Запитання - відповіді

Неоформлена земельна ділянка
Юридична особа за договором купівлі-продажу у 2009 р. придбала нерухоме майно, право власності на яке оформлено та зареєстровано відповідно до чинного законодавства. Право власності та право користування на земельну ділянку, на якій таке майно розташовано, не оформлено. Підприємство за період з 2009 р. і по квітень 2016 р. самостійно декларувало та сплачувало земельний податок. У II кварталі 2016 р. підприємство перейшло на спрощену систему оподаткування (третя група) та припинило сплачувати земельний податок, посилаючись на положення пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ. Чи мало таке підприємство продовжувати сплачувати земельний податок?
Олена Іваницька , головний державний ревізор-інспектор

ПКУ передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 ст. 14 ПКУ).

Крім того, для забезпечення встановленого ст. 206 ЗКУ принципу платності використання землі як на умовах власності, так і користування (постійного або строкового) необхідним є ідентифікація таких ділянок як об’єкта цивільних відносин, зокрема, за такими елементами податку, як: платник — власник або користувач; об’єкт оподаткування — межі та площа; база оподаткування нормативна грошова оцінка; ставки (ст. 7 ЗКУ).

Земельна ділянка як об’єкт, щодо якого застосовується принцип платності в рамках податкових відносин, визначених законодавством, виникає за результатом її формування у порядку, визначеному ст. 791 ЗКУ, як об’єкт цивільних прав.
Водночас статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952.

Отже, надане ЗКУ право власності або користування земельною ділянкою має бути зареєстровано згідно з чинним законодавством.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо підприємство не отримало правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташовано належне йому нерухоме майно, а також не вжило заходів щодо формування земельної ділянки під таким майном та набуття на неї відповідного речового права, то таке підприємство використовує земельні ділянки без набуття належних прав, а отже, порушує права власника, наприклад, громади, на отримання нею економічної вигоди від володіння таким об’єктом майна.

При цьому зверніть увагу, що Колегія суддів палати в адміністративних справах ВСУ (постанова від 24.11.2015 р. № 826/14703/13-а) підтримала позицію ДФС, що спрощена система оподаткування не звільняє суб’єкта господарювання від виконання податкових зобов’язань зі сплати податків, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.
Водночас орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 ЦКУ, статей 120, 125, 126 та 206 ЗКУ, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах ВСУ від 28.01.2015 р. (у справі № 5023/3993/12 (5023/90574/11) та від 30.11.2016 р. (у справі № 922/1008/15) може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (статті 1166, 1167 ЦКУ) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Використані матеріали

ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 1952 — Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження»