п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ або пп. 196.1.6 ст. 196 ПКУ (залежно від умов постачання, визначених у договорі).

У випадку коли згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку — постачальником доступу покупцю до відповідного інтернет-сайту розуміється виключно надання права на пошук, обробку, отримання інформації (у тому числі аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, музичні твори з текстом або без тексту, виконання яких зафіксовано у фонограмах, відеограмах, телевізійні канали), без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 29.10.2018 р. № 4625/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Отримання коштів у вигляді гарантійного платежу

ГУ ДФС у м. Києві з приводу питання оподаткування ПДВ операцій з отримання коштів у вигляді гарантійного платежу зазначено, що коли умовами договору передбачено, що такі платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та підлягають поверненню, їх сума не збільшує базу оподаткування ПДВ.

У разі зміни напряму використання отриманого раніше гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення укладання основного договору, та в подальшому спрямовується в рахунок оплати за майно, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору, на дату зміни напряму використання гарантійного платежу платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих гарантійних платежів.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4699/ІПК-26-15-12-01-18/

Звільнення від ПДВ при постачанні макулатури

ДФС України роз’яснено, що при здійсненні операцій з постачання макулатури товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, постачальник — платник ПДВ складає податкову накладну з поміткою «Без ПДВ», яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. При цьому постачальник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначає і до бюджету не сплачує. Отримувач макулатури придбаває такі товари без ПДВ.

Якщо платник податку при постачанні товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ, нараховував ПДВ за ставкою податку 20 %, то для виправлення допущеної помилки він має скласти розрахунок коригування, в якому зазначити зі знаком «–» обсяг операції, до якого застосовувалась ставка 20 %. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг.

Одночасно з цим платник податку має скласти нову податкову накладну на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ, із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов’язаний зареєструвати таку накладну в ЄРПН.

Також зазначено, що звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання макулатури у разі дотримання умов, перелічених у п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовується в обов’язковому порядку без можливості відмови від його застосування.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4683/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Коригування фінрезультату за операціями з нерезидентами

Оскільки можливість дотримання платниками податків процедури ідентифікації контрольованої або неконтрольованої господарської операції, а також методології визначення ціни такої операції за принципом «витягнутої руки» існує лише за підсумками податкового (звітного) року та враховуючи позицію Мінфіну (лист від 19.06.2018 р. № 11210-09-10/16613), коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами здійснюється за підсумками податкового (звітного) року.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4666/6/99-99-15-02-02-15/ІПК,
від 01.11.2018 р. № 4656/6/99-99-15-02-02-15/ІПК,
від 01.11.2018 р. № 4655/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Компенсації витрат на повернення товарів

ДФС України повідомлено, що у разі здійснення платником податку на прибуток компенсації витрат споживача на повернення товарів в рамках виконання гарантійних зобов’язань при проведенні роздрібного продажу товарів через інтернет-магазин на користь споживача у порядку, встановленому Законом України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», різниця для коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду не виникає.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4667/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Безповоротна допомога громадській організації

ДФС України зазначено, що внесена до Реєстру неприбуткових установ і організацій громадська організація, яка отримує добровільну безповоротну допомогу на розвиток клубу, не втрачає статус неприбутковості за умови, що такі доходи використовуються такою громадською організацією виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

/ІПК від 29.10.2018 р. № 4617/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Визнання заборгованості безнадійною

У разі відсутності майна у боржника — фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі — Закон № 1404) заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника — відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ.

У разі якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документа, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним.

/ІПК від 29.10.2018 р. № 4618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Переоцінка інвестиційної нерухомості

ДФС України роз’яснено, що у разі здійснення операцій з переоцінки інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється. Результат від переоцінки таких активів визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку та відображається у складі фінансового результату до оподаткування.

/ІПК від 30.10.2018 р. № 4628/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Списання ОЗ з балансу комунального підприємства

Якщо комунальне підприємство — платник податку, яке за рішенням органу місцевого самоврядування передає основні засоби — об’єкти житлового комплексу (багатоквартирні будинки), що перебувають на його балансі, у процесі списання їх з балансу, не включає суму залишкової вартості таких основних засобів до складу витрат під час визначення фінансового результату до оподаткування, то такий платник не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості цих засобів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості таких об’єктів основних засобів.

/ІПК від 29.10.2018 р. № 4620/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ТЦУ

Визнання операцій контрольованими: критерії та умови

Операція платника податку — резидента з прощення/списання суми заборгованості за операціями з нерезидентом, що є пов’язаною з резидентом особою, чи є резидентом країни з переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, чи його організаційно-правова форма включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, або ж такі операції здійснювались через комісіонерів-нерезидентів, підпадає під визначення контрольованої та підлягає відображенню у звіті про контрольовані операції за умови досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ.

Операції із зростання капіталу за рахунок внесків учасників не підпадають під визначення контрольованих.

Водночас абзацом «а» пп. 14.1.159 ст. 14 ПКУ передбачено, що у разі якщо одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків, то такі юридичні особи є пов’язаними особами. Господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ, є контрольованими операціями.

Якщо на момент викупу частки статутного фонду підприємством частка нерезидента становила 71 %, то така операція розглядається як операція з пов’язаною особою — нерезидентом, і при умові досягнення критеріїв пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ операція з викупу частки статутного фонду визнаватиметься контрольованою.

/ІПК від 29.10.2018 р. № 4616/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Операції з резидентами Німеччини

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадало, що операції з резидентами Федеративної Республіки Німеччина, організаційно-правова форма яких не визначена в Переліку, затвердженому постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480, зокрема організаційно-правова форма GmbH & Co.KG, не підпадають під визначення контрольованих, за умови, що резиденти Федеративної Республіки Німеччина не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів.

Також оскільки до зазначеного Переліку не включені резиденти Федеративної Республіки Німеччини з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG, то за операціями з такими контрагентами платник податку не формує різницю відповідно до вимог пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 30.10.2018 р. № 4627/ІПК/04-36-12-48-11/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Ставка ЄСВ за особу з інвалідністю

ДФС України констатовано, що роботодавець (установа), в якій працює особа з інвалідністю, нараховує та сплачує ЄСВ за таку особу у розмірі 8,41 % незалежно від фінансового стану установи.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4591/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Винагорода іноземцю за договором ЦПХ

ДФС наполягає, що суми винагороди за цивільно-правовим договором, виплачені члену наглядової ради — іноземцю, є базою нарахування ЄСВ.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4592/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Іноземні компанії — платники ЄСВ

Представництво іноземної компанії, що утворене відповідно до законодавства України, є страхувальником для найманого працівника — іноземця, який працює на умовах трудового договору, укладеного на території України, та отримує заробітну плату. Таке представництво зобов’язане нараховувати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

/ІПК від 30.10.2018 р. № 4637/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

 

Відшкодування моральної та матеріальної шкоди: як оподатковується

Дохід платника податку у вигляді сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, не оподатковується ПДФО.

Водночас при виплаті юридичною особою (роботодавцем) доходу у вигляді суми немайнової (моральної) шкоди на підставі рішення суду платнику податку — фізичній особі (члену сім’ї працівника), сума такої шкоди оподатковується ПДФО на загальних підставах.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4596/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Оподаткування доходу від продажу нерухомості

ГУ ДФС у Львівській області розглянуто питання оподаткування доходу від продажу нерухомого майна. Так, у разі продажу платником податку протягом звітного податкового року двох гаражів та однієї квартири дохід, отриманий від продажу гаражів, оподатковується ПДФО за ставкою 5 % та ВЗ за ставкою 1,5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу квартири залежить від терміну перебування такого майна у власності платника податку. Якщо квартира перебуває у власності платника понад три роки, то дохід від продажу такої квартири не оподатковується, а якщо менше трьох років — то дохід від такого продажу оподатковується ПДФО за ставкою 5 % та ВЗ — за ставкою 1,5 %.

/ІПК від 01.11.2018 р. № 4648/Ж/ІПК/13-01-13-05-13/

Безоплатне відвідування спортзалу працівниками — інший дохід

ДФС України пояснено, що вартість безоплатного відвідування працівниками приміщень (власних та орендованих), пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою), майданчиків для гри в футбол тощо, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як інший дохід та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах. Водночас оскільки зазначена вартість не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором, то такий дохід не є базою нарахування ЄСВ.

/ІПК від 29.10.2018 р. № 4624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

ПДФО із додаткового блага: код бюджетної класифікації

При сплаті до бюджету ПДФО із сум доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, необхідно відображати код бюджетної класифікації 11010400 — ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата.

/ІПК від 01.11.2018 р. № 4651/ІПК/13-01-13-01-12/

Податковий борг платника може погасити його представник

ДФС України зазначила, що грошове зобов’язання (крім ЄСВ) або податковий борг платника податків щодо податків та зборів може погасити інший суб’єкт господарювання за умови, що такий суб’єкт господарювання є представником платника податку, який діє від імені та за рахунок такого платника.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4659/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Пошкодження акцизних марок

ДФС України зазначено, що у разі пошкодження акцизних марок більш як на 60 % такі марки підлягають списанню та утилізації. Сума акцизного податку з алкогольних напоїв, для яких придбавалися марки акцизного податку, включається до податкових зобов’язань місяця, в якому відбулося знищення зазначених акцизних марок.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4669/6/99-99-12-02-02-15/ІПК/

Складання акцизних накладних при використанні пального для власного споживання

ДФС України повідомлено, що у разі якщо підприємство зареєструється як платник акцизного податку з реалізації пального, то на всі обсяги реалізованого (витраченого) пального, у тому числі використаного для власних виробничих потреб, зобов’язане складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (витраченого) пального та зареєструвати її в ЄРАН.

При цьому акцизна накладна з типом причини «3» (пальне відвантажено з метою власного споживання) складається на обсяги пального, переданого в межах одного підприємства з метою власного споживання, наприклад, заправки власної техніки через власні паливо-заправні колонки, за відсутності розрахункових операцій.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4597/6/99-99-15-03-03-15/ІПК/

РРО

Оплата послуг через мережу Інтернет

ДФС України зазначено, що РРО не використовується, якщо оплата проведена замовником за надані послуги з охорони у безготівковій формі за допомогою мережі Інтернет з використанням електронних платіжних засобів (карток) або платіжних систем.

/ІПК від 26.10.2018 р. № 4599/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/

Коли ФОП-«єдинник» обов’язково застосовує РРО

ГУ ДФС у Харківській області нагадало, що для платників єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) та перевищили обсяг доходу понад 1,0 млн грн у календарному році, застосування РРО є обов’язковим. При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4697/ІПК/20-40-13-02-11/

ПІДПРИЄМНИЦЬКА  ДІЯЛЬНІСТЬ

Оподаткування отриманих коштів на розвиток діяльності

ДФС України пояснила, що отримання фізичною особою — підприємцем допомоги у вигляді грошових коштів в рамках проекту «Програма економічного розвитку східної України» на розвиток підприємницької діяльності від благодійника — підрозділу іноземної неурядової організації не є результатом здійснення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця. Тому зазначена допомога оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб.

/ІПК від 30.10.2018 р. № 4630/С/99-99-13-01-02-14/ІПК/