Запитання - відповіді

Реалізація пального під час здійснення сільгоспробіт
При здійсненні сільськогосподарських робіт (оранка, сівба, збирання врожаю тощо) сільгоспвиробник (замовник) залучає третіх осіб на підставі договорів підряду, а також орендує сільгосптехніку у юридичних і фізичних осіб — підприємців на підставі договору оренди майна. Заправляє орендовану техніку сільгоспвиробник (замовник) власним дизельним паливом. У якому випадку факт використання дизельного палива вважається реалізацією пального?

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 цього Кодексу передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 840 Цивільного кодексу встановлено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

На умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника (сільгоспвиробника) до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Тому замовник (сільгоспвиробник) є платником акцизного податку з реалізації пального (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу) та зобов’язаний зареєструватися в контролюючому органі за місцезнаходженням юридичної особи (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Щодо операцій з роздрібного продажу пального при заправці техніки підрядника пальним замовника (сільгоспвиробника) слід зазначити, що у разі якщо при здійсненні фізичного відпуску з АЗС та/або АГЗС розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (оформлення розрахункового документа) не здійснюються, то такі операції не є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пального), а замовник (сільгоспвиробник) не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. У разі якщо розрахункові операції здійснюються, то такі операції є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пального), а замовник (сільгоспвиробник) є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Щодо забезпечення роботи орендованої техніки власним пальним слід зауважити, що у разі коли сільгоспвиробник використовує пальне для власних потреб, відповідно ним не укладаються будь-які договори на поставку (відвантаження) пального, така операція не є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

У разі заправки орендованої сільгоспвиробником техніки власним пальним, а саме при здійсненні фізичного відпуску з АЗС та/або АГЗС пального, розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі за яке не здійснюються, такі операції не є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пального), а підприємство не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.