Запитання - відповіді

Якщо не використовується наймана праця
Чи набуває статусу податкового агента фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, перебуває на обліку в органах ДФС та не використовує працю найманих працівників, а співпрацює винятково з фізичними особами — підприємцями та юридичними особами?
Тетяна Федченко , заступник директора Департаменту — начальник Управління адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС України
Наталія Фокіна , головний державний ревізор-інспектор

Відповідно до пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу роботодавець — це самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки зі сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати ПДФО та військового збору до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.

Водночас згідно з пп. 14.1.180 вищезазначеного пункту податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це — самозайнята особа, яка зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір у розмірі 1,5 % бази оподаткування (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 і підпункти 1.2 та 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також суми утриманого з них податку та збору до контролю­ючого органу за місцем свого розташування (п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Водночас п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності самозайнята особа, яка нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, самозайнята особа набуває статусу податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб лише у випадку нарахування (виплати) доходів фізичній особі.

При цьому відповідно до абзацу «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ відповідно до Порядку № 4.

Таким чином, у разі якщо самозайнята особа нараховує (виплачує) дохід іншій самозайнятій особі, то вона має виконати обов’язок податкового агента в частині подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за формою № 1ДФ у порядку та строки, визначені Порядком № 4.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання