Статті

Безнадійна заборгованість

31.08.2018 / 12:16
Безнадійна заборгованість

Виникнення дебіторської або кредиторської заборгованості в процесі діяльності кожного підприємства  — явище досить поширене. Проте іноді така заборгованість набуває статусу безнадійної. За якими критеріями заборгованість визнається безнадійною, а також як у бухгалтерському та податковому обліку відобразити її списання, розглянемо в цій статті.

Дебіторська заборгованість

Безнадійна дебіторська заборгованість  — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 ПБО 10).

Отже, безнадійною може стати тільки поточна дебіторська заборгованість.

Слід зазначити, що дебіторська заборгованість ділиться на:

  • довгострокову — не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу. Її обліковують на відповідному рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» (наприклад, довгострокову заборгованість покупців за відвантажені товари обліковують на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість»);
  • поточну — виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Також до складу такої заборгованості переводять ту частину довгострокової заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. Таке переведення здійснюють на дату, коли довгострокова заборгованість стала поточною (п. 12 ПБО 10). Наприклад, поточну дебіторську заборгованість з покупцями обліковують за Дт субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (362 «Розрахунки з іноземними покупцями») — це так звана грошова дебіторська заборгованість (її ще називають «фінансовою»). А поточну дебіторську заборгованість постачальників обліковують на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» (за деякими з них — на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») — це так звана товарна дебіторська заборгованість.

Які факти свідчать про неповернення заборгованості боржником

Упевненість в неповерненні боргу може ґрунтуватися на фактах, які свідчать, що борг не буде погашено, наприклад, з таких причин:

  • ліквідація боржника (в тому числі через банкрутство);
  • прощення боргу (ст. 605 Цивільного кодексу);
  • відхилення судом позову про стягнення заборгованості з боржника тощо.

При цьому законодавство не вимагає ототожнення безнадійної заборгованості в бухобліку з критеріями такої відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, у зв’язку з чим у платників податку на прибуток можуть виникати різниці, що впливають на об’єкт оподаткування.

Закінчення терміну позовної давності

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (статті 256 та 257 Цивільного кодексу).

При цьому ст. 258 цього кодексу встановлено спеціальну позовну давність строком один рік (наприклад, у зв’язку з недоліками проданого товару). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися і більш тривала позовна давність порівняно із загальною.

Зверніть увагу, що позовну давність, установлену законом, може бути збільшено за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладають у письмовій формі. Але зменшити подібним чином установлену законом позовну давність не можна (ст. 259 Цивільного кодексу).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася (або могла довідатися) про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із закінченням строку виконання.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено (або визначено моментом пред’явлення вимоги), перебіг позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання (пункти 1 та 5 ст. 261 Цивільного кодексу).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов’язання не встановлено (або визначено моментом пред’явлення вимоги), кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги (якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства) (частина друга ст. 530 Цивільного кодексу).

Таким чином, позовна давність відраховується:

  • з наступного дня після закінчення терміну виконання зобов’язань — якщо строк виконання зобов’язання визначено договором;
  • з восьмого дня після дня пред’явлення вимоги — якщо цей термін не визначено.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку (ст. 264 Цивільного кодексу).

ДІЇ ОСОБИ, ЩО СВІДЧАТЬ ПРО ВИЗНАННЯ НЕЮ БОРГУ АБО ІНШОГО ОБОВ’ЯЗКУ (П. 4.4.1 ПОСТАНОВИ № 10):

  • визнання боржником пред’явленої претензії
  • зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору
  • письмове прохання відстрочити сплату боргу
  • підписання уповноваженою посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виникла суперечка
  • письмове звернення боржника до кредитора про гарантування сплати суми боргу
  • часткова сплата боржником (або за його згодою іншою особою) основного боргу та/або сум санкцій

Бездіяльність боржника (наприклад, неоскарження безспірного списання коштів, якщо таку можливість допускає закон або договір) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Також позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову, предметом якого є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається знову, і час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У сфері ЗЕД

Платник податку на прибуток може застосовувати до заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів, позовну давність терміном у чотири роки, але за умови, що сторони договору належать до країн — учасниць Конвенції і умови договору передбачають застосування її норм.

Конвенція застосовується тільки в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у договірних державах (перелік країн — учасниць Конвенції наведено в листі № 3811).

Конвенція не застосовується:

  • коли сторони договору купівлі-продажу у зрозумілій формі виключили її застосування;
  • до договорів, у яких зобов’язання продавця полягають переважно у виконанні робіт або наданні послуг.

Договори на постачання товарів, які потребують подальшого виготовлення або виробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, яка замовляє товари, не зобов’язана постачати істотну частину матеріалів для їх виготовлення.

Також Конвенція не поширюється до продажу товарів, передбачених ст. 4 цієї Конвенції.

Таким чином, загальний строк давності згідно з Конвенцією до договорів купівлі-продажу товарів у сфері ЗЕД становить чотири роки. Він може продовжуватися або припинятися, але його загальна тривалість не може перевищувати 10 років (статті 8 та 23 Конвенції).

За вексельною заборгованістю

Позовні вимоги до акцептанта (особи, зазначеної на векселі як платник, тобто основного вексельного боржника), що випливають з простого та переказного векселя, погашаються після закінчення трьох років, що обчислюються з дати настання строку платежу. Цей строк визначають згідно зі статтями  33 — 37 УВЗ за загальними правилами:

  • після пред’явлення;
  • у визначений строк від пред’явлення;
  • у визначений строк від дати складання;
  • на певну дату.

Позовні вимоги держателя (особи, яка є власником векселя і має право на отримання зазначеної в ньому суми грошей) до індосантів (осіб, які вчинили індосамент, тобто оформили передавальний напис на векселі) і до трасанта (векселедавця переказного векселя (тратти), який відповідає за акцепт і платіж за векселем) погашаються після закінчення одного року:

  • з дня протесту, здійсненого у встановлений термін;
  • від дати настання строку платежу, якщо є застереження «оборот без витрат».

Оборот без витрат — це вказівка на векселі, зроблена векселедавцем або індосантом,
що звільняє векселедержателя від здійснення протесту векселя

Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються після закінчення шести місяців, який відраховують від дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли йому було пред’явлено позов.

Бухгалтерський облік

Якщо безнадійну дебіторську заборгованість виявляють за результатами інвентаризації, то в акті інвентаризації зазначають суми безнадійних боргів і заборгованостей, за якими минув термін позовної давності. До акта інвентаризації розрахунків додають довідку про таку заборгованість. У довідці зазначають найменування та місцезнаходження дебіторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості. Висновки інвентаризаційної комісії відображаються у протоколі, який затверджує керівник підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу IV Положення № 879).

Якщо заборгованість списують не за результатами інвентаризації, потрібно оформити наказ (розпорядження) керівника підприємства на її списання.

Відповідно до п. 11 ПБО 10 правила обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості такі:

  • заборгованість виключають з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів: Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» Кт 361 (362);
  • у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (тобто грошову) списують з активів на інші операційні витрати: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 361 (362) (на суму списання, що перевищує резерв сумнівних боргів);
  • поточну дебіторську заборгованість, щодо якої не передбачено створення резерву сумнівних боргів, в разі визнання її безнадійною списують з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат: Дт 944 Кт 371 (377, 34).

Крім того, незалежно від джерела списання суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше трьох років з дати списання. Це потрібно для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника.

Суму відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включають до складу інших операційних доходів (Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»).

Остаточно дебіторська заборгованість із субрахунку 071 списується у таких випадках:

  • після надходження суми відшкодування одночасно робиться запис Дт 30 «Каса» (31 «Рахунки в банках», Дт інших рахунків обліку активів) Кт 716;
  • у зв’язку із закінченням терміну її обліку.

Отже, списання безнадійної дебіторської заборгованості можливе за рахунок резерву сумнівних боргів або інших операційних витрат.

Створення резерву сумнівних боргів

Резерв сумнівних боргів відіграє важливу роль при списанні безнадійної дебіторської заборгованості не тільки в бухгалтерському, а й у податковому обліку.

Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість,
щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником (п. 4 ПБО 10)

У листі № 7021 зазначено: якщо обставини свідчать і професійне судження бухгалтера підтверджує невпевненість в отриманні доходу (тобто непогашення дебіторської заборгованості), то створюється резерв сумнівних боргів. При цьому визнаний раніше дохід не коригують на суму визнаної сумнівної заборгованості за передану за договором купівлі-продажу продукцію (товари, інші активи).

Як приклад сумнівної заборгованості є дебіторська заборгованість, стосовно платника якої порушено справу про банкрутство, що вимагає створення резерву сумнівних боргів.

Також ознакою сумнівності дебіторської заборгованості є:

  • непогашення заборгованості у встановлений договором термін і відхилення претензії дебітором (або відсутність відповіді на претензію з боку дебітора);
  • непогашення заборгованості в певний термін (наприклад, до 12 місяців, від 12 до 18 місяців, від 18 до 24, від 24 до 36 місяців і так далі).

Коли обов’язкове

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, тобто в сумі поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. На дату балансу для визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості створюють резерв сумнівних боргів (пункти 4 та 7 ПБО 10).

Створення резерву сумнівних боргів є обов’язковим і його створюють, коли дебіторська заборгованість відповідає таким ознакам (п. 7 вищезазначеного ПБО):

  • поточна дебіторська заборгованість є фінансовим активом (у цьому випадку — це контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства);
  • ця заборгованість не повинна бути придбаною;
  • заборгованість не повинна призначатися для продажу (під нею слід розуміти дебіторську заборгованість, що виникає в результаті надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові, яка не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу).

Резерв сумнівних боргів створюють під «грошову» поточну дебіторську заборгованість, зокрема:

  • за товари, роботи, послуги;
  • за векселями отриманими;
  • іншу дебіторську заборгованість, що відповідає п. 7 ПБО 10.

Коли не створюють

Резерв сумнівних боргів не створюють під «товарну» дебіторську і під іншу заборгованість, яка не відповідає п. 7 ПБО 10.

Також резерв сумнівних боргів можуть не створювати суб’єкти малого підприємництва, які мають право включати поточну дебіторську заборгованість до підсумку балансу за її фактичною сумою (п. 8 розділу  І ПБО 25).

Такими суб’єктами, зокрема, є:

  • юрособи — платники єдиного податку;
  • юрособи, які відповідають критеріям мікропідприємництва. Це юрособи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб, і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку України.

Проте слід зазначити, що суб’єктам малого підприємництва не заборонено створювати резерв сумнівних боргів, тому про своє рішення — створювати чи не створювати резерв вони повинні зазначити в наказі про облікову політику.

Крім того, положення ПБО 10 не поширюються на:

  • бюджетні установи;
  • підприємства, що складають звітність за міжнародними стандартами. У § 63 МСБО 39 зазначено, що якщо при тестуванні дебіторської заборгованості на предмет знецінення буде виявлено ознаки знецінення, то балансову вартість такого фінансового активу зменшують прямо або застосовуючи рахунок резервів. Суму збитку визнають у Звіті про прибутки та збитки. Таким чином, підприємству надано право приймати рішення про створення резерву знецінення фінансових активів.

Величину резерву сумнівних боргів визначають за одним з таких методів (п. 8 ПБО 10):

  • застосуванням абсолютної суми сумнівної заборгованості (на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів);
  • застосуванням коефіцієнта сумнівності (сума залишку дебіторської заборгованості на початок періоду множиться на коефіцієнт сумнівності).

Коефіцієнт сумнівності можна розрахувати одним із способів:

  • визначенням питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
  • класифікацією дебіторської заборгованості за строками непогашення;
  • визначенням середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні три — п’ять років.

Підприємство самостійно обирає методи визначення величини резерву сумнівних боргів залежно від виду дебіторської заборгованості та наявності відповідної інформації. Для різних видів заборгованості можна застосовувати різні методи.

Підставою для відображення в бухобліку суми резерву сумнівних боргів є первинний документ (розрахунок резерву) із зазначенням реквізитів згідно зі ст. 9 Закону про бух­облік.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на цю дату.

Залишок такого резерву на дату балансу не може бути більшим,  ніж сума дебіторської заборгованості на цю дату.

Резерв сумнівних боргів у бухгалтерському обліку

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображають у Звіті про фінрезультати в складі інших операційних витрат записом Дт 944 Кт 38.

На дату балансу суму створеного раніше резерву коригують записами:

  • Дт 38 Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» — при зменшенні суми резерву (коли на дату балансу сальдо Кт 38 виявилося більше розрахованої суми резерву);
  • Дт 944 Кт 38 — при збільшенні суми резерву (якщо на дату балансу розрахована сума резерву перевищує сальдо Кт 38).

Резерв сумнівних боргів створюють для коригування суми дебіторської заборгованості до чистої вартості реалізації. У фінзвітності суму резерву окремо не фіксують, на неї зменшують дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги (рядок 1125 форми № 1).

Податковий облік

Податок на прибуток

Визначення безнадійної заборгованості наведено в пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Це заборгованість, що відповідає одній з ознак, наведених у табл. 1.

Таблиця 1

Податковий кодекс

Критерій віднесення
дебіторської заборгованості
до безнадійної

Роз’яснення

Підпункт «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Заборгованість за зобов’язаннями, за якими минув строк позовної давності

Слід розуміти заборгованість, за якою минув строк позовної давності в разі, якщо відповідні заходи щодо її стягнення не привели до позитивних наслідків. Під відповідними заходами мають на увазі пред’явлення претензії боржнику, звернення до суду, подання заяви про банкрутство боржника (листи № 1783 та № 8387)

Підпункт «б»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Прострочена заборгованість померлої фізособи при відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення

Підпункт «в»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Прострочена заборгованість осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими

Підпункт «ґ»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує:

Безнадійною можна вважати заборгованість за умови, що кредитор вжив відповідних заходів для її стягнення, які не привели до позитивного результату (лист № 27022)

мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги1 кредитора (кредиторів) до боржника2 сукупно становлять не менше ніж 300 МЗП (з 01.01.2018 р. — 1 116 900 грн (3 723 грн. × 300), які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку (частина третя ст. 10 Закону № 2343)

для фізосіб — заборгованість, що не перевищує 25 % МЗП (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб)3

Якщо сума заборгованості фізособи, простроченої більше 180 днів, перевищує 25 % МЗП (у 2018 р. — це 930,75 грн (3 723 × 25 %), то сума такого перевищення не розглядається як безнадійна заборгованість (листи № 1870 та 5382)

Підпункт «д»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією

Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на: його участь в управлінні організацією; отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі її ліквідації; інші правомочності, передбачені законом і статутними документами (пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу)

Підпункт «е»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року

Лотерея — це масова гра (незалежно від її назви), умови проведення якої передбачають розіграш призового фонду між гравцями. Приз у лотереї має випадковий характер, і територія її проведення не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулює спеціальний закон. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безкоштовних засадах юрособами і підприємцями з метою реклами товару (платної послуги), сприяння їх продажу (надання) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід) (пп. 14.1.101 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Така безнадійна заборгованість включається до доходу суб’єктів, які здійснюють випуск і проведення лотерей4 (пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 Кодексу)

Підпункт «є»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності її майна, за умови, що дії з примусового стягнення майна боржника не привели до повного погашення заборгованості

При відсутності майна у боржника — фізичної особи або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання її безнадійною можливо за умови, що здійснені виконавцем заходи згідно із Законом № 1404 щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника відсутнє. Це повинно підтверджуватися постановою держвиконавця про повернення виконавчого документа в порядку і на умовах, визначених цим Законом (листи № 1290 та № 1291)

Підпункт «ж»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати свідчать про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) і видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарювання (ст. 14 Закону № 671)

Підпункт «з»
пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14

Заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами або припинених як юрособи у зв’язку з їх ліквідацією

Достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною є:

наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої на судовому засіданні за участю сторін;

припинення юрособи, підтверджене записом в Єдиному держреєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи (лист № 2324)

1Безспірні вимоги кредиторів — це грошові вимоги, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

2Боржник — це юрособа — суб’єкт підприємницької діяльності або фізособа за зобов’язаннями, що виникли у останньої у зв’язку із здійсненням нею підприємницької діяльності, не здатна виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження (частина перша ст. 1 Закону № 2343).

3Поширюються на заборгованість фізосіб, не пов’язану із здійсненням ними підприємницької діяльності, оскільки для заборгованості фізосіб, пов’язаної з їх підприємницькою діяльністю, загальні положення про банкрутство встановлено ст. 90 вищезазначеного Закону.

4Така безнадійна заборгованість належить до безнадійної кредиторської заборгованості.

До безнадійної заборгованості банків може бути віднесено суму боргу за фінансовим кредитом, у тому числі суму основного боргу та/або суму нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

  • пов’язаних з таким кредитором;
  • які перебувають з ним у трудових відносинах;
  • які перебували з ним у трудових відносинах і період між датою їх звільнення та датою прощення їх заборгованості не перевищує трьох років.

Положення МСФЗ, нормативно-правові акти НБУ не передбачають поділу фінактивів на основну суму боргу та суму нарахованих доходів.

Підпункт 2 пп. 139.3.3 та пп. 2 пп. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу передбачають коригування фінрезультату до оподаткування за активом у цілому, а не за окремими частинами.

Таким чином, для цілей застосування пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу до безнадійної заборгованості банку належить заборгованість за фінансовим кредитом, за яким прострочення погашення боргу (його частини) становить понад 360 днів.

Якщо заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором прострочена понад 360 днів, а за сумою нарахованих доходів банку за цим кредитним договором така заборгованість (прострочена понад 360 днів) відсутня, то безнадійним для цілей оподаткування визнається весь фінансовий актив, що включає як заборгованість за основним боргом, так і заборгованість за нарахованими доходами.

Коригування фінрезультату

Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного згідно з національними або міжнародними стандартами, на різниці, передбачені Податковим кодексом (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Такі коригування здійснюють:

  • платники податку, у яких бухгалтерський річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за останній річний звітний період перевищує 20 млн грн;
  • платники, у яких дохід не перевищує 20 млн грн, але вони прийняли рішення застосовувати коригування відповідно до розділу ІІІ Податкового кодексу (разом з коригуванням збитків минулих періодів, які вони зобов’язані здійснювати згідно з пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу). При цьому такі платники зобов’язані здійснювати коригування відповідно до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу.

Коригування фінрезультату на суму резерву сумнівних боргів і списання безнадійної дебіторської заборгованості наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Фінрезультат до оподаткування збільшується
(пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу)

Фінрезультат до оподаткування зменшується
(пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу)

На суму витрат на формування резерву згідно з національними або міжнародними стандартами.

Таким чином, об’єкт оподаткування збільшується на суму створеного резерву, віднесеного в бухобліку на інші операційні витрати (Дт 944 Кт 38). Таке коригування відображається у рядку 2.1.2 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств

На суму коригування (зменшення) резерву, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Таким чином, об’єкт оподаткування зменшується на суму бухгалтерського коригування (збільшення) фінрезультату (Дт 38 Кт 719).

Коригування відображається в рядку 2.2.2 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств

На суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Таким чином, об’єкт оподаткування збільшується на суму безнадійної дебіторської заборгованості, списаної понад резерв (Дт 944 Кт 36, 37, 34). Коригування відображається у рядку 2.1.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств

На суму списаної дебіторської заборгованості (в тому числі за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Таким чином, фінрезультат зменшується на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості (як за рахунок резерву, так і понад резерв, і тієї суми, за якою створення резерву не передбачено), але тільки тієї, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (Дт 38 Кт 36, 372, 34, Дт 944 Кт 36, 37, 34).

Таке коригування відображається в рядку 2.2.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств

Бухгалтерський і податковий облік операцій створення (коригування) резерву сумнівних боргів і списання безнадійної дебіторської заборгованості наведено у табл. 3.

Таблиця 3

Операція

Бухгалтерський фінрезультат

Об’єкт оподаткування

Збільшення
(«+»)

Зменшення
(«–»)

Збільшення («+»)
(пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139
Податкового кодексу)

Зменшення («–»)
(пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139
Податкового кодексу)

Формування резерву сумнівних боргів

(Дт 944 Кт 38)

 

«–»

(Дт 944 Кт 38)

«+»

На суму створеного резерву сумнівних боргів

 

Списання безнадійної дебіторської заборгованості:

за рахунок резерву сумнівних боргів

(Дт 38 Кт 36, 34)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«–»

На суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок і понад резерв сумнівних боргів

(Дт 38, 944 Кт 36, 37, 34)

понад резерв сумнівних боргів (або якщо резерв не створюється)

(Дт 944 Кт 36, 37, 34)

 

«–»

(Дт 944 Кт 36, 37, 34)

«+»

(Дт 944 Кт 36, 37, 34)

Коригування резерву сумнівних боргів:

збільшення

(Дт 944 Кт 38)

 

«–»

(Дт 944 Кт 38)

«+»

На суму збільшення резерву сумнівних боргів

(Дт 944 Кт 38)

 

зменшення

(Дт 38 Кт 719)

«+»

(Дт 38 Кт 719)

 

 

 

«–»

На суму зменшення резерву сумнівних боргів
(Дт 38 Кт 719)

Таким чином, у результаті коригувань фінрезультату до оподаткування:

  • нівелюються (не впливають на об’єкт оподаткування): створення та коригування резерву сумнівних боргів; списання на витрати в бухобліку безнадійної ­дебіторської заборгованості, що не відповідає пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу;
  • об’єкт оподаткування зменшується на суму списання в бухобліку безнадійної дебіторської заборгованості, яка відповідає пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, як за рахунок резерву, так і понад резерв, і тієї суми, за якою резерв не створюється.

Якщо безнадійна дебіторська заборгованість стала фіндопомогою

Зауважимо, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником, яку не стягнуто після закінчення терміну позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно з пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінрезультат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та платникам податків, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Виняток становить безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, роботи, послуги), перерахована неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) на дату такого перерахування (передачі). Для них застосовується коригування, передбачене пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу.

Слід зауважити, що дія пп. 140.5.10 зазначеного пункту поширюється тільки на «товарну» дебіторську заборгованість (за перерахованими авансами). Проте ця норма Кодексу не містить будь-яких застережень щодо неприйняття кредитором відповідних заходів. Тому якщо кредитор вважає, що збільшувати фінрезультат на суму такої безповоротної фінансової допомоги, перерахованої неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб) або «нульовикам», потрібно тільки в разі невжиття відповідних заходів, він має отримати письмову індивідуальну податкову консультацію за умови її реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

Щодо безнадійної «грошової» дебіторської заборгованості за відвантажені товари (надані послуги), то вони не є безоплатно наданими. Безповоротну фінансову допомогу за такою безнадійною заборгованістю не можна назвати «перерахованою». Тому коригування, передбачені пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу, на безнадійну «грошову» заборгованість не поширюються.

Коригування фінрезультату «неприбутківцями»

Згідно з пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінрезультат збільшується на суму коштів (вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату перерахування (передачі), в розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Виняток становлять неприбуткові організації, які є об’єднанням страховиків (якщо участь у ньому страховика є умовою здійснення діяльності страховика).

Отже, в такому випадку йдеться саме про безоплатно перераховані (передані) кошти, товари, послуги.

Операції у рамках звичайного договору купівлі-продажу товарів (надання послуг) не відносяться до безоплатних (пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Тому норми пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються, і фінрезультат за безповоротною фінансовою допомогою неприбутковим організаціям (як безнадійною дебіторською заборгованістю зі строком позов­ної давності, що минув) коригується відповідно до пп. 140.5.10 цього пункту (тобто без чотиривідсоткового обмеження і тільки за перерахованими на їх адресу авансами).

Такі коригування відображаються в рядку 3.1.10 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

Зверніть увагу, що якщо врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості було розпочато до 01.01.2015 р., то такі операції відображаються в податковому обліку до їх повного погашення (або визнання заборгованості безнадійною) згідно з п. 17 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу (лист № 1756).

ПДВ

«Грошова» заборгованість

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо при постачанні було нараховано податкові зобов’язання за першою подією, то при списанні безнадійної дебіторської заборгованості вони не коригуються, оскільки підстави для цього відсутні.

Аналогічну позицію наведено у консультації ЗІР, категорія 101.06: оскільки покупець не повернув продавцю раніше поставлені товари/послуги і протягом терміну позовної давності їх не оплатив, то незалежно від того, чи було проведено процедуру досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, продавець не має законодавчих підстав для коригування податкових зобов’язань при списанні дебіторської заборгованості.

У разі якщо постачальником застосовується касовий метод, то згідно з пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань такого постачальника є дата отримання коштів (інших видів компенсацій вартості поставлених товарів (наданих послуг)), а датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту — дата списання коштів (надання інших видів компенсації). Списання дебіторської заборгованості для цілей оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).

Отже, у разі якщо оплата за поставлені товари, послуги постачальнику, що застосовує касовий метод, не надійшла, такий постачальник на дату списання заборгованості за поставлені товари/послуги зобо­в’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

«Товарна» заборгованість

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

  • дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або 
  • дата отримання платником податку товарів/послуг.

Тобто у покупця при перерахуванні авансу постачальнику виникає податковий кредит — за першою подією або за касовим методом (п. 198.2 ст. 198, пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Проте оплачені товари (послуги) не було отримано після закінчення терміну позовної давності, тому така операція на дату списання безнадійної дебіторської заборгованості не відповідає нормі п. 198.1 ст. 198 Кодексу, згідно з яким до податкового кредиту включаються суми ПДВ, сплачені/нараховані при придбанні товарів, послуг, необоротних активів.

У разі якщо за сплаченими авансами постачання товарів/послуг протягом терміну позовної давності не відбулося, то факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу, відсутній, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

Отже, якщо платником податку за сплаченими авансами на підставі отриманої податкової накладної сформовано податковий кредит, але товари/послуги протягом терміну позовної давності поставлено не було, то в податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної заборгованості за такими авансами, платнику слід зменшити суму податкового кредиту. Таке зменшення можна здійснити на підставі бухгалтерської довідки.

Особливості бухгалтерського та податкового обліку створення резерву сумнівних боргів та списання безнадійної дебіторської заборгованості розглянемо на умовному прикладі.

Приклад

ТОВ «Кредитор» (нараховує ПДВ за першою подією за ставкою 20 %) на кінець попереднього звітного періоду нарахувало резерв сумнівних боргів в сумі 10 000 грн.

За звітний період списано дебіторську заборгованість у сумі 12 400 грн (за рахунок резерву сумнівних боргів — 10 000 грн, понад резерв сумнівних боргів — 2 400 грн). До складу списаної безнадійної дебіторської заборгованості включено заборгованість, яка відповідає пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, в сумі 9 000 грн (списана за рахунок резерву сумнівних боргів і понад резерв сумнівних боргів). Бухгалтерський і податковий облік цих операцій наведено у табл. 4.

Таблиця 4


з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Податковий облік

Дт

Кт

Збільшення фінрезультату («+»)

Зменшення фінрезультату

(«–»)

1

Створено резерв сумнівних боргів

944

38

10 000

+10 000

2

Списано на фінансовий результат витрати на створення резерву сумнівних боргів

791

944

10 000

3

Списано безнадійну дебіторську заборгованість:

за рахунок резерву сумнівних боргів

38

361

10 000

понад резерв сумнівних боргів

944

371

2 400

+2 400

4

Зменшено фінрезультат до оподаткування на суму списаної безнадійної заборгованості, яка відповідає пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу

–9 000

5

Віднесено на забалансовий субрахунок суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості

071

12 400

6

Нараховано компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ з суми «товарної» безнадійної дебіторської заборгованості

644

641

400

7

Списано на фінансовий результат витрати на списання безнадійної дебіторської заборгованості понад резерв сумнівних боргів

791

944

2 400

Кредиторська заборгованість

Кредиторська заборгованість за договорами купівлі-продажу товарів (надання послуг) є зобов’язанням. Адже зобов’язання визнають, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 ПБО 11).

При прийнятті рішення про списання кредиторської заборгованості, наприклад після закінчення строку позовної давності, така умова виконується, оскільки за заявою боржника до суду про закінчення строку позовної давності виникає підстава для відмови в позові кредитору (пункти 3 і 4 ст. 267 Цивільного кодексу).

Проте перш ніж прийняти рішення про списання безнадійної кредиторської заборгованості, підприємству потрібно врахувати важливий момент. Якщо суд все-таки визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право кредитора підлягає захисту (п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу). Тому за наявності у боржника інформації про подання кредитором до суду позову про стягнення заборгованості після закінчення терміну позовної давності слід проаналізувати можливість його задоволення і ймовірність стягнення заборгованості.

Якщо кредиторську заборгованість, термін позовної давності якої минув і яка планується до списання, встановлено за результатами інвентаризації розрахунків, то по ній окремо складають акт інвентаризації. До нього додають довідку про кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, із зазначенням найменування та місцезнаходження кредиторів, суми, причини, дати і підстав виникнення заборгованості. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу  IV Положення № 879). Якщо ж заборгованість списується не за результатами інвентаризації, рішення про її списання також має затвердити керівник.

Списана кредиторська заборгованість відноситься до інших доходів. Для уникнення податкових ризиків слід визнати дохід від списання безнадійної кредиторської заборгованості в тому звітному періоді, коли вона стала відповідати критеріям п. 5 ПБО 11. Зверніть увагу, що на доходи списується вся сума безнадійної кредиторської заборгованості з ПДВ.

Доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникли в ході операційного циклу, після закінчення терміну позов­ної давності обліковуються за Кт субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням грошей (їх еквівалентів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів та послуг (п. 3 розділу І ПБО 1).

Таким чином, на такому субрахунку обліковується списана безнадійна кредиторська заборгованість, що утворилася в ході операційної діяльності (Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 681 «Розрахунки за авансами одержаними»).

Якщо ж кредиторська заборгованість виникла не в ході операційного циклу (Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», Кт 62 «Короткострокові векселі видані», 51 «Довгострокові векселі видані»), то після закінчення строку позовної давності вона  списується в Кт субрахунку 746 «Інші доходи».

При видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання за платежем по векселю (ст. 4 Закону № 2374). Тому вексельна заборгованість виникає не в ході операційного циклу.

Податковий облік

Податок на прибуток

Безнадійна кредиторська заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою (сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності). Також така заборгованість є безнадійною згідно з пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності).

Спеціальних коригувань у зв’язку зі списанням безнадійної кредиторської заборгованості розділом ІІІ Податкового кодексу не передбачено. Такі операції відображаються у податковому обліку за правилами бухобліку.

ПДВ

З одержаних авансів

У разі якщо постачальник на дату отримання авансового платежу від покупця таких товарів/послуг визначив податкові зобов’язання з ПДВ, проте надалі виникли обставини, внаслідок яких договір постачання протягом терміну позовної давності не виконано і товари/послуги не поставлено, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, то об’єкт оподаткування (операція з постачання това­рів/послуг) відповідно відсутній.

Як вже зазначалося, при списанні заборгованості боржник відносить до доходів всю її суму разом з ПДВ. Тому необхідно зменшити раніше нараховане при отриманні авансу (за першою подією або за касовим методом) зобов’язання з ПДВ.

У такому випадку згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. При цьому такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем з урахуванням вимог, визначених Порядком № 1246.

За отриманими і неоплаченими товарами (послугами)

При отриманні товарів (послуг) покупець відносить нараховані суми ПДВ до податкового кредиту згідно з пунктами 198.1 — 198.3 ст. 198 Податкового кодексу на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. При віднесенні суми безнадійної кредиторської заборгованості до доходів (разом з ПДВ) податковий кредит потрібно зменшити на підставі бухгалтерської довідки. Основним аргументом на користь коригування є набуття одержаними товарами (послугами) статусу безоплатно отриманих.

У бухобліку потрібно зробити бухгалтерський запис Дт 641 Кт 631 (методом «червоне сторно»).

За отримані та не оплачені імпортовані товари

При списанні кредиторської заборгованості, що виникла при імпорті товарів, за які не проведено розрахунки з постачальником-нерезидентом, не змінюється сума компенсації вартості товарів і не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів.

Таким чином, податковий кредит, сформований на підставі належним чином оформленої митної декларації (пп. «ґ» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу), не коригується.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон № 671 — Закон України від 02.12.97 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні». Закон  № 1404 — Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Закон № 2343 — Закон України від 14.05.92 р. № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Закон № 2374 — Закон України від 05.04.2001 р. № 2374-III «Про обіг векселів в Україні». Конвенція — Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74 р. УВЗ — Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, прийнятий Женевською конвенцією від 07.06.30 р. Постанова № 10 — постанова пленуму ВГС України від 29.05.2013 р.  № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів». Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879. Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246. МСБО 39 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». ПБО 1 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73. ПБО 10 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. № 237. ПБО 11 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20. ПБО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39. Лист № 1290 — лист ДФС України від 21.07.2017 р. № 1290/6/99-99-15-02-02-15/ІПК «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування  на суму резерву для списання (відшкодування) активу». Лист № 1291 — лист ДФС України від 21.07.2017 р. № 1291/6/99-99-15-02-02-15/ІПК «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування  на суму резерву для списання (відшкодування) активу». Лист № 1756 — лист ДФС України від 30.08.2017 р. № 1765/6/99-99-15-02-02-15/ІПК «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності три роки». Лист № 1783 — лист ДФС України від 01.09.2017 р. № 1783/6/99-99-15-02-02-15/ІПК «Щодо віднесення заборгованості до категорії «безнадійна». Лист № 1870 — лист ДФС України від 08.09.2017 р. № 1870/6/99-99-15-02-02-15/ІПК «Щодо визнання дебіторської заборгованості «безнадійною». Лист № 3811 — лист МЗС України від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811 «Щодо Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 року». Лист № 5382 — лист ДФС України від 12.03.2016 р. № 5382/6/99-99-19-02-02-15 «Щодо визнання дебіторської заборгованості «безнадійною». Лист № 7021 — лист Мінфіну України від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021 «Щодо застосування нормативно-правових документів з бухгалтерського обліку». Лист № 8387 — лист ДФС України від 20.04.2017 р. № 8387/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо віднесення заборгованості до категорії «безнадійна». Лист № 2324 — лист ДФС України від 20.10.2017 р. № 2324/6/99-99-15-02-02-15/ІПК «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості». Лист № 27022 — лист ДФС України від 17.12.2015 р. № 27022/6/99-99-19-02-02-15 «Щодо віднесення банком заборгованості до категорії «безнадійної»

«Гарячі лінії»

Дата: 20 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00