Інтерв’ю

Мирослав Кучер, директор ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод»: «Працюємо, дбаючи про споживача»

03.11.2016 / 14:35

ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод», засноване у липні 1896 року, має сформовані десятиліттями традиції якості. До асортименту продукції, яка не має аналогів у країні, входить 40 видів класичної горілки та настоянок, що виготовляються як за готовими рецептами, так і за оригінальними авторськими.
Сьогодні це сучасне, технічно оснащене підприємство, основними видами діяльності якого є виробництво солоду, алкогольних напоїв, етилового спирту із зброджувальних продуктів, спиртованих соків, оптова та роздрібна торгівля алкогольними та іншими виробами.
Продукція заводу експортується до Естонії, Азербайджану та Австрії.

ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» є чи не єдиним державним підприємством у цій галузі. Чи не гальмує це його розвиток?

Підприємство працює стабільно прибутково. Так, у 2015 р. реалізовано 579 тис. декалітрів (13 306 401 пляшка) лікеро-горілчаних виробів на суму 487 389 тис. грн. Зі збільшенням обсягів виробництва продукції значно зросли надходження до державного та місцевих бюджетів  Житомира та  Чуднова. Загалом податків сплачено на суму 203 692 тис. грн, у тому числі до державного бюджету — 184 708 тис. грн, місцевого бюджету — 7 490 тис. грн,  ЄСВ — 11 494 тис. грн. Середня заробітна плата на підприємстві становить 5 015,40 грн.

Досягнуті результати свідчать про те, що підприємство державної форми власності може успішно працювати в ринкових умовах і при цьому складати серйозну конкуренцію приватним компаніям. Як на мене, успіх передусім залежить не від форми власності, а від правильно обраної стратегії розвитку підприємства та самого управління ним.

Понад десять років тому відбулося об’єднання двох державних підприємств: Житомирського ЛГЗ та Чуднівського спиртового заводу в одне — ДП «Житомирський ЛГЗ». Що дало таке об’єднання?

Справді, у березні 2004 р. ці підприємства реорганізовано шляхом їх об’єднання. Це дало змогу більш ефективно використовувати виробничий потенціал, фінансові, матеріальні ресурси, поглибити спеціалізації у виробництві спирту та лікеро-горілчаної продукції, а головне — впровадити завершений цикл виробництва.

За рахунок чого насамперед вдається постійно поліпшувати ринкові позиції?

Завод був і залишається одним з небагатьох підприємств, продукція якого виробляється на основі старовинної класичної технології з використанням лише натуральної сировини згідно з унікальними рецептурами. Спирт зерновий, запашний мед, плоди, ягоди та цілющі трави — фішка наших оригінальних рецептів.

Фахівцям заводу вдалося поєднати давні традиції та передові технології. Як результат, горілки та настоянки Житомирського ЛГЗ славляться незабутнім смаком та ароматом, м’якістю й легкістю у вживанні.

Однак найважливішим у нашій роботі є виготовлення не лише смачної, а й якісної продукції. Тому у виробництві ми дотримуємося нормативних вимог і стандартів, супроводжуючи всі етапи технологічного процесу жорстким конт­ролем.

Останнім часом, на жаль, почастішали випадки отруєння алкогольними напоями. Як відрізнити вашу продукцію від фальсифікату?

 Необхідно запам’ятати кілька важливих речей, зокрема, що наш завод не випускає горілку в бегінбоксах (великі пакети з краном), поліетиленових пляшках, а скляну тару закупорює лише фірмовими ковпачками. На кожній пляшці є акцизна марка із захисною голограмою та кодом житомирського регіону (06). Наші вироби продаються не на стихійних ринках, а у фірмових магазинах або в мережах великих супермаркетів, де завжди можна ознайомитись з якісним посвідченням на кожну партію продукції.

Наразі відбуваються реформи, зокрема й у податковому законодавстві. Як вони впливають на розвиток підприємства?

Централізація адміністрування та супроводу великих платників податків.

Наш завод належить до розряду великих платників податків. Найближчим географічно розташованим органом, що здійснює супровід таких платників, є Міжрегіональне головне управління ДФС у м. Київ за 130 км від Житомира. Сплата акцизного податку та отримання марок відбувається щоденно, так само як і можлива зміна планів виробництва. У разі зміни місця перебування на обліку підприємство стикається з додатковими труднощами в оперативному отриманні акцизної марки, що негативно впливає на якість задоволення вимог клієнтів та ефективність виробничих процесів.

Збільшення ставок акцизного ­податку.

Незважаючи на низьку цінову еластичність попиту на алкогольні вироби, збільшення ціни на готову продукцію для кінцевого споживача негативно впливає на обсяги продажу. Загальна економічна криза спричинила значне зменшення доходів населення, що не могло не позначитися на його купівельній спроможності. Попри очікування додаткового надходження до держбюджету реалії свідчать про зростання тіньового та контрафактного обігу алкогольних виробів.

Нарахування ПДВ на вартість ­готового виробу.

Податок на додану вартість нараховується на собівартість готового виробу, в якій вже закладено суму акцизного податку. Тобто відбувається нарахування податку на податок, що за логікою є абсурдним.

Державне регулювання мінімальних оптових та роздрібних цін.

Контроль за дотриманням мінімальних оптових та роздрібних цін, з одного боку, вирівнює конкуренцію на алкогольному ринку, з іншого — нівелює маркетингові та цінові інструменти, які можуть бути використані у цій конкурентній боротьбі.

На вашу думку, чи стане електронна акцизна марка дієвим важелем у боротьбі з контрафактом та контрабандою?

Метою впровадження електрон­ної акцизної марки є забезпечення контролю за обігом підакцизних товарів від виробника або імпортера до кінцевого споживача, мінімізація впливу людського фактора на адміністрування акцизного податку, збільшення доходів бюджету від сплати акцизного податку тощо.

Але, на мою думку, цей важіль не буде дієвим без боротьби з тіньовим ринком алкоголю з використанням усіх можливих інструментів з боку відповідних органів влади.

Яку тенденцію можна простежити на споживчому ринку в період кризи на прикладі вашої продукції? Пити стали більше чи менше?

Сьогодні споживання алкогольних напоїв в Україні є досить значним. Згідно з даними Держкомстату промисловість держави в 2015 р. виробила близько 2,4 млрд л пива, 0,2 млрд л лікерів та вин, 0,2 млрд л горілки. Водночас у країні було виготовлено близько 1,1 млрд л промислового питного молока. Тобто українці спожили алкогольної продукції більше, ніж молочної.

Отже, пити менше не стали. Але якщо тіньовий ринок алкоголю становить 50 %, то уявіть собі, скільки податків недоотримує державний бюджет…

Розмову вела Лариса САЙ-БОДНАР

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном 044 501 06 30

«Гарячі лінії»

Дата: 8 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00