Статтею 182 Цивільного кодексу визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають держреєстрації.
Згідно з вимогами частини другої, абзацу п’ятого частини п’ятої ст. 3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають держреєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Держреєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Пунктом 2 частини першої ст. 10 Закону № 1952 встановлено, що нотаріус є державним реєстратором прав на нерухоме майно.
За держреєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина четверта ст. 34 Закону № 1952) (у 2017 р. — 160 грн).
Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 грн (абзац перший частини сьомої ст. 34 Закону № 1952).
Крім того, справляється адміністративний збір за надання інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно:
Водночас слід зазначити, що частиною восьмою ст. 34 Закону № 1952 встановлено категорію осіб, які звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав, зокрема це:
При цьому у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі інформація фізичним та юридичним особам з Державного реєстру прав не надається (абзац третій частини другої ст. 32 Закону № 1952).