Огляд ІПК (від 30.03.2019 р.)

01.04.2019 / 16:45

ПДВ

Несвоєчасна реєстрація ПН/РК, складених у зв’язку з нарахуванням компенсуючих зобов’язань

ДФС України зазначила, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за  п. 198.5 ст. 198 ПКУ та/або ст. 199 ПКУ, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

Така позиція ДФС узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 04.09.2018 р. № К/9901/152/17.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Дата коригування податкового кредиту у разі зменшення митної вартості товарів

У випадку якщо після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування, у тому числі, якщо фактичне повернення коштів відбувалося у попередньому (звітному) періоді.

/ІПК від 12.03.2019 р. №998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання викрадених ТМЦ під час транспортування

ДФС України розглянуто ситуацію, коли при здійсненні операцій з постачання ТМЦ на загальну суму їх відвантаження постачальником були складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, а покупцем на підставі таких накладних був сформований податковий кредит. У ході транспортування частина ТМЦ була визнана викраденою (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності). Тому, як зазначають податківці, покупець на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, на таку частину повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Якщо у ході слідства, проведеного правоохоронними органами, відбуватиметься повернення винними особами викрадених ТМЦ або відшкодування збитків за викрадені цінності, то платник податку з метою зменшення суми податкових зобов’язань має право скласти розрахунки коригування до такої зведеної податкової накладної, складеної на вимогу пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, в яких зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники щодо товарів/послуг, які виправляються.

При цьому оскільки суми коштів, повернуті винними особами як відшкодування збитків за викрадені ТМЦ (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості таких цінностей та включаються до бази оподаткування ПДВ, то на дату отримання таких коштів платник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну.

/ІПК від 15.03.2019 р.  № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Податковий кредит на підставі ПН, в якій на початку ІПН покупця не зазначено нулів

Якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1030/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Реєстрація РК на зменшення суми компенсації вартості товарів

ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Тому з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у СЕА ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ), ГУ ДФС у Донецькій області рекомендує реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених абзацами 15 — 16 п. 201.10 ст. 201 ПКУ. А саме:

  • для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

/ІПК від 12.03.2019 р. №1015/ІПК/05-99-12-01-13,
від 12.03.2019 р. № 1014/ІПК/05-99-12-01-13/

ПДВ-наслідки у разі реорганізації шляхом перетворення підприємства

Платник ПДВ, що реорганізується шляхом перетворення, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуг, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту за операціями з їх придбання.

/ІПК від 14.03.2019 р. № 1044/6/99-99-15-01-01-15/ІПК/

Придбання «неприбутківцем» комунальних послуг за бюджетні кошти та компенсації від орендарів

ДФС України з приводу включення платником податку — неприбутковою організацією до складу податкового кредиту сум ПДВ за сплачені комунальні послуги та енергоносії за рахунок бюджетних коштів (код економічної класифікації видатків бюджету 2610) та за рахунок компенсації вартості таких послуг від орендарів роз’яснила, що якщо субсидії і трансфертні платежі, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.

Втім, якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених ним товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування цих коштів на банківський рахунок платника він зобов’язаний визначити податкові зобов’я­зання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Відшкодування (компенсація) витрат від орендарів, передбачене договорами оренди, зокрема за комунальні послуги та постачання електричної енергії, за своєю суттю є складовою вартості послуги з оренди майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, та включається до бази оподаткування ПДВ за відповідний звітний період.

Суми ПДВ, сплачені при придбанні комунальних послуг та електричної енергії платником податку — неприбутковою організа­цією як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок компенсації вартості таких послуг від орендарів, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

При цьому будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту для платників ПДВ, які є неприбутковими організаціями та фінансуються з державного бюджету ПКУ, не передбачено.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1116/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Засвідчення факту постачання послуг

ДФС України роз’яснила, що акт виконаних робіт (наданих послуг) набуває статусу первинного документа, який засвідчує факт здійснення господарської операції, після належним чином його оформлення.

Отже, при здійсненні платником податку операції з постачання послуг датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата належним чином оформленого первинного документу, що засвідчує факт постачання послуг, у тому числі акта виконаних робіт (наданих послуг).

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1068/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

База оподаткування ПДВ при постанні послуг з паркування

При здійсненні операцій з постачання послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів база оподаткування ПДВ буде визначатися виходячи з тарифу на такі послуги, до складу якого включено збір за місця для паркування автотранспортних засобів.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1062/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Внесок засновника у вигляді грошових вимог за договором безвідсоткової фінансової допомоги

ДФС України розглянула ситуацію, коли одноосібним учасником заявлено про наміри щодо внесення до статутного капіталу додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме у вигляді його дебіторської заборгованості до підприємства за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Тобто за наслідками отримання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у товариства виникає кредиторська заборгованість перед учасником підприємства.

Операція з внесення одноосібним учасником товариства до статутного капіталу прав вимоги заборгованості товариства в обмін на корпоративні права (частки в статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1047/6/99-99-15-01-01-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Умови, за яких доходи резидента Австрії не оподатковуються

ДФС України повідомлено, що доходи за договором транспортного експедирування з надання послуг з міжнародних перевезень автомобільним транспортом, які отримує резидент Респуб­ліки Австрія, що не має постійного представництва в Україні (експедитор), звільняються від оподаткування в Україні за умови надання резидентом Республіки Австрія довідки, яка підтверджує його резиденцію.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1022/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Оподаткування виплат нерезиденту у формі упущеної вигоди

ДФС України роз’яснено, що якщо платник податку на прибуток за порушення виконання умов зовнішньоекономічного договору несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій (не­устойки), що сплачуються на корись нерезидента, такий платник збільшує фінрезультат до оподаткування на суму понесених витрат від визнання таких штрафних санкцій (неустойки).

Якщо відшкодування упущеної вигоди на підставі зовнішньоекономічного договору не відноситься до штрафної санкції (неустойки), то для цілей визначення різниці, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування, зазначені суми упущеної вигоди, сплачені за зовнішньоекономічним договором на користь нерезидента, не враховуються.

Оскільки суми упущеної вигоди за зовнішньоекономічним договором не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.

Резидент під час виплати на користь нерезидента сум упущеної вигоди має утримати податок за ставкою 15 % або за меншою ставкою згідно з положеннями діючого міжнародного договору від їх суми.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Реінвестиція дивідендів у збільшення статутного капіталу

Господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу (зокрема, шляхом емісії акцій) за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.

У разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 ПКУ. Поряд з цим доходи нерезидента — юридичної особи із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з положеннями п. 141.4 ст. 141 ПКУ незалежно від способу використання такого доходу, у тому числі такого як реінвестиція.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1053/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виплати на користь нерезидента у вигляді штрафів та пені

ДФС України повідомлено, що резидент під час виплати на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки має утримати податок за ставкою 15 % або за меншою ставкою згідно з положеннями діючого міжнародного договору від їх суми.

/ІПК від 21.03.2019 р. № 1137/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Довідка від нерезидента за попередній звітний рік

ДФС України, розглядаючи питання застосування правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року, зазначила таке.

Довідку за попередній звітний податковий період (рік) можна використовувати як підставу для звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році за умови подання нерезидентом довідки за цей звітний податковий період (рік) після закінчення цього звітного (податкового) року.

У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1115/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Орендна плата за обладнання від резидента Білорусії

Платежі за оренду обладнання, які одержуються резидентом України — орендодавцем від резидента Республіки Білорусь — орендаря, підпадають під термін «роялті», визначений п. 3 ст. 12 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно, при виплаті яких застосовується ставка податку, передбачена п. 2 ст. 12 Угоди.  Сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, яка зараховується під час сплати ним податку в Україні, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.

При цьому сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних періодах.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1010/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Коли дохід від продажу власної сільгосппродукції оподатковується

Якщо при продажу фізособою власної с/г продукції тваринництва умови пп. 165.1.24 ст. 165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому такий платник зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

/ІПК від 19.03.2019 р. № 1101/Ф/ІПК/11-28-13-01-17/

Спадщина від нерезидента

ДФС України розглядаючи питання оподаткування вартості успадкованого майна резиденту (фізособі, яка за правовим статусом є внутрішньо переміщеною особою) від фізособи, яка має податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», пояснила. Остання, з метою оподаткування, прирівнюється до нерезидента. Тобто дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий фізособою-резидентом (внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою) від фізособи-нерезидента, оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 19.03.2019 р. № 1104/К/99-99-13-02-03-14/ІПК/

Податкові наслідки передачі приміщення за договором позички

ДФС України роз’яснила, які податкові наслідки виникатимуть у разі передачі через договір позички приміщення від фізособи (громадянина) фізособі-підприємцю або неприбутковій організації.

Так, ст. 828 ЦКУ встановлено, що договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички є правочином, що покладає на його сторони (позичкодавця та користувача) взаємні зобов’язання, тому в розумінні ПКУ податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, залежно від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.

/ІПК від 19.03.2019 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Зарплата працівників закордонного представництва — без ПДФО

ГУ ДФС у м. Києві пояснило, якщо працівники закордонного представництва українського підприємства, які не є резидентами України, отримують заробітну плату з джерелом походження за межами України, то юридична особа не виступає по відношенню до них податковим агентом, не утримує з такої заробітної плати ПДФО та військовий збір й відповідно не відображає такий дохід у формі № 1ДФ.

/ІПК від 21.03.2019 р. № 1138/10/26-15-13-06-12-ІПК/

Безоплатне відвідування культурно-розважальних заходів працівниками

ДФС України повідомила, що вартість безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором працівника. Тобто зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ. Водночас зазначена вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як інший дохід та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 21.03.2019 р. № 1142/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Компенсація працівнику за придбані товари (роботи, послуги) для підприємства не оподатковується

ДФС України зазначила, що якщо придбання товарів (робіт, послуг) на користь роботодавця здійснюється працівником за рахунок власних коштів у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то дохід у вигляді компенсації за придбані товари (роботи, послуги) не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором, за умови підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених таким працівником витрат.

/ІПК від 21.03.2019 р. № 1143/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

РРО

Друкування Z-звіту при цілодобовому режимі роботи

ДФС України пояснено, що у разі якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна закінчується наступного календарного дня (наприклад о 11 год 00 хв), то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, тобто після 11 год 00 хв, але не пізніше 24 год, які минули від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1016/К/99-99-14-05-01-14/ІПК/

Продаж товарів через Інтернет

При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт або платіжних систем із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу під час передачі йому товару чи надання послуг. У розрахунковому документі (касовому чеку з РРО) обов’язково має бути вказано форму оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо). Водночас у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, через установи банків з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1027/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/

Розрахунки через термінали самообслуговування банку

Якщо оплата за реалізовані товари (послуги) згідно з договором здійснюється виключно у безготівковій формі через установи банку або термінали самообслуговування банку, застосування РРО є необов’язковим. Але у разі якщо оплата за реалізовані товари (послуги) здійснюватиметься готівкою, то застосування РРО є обов’язковим згідно з вимогами п. 296.10 ст. 296 ПКУ.

/ІПК від 21.03.2019 р. № 1146/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/

ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР

Забезпечення житлом працівників

ДФС вважає, що проживання працівників підприємства на підставі укладених трудових договорів у будинку, який належить (обліковується на балансі) підприємству, не відноситься до послуг з тимчасового проживання. Отже, працівники та члени їх сімей, які проживають на підставі укладених трудових договорів у будинку, який належить (обліковується на балансі) підприємства, не є платниками турзбору.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 956/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

Проживання більше місяця

ГУ ДФС у Тернопільській області пояснило, що проживання осіб, якими з податковими агентами укладено договір найму/оренди житла на строк, що перевищує один місяць, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння турзбору в розумінні пп. 268.2.1 ст. 268 ПКУ.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1003/ІПК/19-00-12-02-27/

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Пальне надано замовником

ДФС України роз’яснило, що п. 291.6 ст. 291 ПКУ регламентується тільки форма отримання доходу, який підлягає оподаткуванню єдиним податком, а саме виключно грошова форма.

Якщо витратні матеріали (пальне), отримані від замовника послуг, не є складовою частиною суми отриманої підприємством платником єдиного податку третьої групи винагороди за надані послуги з транспортного експедирування, то ці матеріали не включаються до складу доходу підприємства. Форма здійснення витрат ПКУ не регулюється.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 957/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

Якщо КВЕД містить заборонені види діяльності

ГУ ДФС у Львівській області пояснило, що якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа — підприємець платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1023/ІПК/13.1-12/

«Гарячі лінії»

Дата: 28 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42