Огляд ІПК

Огляд ІПК (від 27.07.2019 р.)

30.07.2019 / 10:00

ПДВ

Отримання помилково перерахованих коштів

У разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та за умови, що в рахунок отриманих коштів платником у подальшому не будуть постачатися товари/послуги, у особи, яка отримала ці кошти, не виникає об’єкт оподаткування ПДВ за такою операцією, а грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

/ІПК від 14.06.2019 р. № 2742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПН з помилкою у назві покупця

Податкова накладна, в якій зазначено назву покупця, яка на дату складання такої податкової накладної не відповідає формулюванню у його статутних документах, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, заважає ідентифікувати здійснену операцію, а також суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

З метою виправлення помилки, допущеної у заголовній частині податкової накладної у назві покупця товарів/послуг (при цьому ІПН покупця зазначений правильно), постачальник таких товарів/послуг на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. У цьому випадку графи 1 — 13 розділу Б розрахунку коригування та розділ А, до яких вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг та після такої реєстрації є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, до якої його складено.

/ІПК від 20.06.2019 р. № 2822/ІПК/28-10-27-01-11/

Заповнення звітності у разі бюджетного відшкодування

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації. В таблиці 2 у графі 3 «Від’ємне значення: звітний (податковий) період, у якому виникло значення: місяць» вказується звітний місяць, у якому така сума уперше відображена у податковій звітності з ПДВ (тобто звітний (податковий) період, коли така сума була включена до складу податкового кредиту).

Тобто у графі 3 зазначають місяць за який формується від’ємне значення. У графі 4 зазначають рік, за який формується від’ємне значення.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2881/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Транспортно-експедиторські послуги нерезиденту

Операції з постачання транспортно-експедиторських послуг, що надаються резидентом замовнику-нерезиденту, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. При цьому у разі надання таких послуг в межах договорів міжнародного перевезення:

із залученням до перевезення третьої особи-перевізника, який є резидентом-платником ПДВ — у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на вартість послуг з перевезення за ставкою 0 відсотків,

із залученням до перевезення третьої особи-перевізника, який не є резидентом — платником ПДВ, — податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2887/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Якщо послуги надано до початку реєстрації платником ПДВ

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Тобто якщо перша подія (надання послуг) відбулася до дати реєстрації особи як платника ПДВ, податкове зобов’язання з ПДВ при отриманні в 2019 р. оплати за послуги, надані у серпні 2018 року, не нараховується.

/ІПК від 02.07.2019 р. № 3041/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Винагорода повіреного за договором доручення

При отриманні повіреним коштів від покупців згідно з договором доручення за надані довірителем послуги у повіреного податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають, оскільки повіреним фактично не здійснювалася операція з постачання таких послуг. Податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання послуг довірителем виникають безпосередньо у довірителя.

При цьому послуги, надані повіреним довірителю згідно з договором доручення, в рахунок оплати вартості яких визначена договором доручення винагорода повіреного, розглядаються як окрема операція з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2891/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Влаштування міжнародних виставок за межами України

У разі якщо постачання послуг, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних послуг здійснюється за межами митної території України — такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2897/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Складання РК у зв’язку зі зміною курсу валюти

Якщо на дату постачання товару постачальником — платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім у зв’язку із збільшенням вартості відвантаженого товару та зміною курсу валюти при незмінному обсязі покупець здійснив доплату, постачальник повинен на дату доплати скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження товару, та зареєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Організація і проведення конференцій в Україні

Операція платника податку з постачання послуг із організації і проведення конференції, місцем постачання яких визначено митну територію України, є об’єктом оподаткування ПДВ. У разі якщо організаційний внесок є компенсацією вартості зазначених послуг, то сума організаційного внеску включається до бази оподаткування ПДВ такої операції.

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2906/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/

Якщо перед 10-значним ІПН покупця не зазначено нуль

Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних не дає можливості реєстрації податкових накладних, у яких ІПН платника ПДВ не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність в податковій накладній перед 10-значним ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН.

Отже, якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту (абзац другий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Маркетингові послуги нерезиденту

У разі здійснення операції з постачання маркетингових послуг резидентом, місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому резидент зареєстрований як суб’єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 26.06.2019 р. № 2940/6/99-99-15-03-02/ІПК/

Надання нерезидентом в оренду приміщення, яке знаходиться на території України

Операція з постачання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

При цьому оскільки операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, буде отримувач таких послуг (у тому числі нерезидент).

/ІПК від 26.06.2019 р. № 2944/3/99-99-15-02-02-14/ІПК/

Послуги із спорудження житла кооперативу

Операція будівельної організації (надавача послуг — підрядника) з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) замовнику (кооперативу) є першим постачанням житла (об’єкта житлового фонду) та відповідно оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 % незалежно від того, матеріали замовника (кооперативу) чи будівельної організації (надавача послуг — підрядника) використані для будівництва такого житла (об’єкта житлового фонду).

Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) асоційованим членам кооперативу звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ.

Водночас у разі якщо загальний обсяг операцій кооперативу з постачання товарів/послуг (у тому числі операцій з передачі готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) інвесторам — членам кооперативу, які звільняються від оподаткування ПДВ), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн грн, то такий кооператив повинен буде зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку відповідно до вимог статей 181 і 183 ПКУ.

/ІПК від 27.06.2019 р. № 2965/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Виправлення помилок з ПДВ колишнім «спецрежимником»

Починаючи з податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 р., сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (з урахуванням внесених змін), в якій відображаються розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника. При цьому перенесення залишку від’ємного значення, сформованого у рамках застосування спецрежиму, що до 01.01.2017 р. визначався статтею 209 ПКУ, здійснювалося виключно з податкової декларації з ПДВ суб’єкта спецрежиму за звітний період грудень 2016 р./IV квартал 2016 р. в податкову декларацію з ПДВ за січень 2017 р./І квартал 2017 р. Перенесення такого від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу нормами ПКУ не передбачено.

/ІПК від 27.06.2019 р. № 2966/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Часткове отримання дебіторської заборгованості

У разі отримання часткової сплати від дебітора, платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НПБО або МСФЗ, та відображає в рядку 2.2.2 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток підприємств.

/ІПК від 09.07.2019 р. № 3156/ІПК/26-15-12-03-11/

Відображення у податковій звітності суми резерву сумнівних боргів

На суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування, здійснюється зменшення фінансового результату до оподаткування за пп. 139.2.2 ст. 139 ПКУ. Різниці, визначені ПКУ, відображаються у додатку РІ до декларації з податку на прибуток підприємств, в якому згруповані всі різниці, що збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, з посиланням на відповідні норми ПКУ. Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування у відповідному податковому (звітному) періоді, відображається у рядку 2.2.2 додатка РІ до рядка 03 РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

/ІПК від 09.07.2019 р. № 3155/6/99-99-15-02-01-15/ІПК/

Виплата дивідендів материнською компанією

Материнська компанія не повинна нараховувати та сплачувати до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток від суми дивідендів, отриманих від дочірньої компанії, при їх подальшому перерахуванні на користь власників корпоративних прав материнської компанії, якщо загальна сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії не перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів.

Крім того, у разі виплати дивідендів фізичним особам авансовий внесок не справляється.

/ІПК від 04.07.2019 р. № 3079/ІПК/10/26-15-12-03-11/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Сплата ЄСВ у разі не отримання доходу

ГУ ДФС у Житомирській області роз’яснило, що особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування ЄСВ незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

/ІПК від 02.07.2019 р. № 3016/ІПК/06-30-13-01-31/

Кошти у вигляді інфляційних збитків

Сума коштів у вигляді сплати інфляційних збитків від знецінення національної валюти України, яка виплачується юридичною особою (комісіонером) на користь фізичної особи — резидента (комітента) у зв’язку з відмовою комітента від договору комісії, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 03.07.2019 р. № 3062/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Орендна плата за договором оренди землі в формі № 1ДФ

Якщо за договором оренди землі у разі смерті платника податку — фізичної особи — орендодавця не передбачено припинення такого договору і нарахування орендної плати продовжується, то  податковий агент не здійснює утримання ПДФО і військовий збір та не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у формі № 1ДФ, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування. Водночас у формі № 1ДФ відображається орендна плата за договором оренди землі, яка нарахована податковим агентом — орендарем на користь спадкоємців, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми ПДФО і військового збору, утриманого (перерахованого) до бюджету.

/ІПК від 05.07.2019 р. № 3104/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Підстави для неоподаткування відшкодованих витрат на проїзд

ДФС України зазначила, що підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків суми відшкодованих йому витрат на проїзд є транспортний квиток, який містить усі реквізити, зокрема прізвище та ім’я працівника юридичної особи. При цьому, окрім цього, мають бути виконані усі інші встановлені п. 170.9 ст. 170 ПКУ вимоги.

/ІПК від 08.07.2019 р. № 3146/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Медичний огляд працівників за рахунок роботодавця

У разі якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд фізичних осіб (працівників), то вартість такого огляду включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

/ІПК від 08.07.2019 р. № 3147/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Строк припинення сплати ЄСВ ФОП — пенсіонером

ДФС України вважає, що фізичній особі — підприємцю, якій призначено пенсію згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», припиняється нарахування ЄСВ з наступного місяця після дати встановлення пенсії.

/ІПК від 10.07.2019 р. № 3197/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Одноразова виплата за договором довгострокового страхування життя

Якщо страховою компанією виплачується страхувальнику, який є вигодонабувачем, дохід у вигляді одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, то оподаткуванню ПДФО та ВЗ підлягає 60 % суми величини перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів.

/ІПК від 11.07.2019 р. № 3205/С/99-99-13-02-03-14/ІПК/

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Витрати на ремонт

Фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат, пов’язаних з отриманням доходу, витрати на утримання об’єктів житлової нерухомості, у тому числі витрати на проведення поточного ремонту об’єктів житлової нерухомості.

/ІПК від 19.06.2019 р. № 2801/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Винагорода за агентськими договорами

У день отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку коштів від виконання робіт (послуг) за агентськими договорами, у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка наді­йшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

Водночас з урахуванням п. 292.4 ст. 292 ПКУ при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди за агентськими договорами.

/ІПК від 04.07.2019 р. № 3088/6/99-13-02-03-15/ІПК/

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

Промислова нерухомість у ФОП

ГУ ДФС в Одеській області роз’яснило, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

При цьому зауважено, що застосування пп. «є» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ можливе у разі дотримання двох обов’язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Відтак об’єкт нерухомості (комплекс), який на праві власності належить фізичній особі — підприємцю, не підпадає під дію пп. «є» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ. Цим підпунктом не охоплюється нерухомість, яка використовується фізичною особою — підприємцем у власній господарській діяльності.

/ІПК від 02.07.2019 р. № 3027/ІПК/15-32-13-01-06/

Якщо нерухомість передано в оренду

Обчислення суми податку з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, за 2018 р. здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. При цьому ПКУ не передбачає виключення з об’єктів оподаткування податком об’єктів нерухомості, переданих в оренду.

/ІПК від 02.07.2019 р. № 3028/ІПК/02-32-13-02/

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Митний контроль товарів

ДФС України, розглядаючи запитання суб’єкта ЗЕД щодо факту перетину товаром митного кордону, визначення дати імпорту у випадку ввезення продукції на територію України та застосування штрафних санкцій у випадку перетину товаром митного кордну, засвідченого відбитком штампу «під митним контролем», але не оформлено ВМД, дійшла таких висновків: моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця; датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України є дата надходження товару, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах; наявність на момент проведення документальної перевірки товаросупровідних та товарно-транспортних документів з відбитком штампу «під митним контролем», без оформленої митної декларації виключає можливість застосування санкцій, передбачених статтею Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

/ІПК від 02.07.2019 р. № 3044/6/99-99-14-06-08-15/ІПК/

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

Перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю

ГУ ДФС у Полтавській області нагадала, що суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місце­знаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку, подають до контролюючого(их) органу(ів) та сплачують екологічний податок за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

/ІПК від 04.07.2019 р. № 3073/ІПК/16-31-12-03-19/

РРО

Повернення коштів за товар при безготівкових розрахунках

У разі застосування банківської платіжної картки при розрахунках за товар (послугу) та повернення товару (відмови від послуги), оформляється відповідний розрахунковий документ щодо перерахування коштів у банк покупця на платіжну карту, якою здійснювався розрахунок.

/ІПК від 12.07.2019 р. № 3236/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42