Запитання - відповіді

Оплачені, але не отримані послуги
Чи коригується фінрезультат до оподаткування на суму дебіторської заборгованості за оплачені, але не отримані послуги, за якою минув термін позовної давності, у разі якщо заходи щодо її стягнення у судовому порядку не здійснювалися?

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межа­ми, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями цього Кодексу.

Фінрезультат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Податкового кодексу встановлено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, зокрема, безнадійна заборгованість — це заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 — 255 Цивільного кодексу. Закінчення позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 цього Кодексу).

Таким чином, під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи щодо її стягнення не привели до позитивних наслідків.

Водночас відповідно до пп. 14.1.257 цього пункту сума заборгованості одного платника податків перед іншим, не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фіндопомогою.

Згідно з пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, крім безповоротної фіндопомоги (без­оплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу.

Якщо платник — покупець протягом терміну позовної давності здійснив відповідні заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості за оплачені, але не отримані послуги, то після закінчення строку позовної давності такий платник має право зменшити фінрезультат до оподаткування на суму такої безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до норм пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу.

Отже, у разі якщо платник-покупець протягом терміну позовної давності не здійснив відповідні заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості за оплачені, але не отримані послуги, то після закінчення строку позовної давності зазначена заборгованість вважається безповоротною фіндопомогою та враховується при коригуванні фінрезультату відповідно до норм п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 1797 — Закон України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».