Запитання - відповіді

Ліцензійні платежі за використання товарних торгових марок
Згідно з умовами ліцензійного договору підприємство сплачує ліцензіару, зареєстрованому відповідно до законодавства країни Німеччини, роялті (ліцензійні платежі) за використання товарних торгових марок. На підставі договору купівлі-продажу експорт товарів на митну територію України здійснює польська фірма, яка в свою чергу лише виготовляє товари під такими товарними торговими марками. Договором купівлі-продажу не передбачено оплату роялті. Чи потрібно підприємству під час імпорту таких товарів включати роялті до митної вартості?
Лілія Осадца , заступник начальника відділу нормативного забезпечення та розгляду звернень Управління митної вартості та адміністрування митних платежів Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України

Відповідно до пп. 14.1.225. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) роялті — це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торгові марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до частини п’ятої ст. 58 Митного кодексу цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, — це загальна сума всiх платежiв, якi були здiйсненi або повиннi бути здiйсненi покупцем оцiнюваних товарiв продавцю або на користь продавця через третiх осiб та/або на пов’язаних iз продавцем осiб для виконання зобов’язань продавця.

Частиною десятою ст. 58 Митного кодексу визначено витрати (складовi митної вартостi), які додаються при визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, в тому числі роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торгові марки та інші об’єкти права інтелектуальної власності.

Механізм включення роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, при визначенні їх митної вартості, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості» (далі — Порядок № 446).

Відповідно до п. 3 цього Порядку сума роялті та інших ліцензійних платежів під час визначення митної вартості оцінюваних товарів включається до ціни за таких умов:

  • роялті та інші ліцензійні платежі стосуються оцінюваних товарів;
  • покупець повинен сплачувати роялті та інші ліцензійні платежі прямо чи опосередковано, що є умовою продажу оцінюваних товарів незалежно від того чи закріплена така умова в договорі купівлі-продажу оцінюваних товарів;
  • сума роялті та інших ліцензійних платежів не включена до ціни.

Таким чином, остаточний висновок про необхідність включення роялті до митної вартості повинен бути зроблений з урахуванням умов ліцензійного договору та п. 3 Порядку № 446.