Запитання - відповіді

Виплата за додаткове навантаження
Головний спеціаліст працює непов­ний робочий день. У якому розмірі здійснюється виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням ним обов’язків тимчасово відсутнього начальника відділу?

Статтею 56 КЗпП визначено, що за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На вимогу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Виплату за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця передбачено ст. 50 Закону про держслужбу.

Така виплата встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.

Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, відпусткою, виконанням громадських обов’язків тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). Працівники виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника одночасно з виконанням своїх основних обов’язків у межах встановленої графіком роботи тривалості робочого дня.

Таким чином, головному спеціалісту, який працює неповний робочий день, виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього начальника відділу встановлюється у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. № 504/96 «Про відпустки». Закон про держслужбу — Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу». Порядок № 500 — Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 р. № 500