Постанова

«Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання», постанова КМУ від 27.03.2019 № 252

29.03.2019 / 14:55

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, що додається.

2. Установити, що проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, розпочатого до набрання чинності цією постановою, завершується у порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 березня 2019 р. № 252

ПОРЯДОК
проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання

1. Цей Порядок визначає механізм проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі — органи Держаудитслужби) державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання.

2. Дія цього Порядку не поширюється на бюджетні установи.

3. Державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання (далі — аудит) — це вид державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі стану справ щодо законного та ефективного використання державних та/або комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, стану внутрішнього контролю у суб’єктів господарювання.

4. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) аудиторські докази — матеріали (документи, інформація, відомості, результати опитування, анкетування, інтерв’ювання тощо), отримані в процесі аудиту, які підтверджують аудиторські висновки та судження;

2) аудиторські процедури — комплекс дій державного аудитора, що спрямовані на отримання аудиторських доказів під час аудиту;

3) гіпотези аудиту — професійне судження державного аудитора щодо причин виникнення та наявності проблем, упущень і недоліків, порушень, ризиків, які негативно впливають (можуть вплинути) на законність та ефективність провадження фінансово-господарської діяльності суб’єктом господарювання;

4) державний аудитор — посадова особа органу Держаудитслужби, яка наділена повноваженнями з проведення аудиту та користується правами, визначеними статтею 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”;

5) збір інформації — отримання від учасника аудиту необхідних матеріалів (інформації), зокрема шляхом проведення в установленому порядку зустрічної звірки;

6) керівник аудиту — посадова особа органу Держаудитслужби, яка визначається із складу групи державних аудиторів та здійснює керівництво цією групою;

7) об’єкт аудиту — суб’єкт господарювання державної і комунальної власності, підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднання таких підприємств;

8) учасник аудиту — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми і форми власності та суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа, які мали (мають) безпосередні правовідносини з об’єктом аудиту та/або були задіяні для виконання договірних відносин з об’єктом аудиту.

5. Основними завданнями аудиту є:

1) проведення аналізу та перевірки:

дотримання об’єктом аудиту під час провадження
фінансово-господарської діяльності вимог законодавства, виданих ним актів і рішень та актів і рішень його органу управління;

ефективності фінансово-господарської діяльності об’єкта аудиту, яка визначається як співвідношення отриманих результатів до запланованих з урахуванням використаних для їх досягнення ресурсів;

законного (цільового) та ефективного використання активів об’єкта аудиту та стану їх збереження;

правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності;

інвестиційної діяльності об’єкта аудиту;

стану внутрішнього контролю;

виконання функцій з управління об’єктами державної власності;

2) розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час проведення аудиту недоліків і порушень та запобігання їм надалі (далі — пропозиції та рекомендації).

6. Процес аудиту складається з таких етапів:

1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об’єкта аудиту, складення та затвердження робочого плану та програми аудиту).

Робочий план та програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або одному з його заступників. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об’єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку;

2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;

3) звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі — звіт), підписання протоколу узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання (далі ― протокол узгодження), формування, підписання та подання звіту об’єкту аудиту;

4) моніторинг виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій та результатів їх впровадження.

Документування проведення аудиту здійснюється в паперовій формі.

7. Методи і способи планування та організації аудиту, проведення аудиторських процедур, критерії, індикатори оцінювання та методи дослідження, що використовуються на кожному етапі проведення аудиту, звітування за результатами аудиту, оформлення матеріалів аудиту, моніторинг виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження, механізм та підходи до організації, здійснення збору інформації, оформлення і використання отриманих результатів визначаються методикою проведення аудиту.

Методика проведення аудиту затверджується наказом Держаудитслужби.

8. Під час проведення аудиту з метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації за письмовим запитом органу Держаудитслужби та/або державними аудиторами за місцезнаходженням учасника аудиту.

Результати збору інформації за місцезнаходженням учасника аудиту можуть відображатися в довідці, яку підписує державний аудитор та керівник учасника аудиту.

9. Аудит проводиться згідно з планом заходів державного фінансового контролю, затвердженим в установленому порядку та погодженим з Міністром Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня його надходження.

10. Для проведення аудиту та/або збору інформації за місцезнаходженням об’єкта аудиту та/або учасника аудиту на кожного державного аудитора оформляється у двох примірниках направлення за встановленими Держаудитслужбою зразками, яке підписує керівник органу Держаудитслужби (далі — направлення).

11. Державні аудитори надають керівникові об’єкта аудиту або учаснику аудиту чи його заступникові направлення в день виходу на проведення аудиту або збір інформації за їх місцезнаходженням.

12. Загальний строк проведення першого та другого етапу процесу аудиту становить не більш як 90 робочих днів.

13. Строк проведення першого та другого етапу процесу аудиту в межах загальновизначеного строку може бути продовжено або скорочено за рішенням керівника органу Держаудитслужби або заступника з одночасним внесенням у разі потреби в установленому порядку відповідних змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю.

У разі продовження строку проведення аудиту державні аудитори зобов’язані пред’явити керівникові об’єкта аудиту чи його заступникові направлення з відміткою про продовження строку його дії.

У разі зміни періоду і строку проведення аудиту після внесення в установленому порядку змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю нове направлення не оформляється.

14. Аудит проводить група державних аудиторів.

Склад групи державних аудиторів, строки проведення аудиту визначає керівник органу Держаудитслужби відповідно до основних завдань аудиту.

15. У разі наявності обставин, що перешкоджають (унеможливлюють) проведенню аудиту (недопущення державних аудиторів, відсутність ведення бухгалтерського обліку, ненадання необхідних для перевірки документів, наявність інших об’єктивних і незалежних від органу Держаудитслужби причин) та/або збору інформації, державний аудитор в установленому порядку складає та підписує у двох примірниках акт про неможливість проведення аудиту (далі — акт) та долучає другий примірник акта до матеріалів аудиту.

16. Перший примірник акта подається об’єкту аудиту одним із таких способів:

особисто під підпис керівникові, його заступникові або головному бухгалтеру об’єкта аудиту;

через структурний підрозділ діловодства об’єкта аудиту з відміткою на другому примірнику акта про дату реєстрації вхідної кореспонденції об’єкта аудиту та підписом працівника структурного підрозділу діловодства, який здійснив реєстрацію;

рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, із зазначенням реквізитів поштового відправлення на другому примірнику;

в електронній формі в установленому законодавством порядку.

17. Під час проведення аудиту можуть залучатися на договірних засадах кваліфіковані фахівці відповідних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок. Механізм залучення визначається в методиці проведення аудиту.

18. Об’єкт аудиту (учасник аудиту) забезпечує державним аудиторам місце для роботи, створення умов для зберігання документів, можливість користування службовим зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, доступу до електронних баз, систем та програмних комплексів, що використовуються під час автоматизації провадження його фінансово-господарської діяльності, подання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення аудиту та здійснення аудиторських процедур.

19. Керівник аудиту відповідно до методики проведення аудиту формує проект звіту та подає його об’єкту аудиту для ознайомлення не пізніше ніж в останній робочий день завершення строку проведення аудиту, визначеного в направленні з урахуванням продовження або скорочення такого строку, одним із способів, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

20. Керівник та визначені ним працівники об’єкта аудиту ознайомлюються з проектом звіту та готують (у разі потреби) обґрунтовані коментарі до нього у письмовій формі у строк, що становить не більш як десять робочих днів з дня отримання такого проекту звіту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Об’єкт аудиту надсилає (у разі їх наявності) органу Держаудитслужби коментарі у строк, визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту звіту з урахуванням строку ознайомлення з ним об’єкта аудиту.

21. Керівник та визначені ним працівники об’єкта аудиту разом із керівником аудиту та державними аудиторами обговорюють і узгоджують проект звіту у визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту строк з урахуванням строку ознайомлення з ним об’єкта аудиту.

22. Під час обговорення та узгодження проекту звіту державні аудитори мають право отримувати від об’єкта аудиту додаткову інформацію, підтвердні документи та/або відповідні пояснення з метою уточнення викладених у коментарях до проекту звіту фактів.

23. За результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження за формою згідно з додатком 1. Протокол узгодження підписують у день обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту та керівник об’єкта аудиту по одному примірнику для органу Держаудитслужби та для об’єкта аудиту.

24. У разі коли за результатами обговорення та узгодження проекту звіту керівник аудиту не врахував коментарів об’єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому.

Обґрунтування неврахованих коментарів до звіту про результати державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання оформляються під час підписання протоколу узгодження у формі згідно з додатком 2 та надсилаються об’єкту аудиту разом із звітом і є його невід’ємною частиною.

25. У разі відмови керівника об’єкта аудиту від узгодження проекту звіту та/або підписання протоколу узгодження керівник аудиту складає акт про відмову підписувати звіт, інформує про такий факт за рішенням керівника органу Держаудитслужби Кабінет Міністрів України, а також інші заінтересовані органи та робить відповідний запис у протоколі узгодження.

26. Керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження складає та підписує по одному примірнику звіту для органу Держаудитслужби та об’єкта аудиту.

Кожен примірник звіту візує керівник аудиту на кожній сторінці із зазначенням загальної кількості сторінок на останній сторінці.

27. Керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження подає відповідний примірник звіту об’єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

28. Разом із звітом керівник аудиту подає об’єкту аудиту супровідний лист, підписаний керівником органу Держаудитслужби, із зазначенням строку інформування про виконання пропозицій та рекомендацій, поданих у ньому, та результати їх впровадження.

Пропозиції та рекомендації, що містяться у звіті, обов’язкові до розгляду об’єктом аудиту.

29. Об’єкт аудиту у строк, визначений у листі органу Держаудитслужби, зазначеному в пункті 28 цього Порядку, інформує орган Держаудитслужби про стан і результати розгляду пропозицій та рекомендацій, що містяться у звіті, заплановані та вжиті заходи, спосіб і результати впровадження пропозицій та рекомендацій.

30. Орган Держаудитслужби проводить моніторинг стану врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у звіті, та результатів їх впровадження.

31. Керівник Держаудитслужби інформує Міністра Кабінету Міністрів України про результати аудиту та/або стан врахування і впровадження пропозицій та рекомендацій об’єктом аудиту та приймає рішення про таке інформування заінтересованих державних органів та громадськості.

У разі проведення аудиту в об’єкта аудиту, включеного Мінфіном до переліку суб’єктів господарювання, з якими можуть бути пов’язані найбільші фіскальні ризики, орган Держаудитслужби надсилає Мінфіну:

копію звіту про результати аудиту;

інформацію про стан врахування і впровадження таким об’єктом аудиту пропозицій та рекомендацій, наданих органом Держаудитслужби.

Результати аудиту можуть оприлюднюватися у засобах масової інформації.

32. Орган Держаудитслужби з метою інформування громадськості розміщує звіт на офіційному веб-сайті Держаудитслужби в установленому порядку.

Додаток 1

Додаток 2

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 березня 2019 р. № 252

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. № 361 “Питання проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 868).

2. Пункт 18 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1673 “Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 49, ст. 3257).

3. Пункт 27 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. № 968 “Питання Державної фінансової інспекції” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2684).

4. Пункт 16 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 100, ст. 3261).

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42