Яка плата за держреєстрацію нерухомого майна

Статтею 182 Цивільного кодексу визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають держреєстрації.

Згідно з вимогами частини другої, абзацу п’ятого частини п’ятої ст. 3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають держреєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Держреєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Пунктом 2 частини першої ст. 10 Закону № 1952 встановлено, що нотаріус є державним реєстратором прав на нерухоме майно.

За держреєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина четверта ст. 34 Закону № 1952) (у 2017 р. — 160 грн).

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 грн (абзац перший частини сьомої ст. 34 Закону № 1952).

Крім того, справляється адміністративний збір за надання інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно:

• за надання інформації, витягу в паперовій формі — 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2017 р. — 40 грн);
• за надання інформації, витягу в електрон­ній формі — 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзаци другий, третій частини шостої ст. 34 Закону № 1952) (у 2017 р. — 20 грн).

Водночас слід зазначити, що частиною восьмою ст. 34 Закону № 1952 встановлено категорію осіб, які звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав, зокрема це:

• фізичні особи під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
• громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;
• громадяни, віднесені до 4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
• інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників АТО, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• інваліди I та II груп.

При цьому у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі інформація фізичним та юридичним особам з Державного реєстру прав не надається (абзац третій частини другої ст. 32 Закону № 1952).