Огляд ІПК

Огляд ІПК (від 22.06.2019 р.)

25.06.2019 / 15:15

ПДВ

Анулювання реєстрації платника ПДВ

Якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються платником ПДВ, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, анулювання реєстрації платника ПДВ може бути здійснено за заявою такого платника податку (форма № 3-ПДВ).

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2662/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Отримання авансу до реєстрації платником ПДВ

Якщо перша подія — отримання коштів від покупця відбулася до дати реєстрації товариства як платника ПДВ, податкове зобов’язання на дату здійснення другої події — відвантаження товару покупцю — не нараховується, а підстави для складання податкових накладних відсутні.

При цьому оскільки по операції з постачання товару покупцю в цій ситуації не нараховуються податкові зобов’язання, відвантажений покупцю товар не визначається таким, що використаний в оподатковуваних операціях, а тому на дату отримання товару або оплати постачальнику (залежно від того, яка подія відбулася першою) мають бути нараховані податкові зобов’язання за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 13.06.2019 р. № 2716/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання простроченої «кредиторки» за імпортованими товарами

Оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється митна вартість товарів та сума ПДВ, сплачена при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2663/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги з перевезення пасажирів

Звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 197.1.8 ст. 197 ПКУ може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у випадку, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту, та тарифи на такі перевезення встановлені уповноваженим органом.

Усі інші операції з надання послуг з перевезення пасажирів на митній території України, крім перелічених звільнених від оподаткування операцій, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2667/ІПК/04-36-12-01-16/

Реорганізація шляхом злиття: перенесення суми від’ємного значення з ПДВ до правонаступника

ДФС України зазначила, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом злиття, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта. Таке перенесення здійснюється за умови підтвердження суми від’ємного значення документальною перевіркою контролюючого органу.

Для цього платник податку, що реорганізовується, подає заяву шляхом заповнення Таблиці 2 Додатка 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період (далі — Додаток 2).

Водночас, правонаступник такого платника подає заяву шляхом заповнення Таблиці 3 Додатка 2 після узгодження суми від’ємного значення за результатами документальної перевірки контролюючим органом.

При реорганізації платника ПДВ шляхом злиття з іншим платником ПДВ такий платник податку підлягає виключенню з реєстру платників ПДВ на дату затвердження передавального акта відповідно до законодавства та за умови сплати податкових зобов’язань з ПДВ у випадках, визначених розділом V ПКУ.

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.7 ст. 196 ПКУ). При цьому на такі операції не поширюється обов’язок з нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, передбачених п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ. Крім того, на операції з реорганізації шляхом злиття не поширюються вимоги п. 184.7 ст. 184 ПКУ щодо визначення податкових зобов’язань.

Також зазначено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2676/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

Послуги з переказу коштів

Операції з постачання послуг з переказу коштів без відкриття рахунків, що надаються учасником платіжної системи, який відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги та уклав договір з платіжною організацією відповідної системи, яка внесена Нацбанком до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури та має відповідне свідоцтво, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 12.06.2019 р. № 2689/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Надання агентських послуг нерезиденту

З приводу питання оподаткування ПДВ операцій платника податку з надання агентських послуг з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції та послуг для нерезидента ГУ ДФС у Сумській області пояснило, що оскільки зазначені агентські послуги, які надаються резидентом нерезиденту в межах укладеної агентської угоди, відсутні в переліку операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ, то місце їх постачання визначається за п. 186.4 цієї статті, а саме: як місце реєстрації постачальника-резидента.

Отже, у платника податку (резидента) операції з постачання послуг з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції нерезидента є об’єктом оподаткування ПДВ, які оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. Базою оподаткування ПДВ є агентська винагорода, яку отримує резидент за надані нерезиденту послуги з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції.

/ІПК від 12.06.2019 р. № 2690/8/18-28-12-01-40/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Врахування переоцінки ОЗ у різницях

ДФС України пояснила, що результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена за НПБО або МСФЗ, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів за п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

/ІПК від 12.06.2019 р. № 2695/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Дохід з продажу об’єктів права інтелектуальної власності

ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що сума доходу, отриманого фізичною особою з продажу об’єктів права інтелектуальної (промислової) власності, включається до її загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується ПДФО (18 %) та військовим збором (1,5 %).

/ІПК від 10.06.2019 р. № 2628/М/26-15-13-06-12-ІПК/

Іноземний дохід

ДФС України роз’яснила, що у разі якщо дохід, отримується фізичною особою — резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.

Водночас платник податків може отримати право на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України. Для цього він зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

/ІПК від 10.06.2019 р. № 2642/Т/99-99-13-02-03-14/ІПК/

Дохід, виплачений за рішенням суду

ДФС України вважає, що дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як заробітна плата за умови перебування такого платника у трудових відносинах з роботодавцем або як інший дохід у разі його нарахування (виплати) після звільнення платника.

Крім того, дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди та у вигляді відшкодування судових витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2673/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК/

ЄСВ у разі самостійного визначення бази ФОП — пенсіонером за віком

ДФС України звертає увагу, що якщо ФОП — «спрощенцем» — пенсіонером за віком самостійно визначено базу нарахування ЄСВ та суму ЄСВ до сплати у звіті за формою № Д5, то сплата ЄСВ здійснюється на загальних підставах, і для скасування такого річного звіту підстав немає.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2655/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Закордонне відрядження

ГУ ДФС у м Києві пояснило, що у разі відряд­ження до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), сума добових витрат не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (зокрема, відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів (транспортних квитків) рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні) та виконання інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

/ІПК від 13.06.2019 р. № 2703/10/26-15-13-06-12-ІПК/

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

Об’єкт нерухомості знесено

Чи сплачувати податок на нерухомість підприємству, яке провело реконструкцію об’єкта нерухомого майна, а саме, відбулось фактичне знесення такого об’єкта, відповідало ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Контролюючий орган вважає, що обов’язок із внесення податку на нерухомість за зазначений об’єкт існуватиме до моменту його виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. І ось чому: підприємство є зареєстрованим власником об’єкта, внесеного зазначеного реєстру, а органи держреєстрації прав на нерухоме майно щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подають контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухомість юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2660/ІПК/04-36-12-04-21/

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

ДФС рекомендує надавати два додатки

У «Віснику» № 16 (с. 33) публікувався матеріал, в якому зазначалося, що складання двох окремих додатків до декларації екологічного податку — єдиний можливий спосіб декларування та уточнення податкових зобов’язань з метою реалізації приписів БКУ щодо розподілу надходжень сум податкових зобов’язань з податку за двоокис та податку за інші викиди. Але, як видно із ІПК, деякі підприємства подають декларацію з одним додатком, який містить як податкові зобов’язання перед Держбюджетом України, так і перед місцевими бюджетами.

ДФС України вважає, що в такому випадку підприємство до визначення суми податкового зобов’язання контролюючим органом при виконанні перевірки, за результатами якої нараховується штраф в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, може самостійно визнати помилковість визначення розміру податкових зобов’язань з екологічного податку в частині інших видів забруднюючих речовин, та при збільшенні суми податкових зобов’язань, наприклад, перед місцевими бюджетами, нарахувати штраф у розмірі 3 % суми збільшення податкових зобов’язань з екологічного податку за інші викиди.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2669/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

Обчисленняподаткових  зобов’язань

ДФС України пояснила, що податкові зобов’язання з екологічного податку обчислюються за обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, які утворюються (інвентаризуються) від спалювання природного газу в газовому котлі, як енергетичній установці, що експлуатується із використанням придбаного природного газу.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2671/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

РЕНТНА ПЛАТА

Застосування коефіцієнта

ДФС України пояснило, що необхідною умовою для застосування коригуючого коефіцієнта у розмірі 0,7 є підтвердження Держгеонадра виконання робіт з геологічного вивчення за кошти суб’єкта господарювання, що відображається у формі № 3-гр.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2670/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Ведення касової книги відокремленими підрозділами

ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що відокремлені підрозділи підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових (торгова виручка) та здають готівкові кошти безпосередньо до банку чи небанківської фінансової установи, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки, касової книги не ведуть.

/ІПК від 12.06.2019 р. № 2683/ІПК/26-15-14-09-01-15/

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Пальне для потреб власного споживання: чи реєструвати акцизний склад

З 01.07.2019 р. приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам — не є акцизним складом.

/ІПК від 12.06.2019 р. № 2700/10/25-01-40-14/ІПК/

УВАГА

ДФС оприлюднила рекомендовану форму заяви для реєстрації акцизних складів

На сайті ДФС розміщено рекомендовану форму заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі  — Заява), яку платники податків можуть застосовувати починаючи з 19.06.2019 р., у тому числі в Електронному кабінеті.

Контролери нагадали, що особи, які з 01.07.2019 р. здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку та до 01.07.2019 р. мають зареєструвати всі акцизні склади.

Форма Заяви має бути затверджена Мінфіном, однак на сьогодні розроб­лений лише її проект, що був оприлюднений 15.04.2019 р. на офіційному сайті Мінфіну. Водночас для забезпечення виконання передбаченого ПКУ обов’язку суб’єктів господарювання зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Мінфін направив до ДФС рекомендовану форму Заяви для використання до затвердження в установленому порядку відповідного нормативно-правового документа.

«Гарячі лінії»

Дата: 18 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42