Новини

Питання кваліфікації злочинів, передбачених статтею 212 КК України, та покарання за їх вчинення

02.09.2019 / 13:30

Звертаючись до адвоката, його потенційний клієнт аж ніяк не хоче чути про покарання — незалежно від того чи заслуговує він його чи ні. Та й сам адвокат зацікавлений у закритті кримінального провадження щодо його клієнта чи отриманні в результаті своєї роботи виправдувального вироку з підстав, що реабілітують.

Внаслідок цього, на диво, велика кількість пересічних громадян не тільки не знає, повного переліку покарань, які застосовуються в Україні за вчинення кримінальних правопорушень, але й узагалі не здогадується, що покарання буває не тільки у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Звісно, в рамках однієї публікації неможливо розкрити цю тему повністю, тому понамагаємося розібратись у тій її частині, що стосується санкцій, передбачених ст. 212 Кримінального кодексу України (далі — ККУ), адже, на нашу думку, проблематика призначення покарання за їх вчинення і, відповідно, їх кваліфікація є досить цікавою.

На перший погляд усе дуже просто: різними частинами ст. 212 ККУ передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що призводить  до фактичних ненадходжень до бюджету розміром мінімум 1000 НМДГ (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Залежно від наявності або відсутності в діянні особи кваліфікуючих ознак (більший розмір фактичних ненадходжень, спосіб вчинення, повторність) за відповідне діяння передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі від 1000 до 25000 НМДГ, а також додаткові покарання: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскація майна.

Здебільшого зустрічається така кваліфікуюча ознака, як розмір фактичних ненадходжень.

Як уже було вказано вище, умисне ухилення від сплати податків кваліфікується як злочин, якщо в результаті цього місцевий або державний бюджет не доотримав кошти хоча б у розмірі 1000 НМДГ (частина перша ст. 212 ККУ). Ненадходження меншого розміру не матимуть наслідком кримінальну відповідальність за ст. 212 ККУ в жодному разі .

Якщо ж від такого діяння збитки відповідного бюджету становлять уже 3000 і більше НМДГ, то воно підпадає під дію частини другої ст. 212 ККУ, а якщо дорівнюють або перевищують 5000 НМДГ —  частини третьої ст. 212 ККУ.

Покарання за ці діяння (розглянемо їх «штрафну» складову, оскільки саме вона покладена в основу покарань, є відправною точкою для кваліфікації та становить теоретичний і практичний інтерес) передбачено такі: від 1000 до 2000 НМДГ за частиною першою, від 2000 до 3000 НМДГ — за частиною другою та від 15000 до 25000 НМДГ — за частиною третьою ст. 212 ККУ.

На підставі цього з урахуванням приписів ст. 53 ККУ логічно було б зробити висновок про те, що злочини, передбачені частинами першою, другою та третьою ст. 212 ККУ, є злочинами невеликої, середньої тяжкості та тяжкими злочинами відповідно. І це необхідно враховувати під час визначення переліку слідчих дій та інших процесуальних заходів, допустимих під час розслідування того чи іншого злочину. То ж якщо цей висновок вбачається логічним, чому просто не визнати його? Відповідь отримаємо згодом.

Хоча все й здається зрозумілим, ця простота — лише перше враження, яке одразу розвіюється після усвідомлення хоча б того факту, що сума ненадходжень розміром  1000 НМДГ не дорівнює сумі штрафу  1000 НМДГ.

Адже у п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ стверджується, якщо норми інших законів містять посилання на НМДГ, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги (далі — ПСП), визначеної з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, розмір НМДГ, що використовується для цілей кваліфікації, дорівнює ПСП, а для цілей покарання — 17 грн. Так, наприклад, у 2019 році абсолютне значення розміру ненадходжень 1000 НМДГ дорівнюватиме 960 500 грн, а «однойменний» штраф становитиме лише 17 000 грн. Аналогічна ситуація характерна для будь-яких інших порівнянь однієї і тієї самої кількості НМДГ в диспозиціях та санкціях будь-якої частини ст. 212 ККУ.

Така обставина може наштовхнути на думку, що вчиняти злочини, передбачені ст.212 КК України,  досить  «вигідно».

Але це не зовсім так. Судимість — не той здобуток, яким можна похизуватись, а штраф — це покарання за вчинене, а не спосіб відшкодування збитків. Тому якщо стороною обвинувачення буде вжито заходів щодо відшкодування сум ненадходжень, то винній особі доведеться крім штрафу «схуднути» ще й на суму доведених у суді збитків.

Однак може статись і так, що з точки зору суто економічної доцільності вчинення злочинів, передбачених частинами першою та другою ст. 212 ККУ, може принести свої «дивіденди».

Втім це припущення «не спрацьовує», коли в силу вступає частина третя ст. 212 ККУ та передбачена нею санкція, якій «на допомогу» приходить друге речення частини другої ст. 53 ККУ, внаслідок чого позначені в санкції частини третьої ст. 212 ККУ межі розміру штрафу виявляються фактично неможливими до застосування, адже в цьому випадку розмір штрафу не може бути меншим за розмір ненадходжень до бюджету. Так, наприклад, в 2019 році мінімальний штраф за частиною третьою ст. 212 ККУ має  дорівнювати 4 802 500 грн, хоча безпосередньо її санкцією він передбачений у проміжку від 255 000 грн до 425 000 грн.

З цього приводу варто зауважити, що 425 000 грн, будучи абсолютним значенням розміру штрафу 25000 НМДГ, є верхньою межею покарання у вигляді штрафу, яка дає змогу  кваліфікувати злочин (за вчинення якого це покарання призначається) як тяжкий. А якщо абсолютний розмір призначеного штрафу перевищує це значення, то з урахуванням  нашого висновку, наведеного вище, чи можемо ми впевнено заявляти про те, що злочин, передбачений частиною третьою ст. 212 ККУ, може бути лише тяжким і не може бути кваліфікований як особливо тяжкий?

Це питання — предмет інших публікацій, оскільки воно має не лише теоретичне значення. Але вже в цій статті можемо стверджувати, що не все так просто, як здається на перший погляд, і питання покарання за вчинення злочину мають досить суттєве значення не тільки в ситуації, коли вже «все з’ясовано», а і для стадії, що їй передує.

           Микита Задорожний, адвокат

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42