Новини

17 важливих змін в оподаткуванні прибутку

10.02.2017 / 15:00
17 важливих змін в оподаткуванні прибутку

ДФС України повідомлено про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств.

Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 Кодексу

До пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Законом № 1797 внесено зміни щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які  перебували з таким кредитором у трудових  відносинах, і  якщо  період  між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (пп. «г» пп. 14.1.11 ст. 14 Кодексу);

зменшено з 50 до 25 % встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (пп. «ґ» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того,Законом № 1791 пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов’язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Законом № 1797 до п. 14.1 ст. 14 Кодексу внесено зміни, якими уточнено:

поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (пп. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

Пункт 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено новими поняттями:

державні цінні папери — облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої  влади,  що реалізує  державну  фінансову  політику  (пп.  14.1.44п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти,  розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента)  визначено у пп. 14.1.1221, яким доповнено п. 14.1 ст. 14  Кодексу, та відповідно виключено з пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ Кодексу. Отже, цей термін з 01.01.2017 р. використовується для цілей усього Кодексу, а не тільки для цілей розділу ІІІ Кодексу;

дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу  від  операцій  з  випуску  та проведення лотерей визначено у новому пп. 14.1.271, яким доповнено п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

З  п. 14.1 ст. 14 Кодексу виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції  Кодексу до 01.01.2017 р. визначалось у пп. 14.1.120.

Посилено вимоги до податкової звітності та обов’язку подання фінансової звітності платниками податку на прибуток і неприбутковими організаціями

Поняття податкової декларації (розрахунку), визначене ст. 46 Кодексу, поширено також на звіти, в яких відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

Пунктом 46.2 ст. 46 Кодексу визначено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації та її невід’ємною частиною, подається як платниками податку на прибуток підприємств (разом з декларацією з податку на прибуток), так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації).

Таким чином,  неприбуткові  підприємства,  установи  та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової  організації за 2016 р. подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.

Крім того, уточнено перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація (пп. 48.3, 48.4 ст. 48 Кодексу).

Конкретизовано порядок зарахування сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів

До п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу внесено зміни,  згідно з якими авансові внески, сплачені при виплаті дивідендів протягом звітного періоду, зараховуються у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період,   у  разі їх перевищення над сумою податку — переносяться у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного їх погашення, у разі отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов’язань майбутніх  податкових  (звітних)  періодів до повного їх погашення (пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу).

Уточнено  вимоги  до  неприбуткових  організацій  

Підпунктом  133.4.1 п.  133.4 ст. 133 Кодексу конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня.

Визначено, що вимоги щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Новостворені  неприбуткові  організації  мають  можливість  отримати  статус неприбуткових організацій для цілей оподаткування з дня їх державної реєстрації — у разі подання в установленому порядку документів для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та дотримання вимог до установчих документів (пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 134 Кодексу).

Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу конкретизовано порядок подання податкової звітності та набуття статусу платника податку на прибуток у разі недотримання неприбутковою організацією вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Пункт 133.4 ст. 133 Кодексу доповнено новим пп. 133.4.7, яким встановлено річний звітний період для подання податкового звіту для   неприбуткових організацій, що  відповідають  вимогам  п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової  організації   лише  у  разі  порушень  вимог  п. 133.4 Кодексу  (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Звертаємо увагу, що норма п. 46.2 ст. 46 Кодексу стосовно подання професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок  звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 Кодексу вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 р. 

Крім того, до 01.07.2017 р. подовжено термін, передбачений для приведення у відповідність до вимог Кодексу установчих документів неприбутковими організаціями з метою включення до нового Реєстру. Відповідно неприбуткові організації, які перебували у  Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 р. № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових  організацій»,  не  підлягають  виключенню  з  цього  Реєстру  до 01.07.2017 р. (внесено зміни до пп. 34, 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).  

Уточнено особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції

Підпунктом 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу уточнено річний податковий період для виробників сільськогосподарської продукції — починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість  періоду  з 1 липня  поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був  визначений  у  редакції до 01.01.2017 р.).

Крім того, для платників — сільгоспвиробників, які обрали «особливий» річний податковий (звітний) період, конкретизовано порядок обчислення фінансового результату до оподаткування та особливості подання з податковою декларацією фінансової звітності, а саме:

фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюється шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності  (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу);

фінансова звітність складається за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року та подається з відповідною річною податковою декларацією (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Податок на нерухоме майно не зменшуватиме податок на прибуток

З 01.01.2017 р. виключено норму пункту 137.6 ст. 137 Кодексу, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

При цьому п. 45 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено,  що  п. 137.6 ст. 137 Кодексу (в редакції до 01.01.2017 р.) востаннє  застосовується  для  визначення  об'єкта  оподаткування  податком на прибуток за підсумками 2016 р.

Передбачено нові різниці при нарахуванні амортизації необоротних активів

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено різницями:

що збільшують фінансовий результатдо оподаткування–  за операціями  з об’єктами невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу таких об’єктів, а також при проведенні їх ремонту, реконструкції, модернізації або інших поліпшень (п. 138.1 ст. 138 Кодексу);

що зменшують фінансовий результатдо оподаткування,  –у разі продажу об’єктів невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Конкретизовано порядок розрахунку податкової амортизації

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 Кодексу визначено, що для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Запроваджено прискорену амортизацію

Згідно з п. 43, яким доповнено підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, платникам податку надано право застосування з 01.01.2017 р. мінімально допустимого строку амортизації (два роки) основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом — щодо нових основних засобів, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017 р. та для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених Кодексом вимог:

не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

введені в експлуатацію  в  межах  одного  з податкових (звітних) періодів, починаючи  з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р.;

використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Водночас у разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

збільшити фінансовий результатдо оподаткування — на суму  нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,

зменшити фінансовий результатдо оподаткування — на суму  розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)

Підпункт 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результатдо оподаткування,  – на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

Крім того,Законом № 1791 у  новій  редакції  викладено  підпункт 1 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу  щодо розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ, який обраховується для визначення різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Так, розмір перевищення резерву над лімітом визначається лише за оцінкою однієї величини та не потребується, як було передбачено раніше, порівняння резерву з величиною кредитного ризику за активами, визначеними на кінець звітного періоду відповідно до вимог органу, що  регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

Крім  того,  25-відсотковий  розмір  ліміту  продовжено ще  на  2017 — 2018 роки.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Зазнали змін різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зокрема:

конкретизовано показники для розрахунку різниць, які збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, при нарахуванні процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами (пп. 140.2, 140.3 ст. 140 Кодексу);

уточнено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дивідендів, отриманих від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого  від  оподаткування)  та  платників  єдиного податку  (пп. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 Кодексу);

уточнено термінологію умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова «звичайних цін» замінено словами «ціни, визначені за принципом «витягнутої руки», та  встановлено, що такі норми застосовуються за результатами  податкового (звітного)  року  (пп. 140.5.1, 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Конкретизовано умови та показники для розрахунку різниць, які збільшують фінансовий  результат  до  оподаткування,  щодо  вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у:

неприбуткових організацій — зменшено обмеження щодо загального обсягу такого придбання з 50 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати, а також уточнено, щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання), а щодо яких є винятки (крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону),

нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб — нерезидентів),  зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у  пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому визначено порядок розрахунку коригування у разі перевищення цін придбання над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки»   (пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Виключено дублюючі норми пп. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та конкретизовано умови застосування різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів (пп. 140.5.6, 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Уточнено редакцію різниці, передбаченої для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо безоплатно перерахованих неприбутковим організаціям сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зокрема уточнено щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг), а щодо яких є винятки (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону) (пп. 140.5.9 п.140.5 ст. 140 Кодексу).

Пункт 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено новими різницями, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, а саме:

щодо сум  перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % (пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

щодо сум витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно — правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % (пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);

щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Змінено редакцію п. 141.2 ст. 141 Кодексу та на відміну від попередньої редакції з цього пункту виключено різниці за операціями з переоцінки  інвестиційної  нерухомості  і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, а також уточнено порядок розрахунку різниць стосовно врахування сум від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (пп. 140.2.1, пп. 140.2.4, пп. 140.2.5 п. 140.2 ст. 140 Кодексу).  

Запроваджені нові різниці з метою виключення подвійного формування доходів та витрат 

Законом  № 1797  підрозділ  4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими різницями, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування та виключають подвійне формування доходів або витрат — щодо сум доходів або витрат,  врахованих для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 р., які за правилами бухгалтерського обліку враховуються у складі доходів або витрат для визначення фінансового результату до оподаткування після 01.01.2015 р. (п. 42 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Встановлено нові правила оподаткування суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей

Змінено порядок розрахунку об’єктів оподаткування та суми податку на дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, зокрема:

 дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та суми залишкового призового  фонду  лотереї  станом  на 31 грудня кожного  року  (пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей підлягає оподаткуванню за новою ставкою,  визначеною  у  п. 136.6  ст. 136  цього Кодексу (пп. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134, п. 141.8 ст. 141 Кодексу);

ставка податку на дохід від суми доходів визначена у розмірі 30 % та її розмір  застосовується  з  урахуванням п. 48 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу:  

з 01.012017 р. по 31.12.2017 р. включно —18 %;

з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. включно — 24 %;

з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. включно — 26 %;

з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. включно — 28 %;

з 01.01.2021 р. — 30 % (п. 136.6 ст. 136, п. 48 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу);

прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами ІІІ розділу Кодексу за базовою (основною) ставкою податку (п. 141.8 ст. 141 Кодексу).

Суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток  (п. 137.8 ст. 137 Кодексу).

Нарахований суб’єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб'єкта (п. 141.8 ст. 141 Кодексу).

Особливості оподаткування страховика

Законом № 1797 конкретизовано порядок визначення об’єкта оподаткування  страховика та  передбачено,  що  страхові платежі,   страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування,  до  якого застосовується   ставка,   визначена    відповідно   до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, не включаються (пп. 141.1.2  п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування  страховика, визначені пп. 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу,  викладено у новій редакції.

Фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (пп. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах) (пп. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу).

За ставкою 0 %, передбаченою пп. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, також оподатковуються суми, що перераховуються нерезидентам під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна  внаслідок  ядерного інциденту.

Оподаткування нерезидентів

Законом № 1797 для нерезидентів передбачено можливість щороку отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку (п. 137.7 ст. 137 Кодексу).

Також внесено змінищодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема п. 141.4 ст. 141 Кодексу  доповнено новим пп. 141.4.11, яким визначено  правила  оподаткування  доходів  нерезидентів  у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам,  — у разі виконання вимог щодо одночасного дотримання відповідних умов щодо таких коштів та нерезидентів.

Доходи нерезидентів у вигляді  процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою у розмірі 5 % у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасним дотриманням таких умов:

кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів  включені до переліку держав (територій),  затвердженого  Кабінетом   Міністрів   України    відповідно  до  пп. 39.2.1.2  пп. 39.2.1  п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Водночас підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими підпунктами 46 та 47, які  передбачають звільнення від оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам (за умови їх відповідності вимогам  пп. 141.4.11  п. 141.4  ст. 141 Кодексу), які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи:

до 31.12.2016 р., якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних  паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають  умовам підпунктів  «б»  і  «в»  пп. 141.4.11  п. 141.4  ст. 141 Кодексу (п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу);

у  період з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р., якщо такі доходи відповідають умовам  пп. 141.4.11  п. 141.4  ст. 141 Кодексу (п. 47 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Податкові канікули для окремих категорій платників

Підрозділ 4 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пп. 44, яким запроваджуються на період до 31.12.2021 р. нові податкові канікули із   запровадженням ставки податку у розмірі  0 % –  для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із визначених критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 01.01.2017 р.;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01.01.2017 р. та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому платники податку цієї категорії у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним критеріям, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток,  отриманий  у  такому  звітному  періоді,  за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Дія п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не поширюється  на  суб’єктів  господарювання,  які здійснюють види діяльності, визначені у підпунктах 2.1 — 2.18 цього пункту.

Запроваджено звільнення від оподаткування прибутку підприємств — суб'єктів літакобудування

Законом  № 1795 підрозділ  4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено п. 41, яким передбачається тимчасове, до 01.01.2025 р., звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування, що підпадають   під   дію  норм   ст.  2  Закону  України   від 12 липня 2001 року № 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон № 2660) і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Також передбачено, що порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що ст. 2 Закону № 2660 передбачено, що перелік суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, та затверджує Кабінет Міністрів України.

(Лист ДФС України від 08.02.2017 р. № 2991/7/99-99-15-02-01-17)

«Гарячі лінії»

Дата: 26 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42