Запитання - відповіді

Виправлення помилок у розрахунку податкових зобов’язань
Як отримувачу послуги від нерезидента на митній території України — неплатнику ПДВ виправити помилку у розрахунку податкових зобов’язань?
Алла Кононова , начальник відділу розгляду звернень з ПДВ Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України
Георгій Нечипоренко , головний державний інспектор

Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку (далі — нерезиденти), якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Згідно з п. 5 розділу I Порядку запов­нення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом № 21, отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі — розрахунок).

У розрахунку отримувач послуг повинен задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані ним у зв’язку з отриманням послуг від нерезидента. Податкова накладна у цьому випадку не складається

Відповідно до п. 208.5 ст. 208 Податкового кодексу отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Кодексу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

При цьому відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Водночас слід зазначити, що наказом № 21 не передбачено окремої форми податкової звітності для виправлення самостійно виявлених отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, помилок у розрахунку.

Згідно з п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в також електронній формі.

Отже, у разі якщо у майбутніх податкових періодах отримувач послуг, не зареєстрований як платник ПДВ, виявить помилку у розрахунку, він має право її виправити шляхом подання до контролюючого органу розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу), у якому відобразити суму різниці між раніше задекларованими помилковими показниками та правильними (дійсними) показниками, а також відповідно до вимог пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого розрахунку.

З метою відображення в обліку з ПДВ таких нарахувань отримувач послуг разом з розрахунком має подати пояснювальну записку у довільній формі.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 514 — Закон України від 17.09.2008 р. № 514-VI  «Про акціонерні товариства». Наказ № 21 — наказ Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1130

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання