Масниця — слов'янське, у тому числі українське традиційне свято, яке відзначається протягом тижня напередодні Великого посту.
Традиція приготування млинців, а також звичай спалювати опудало в останній день такого тижня збереглася до нашого часу.
А от яких традицій дотримувалися раніше?
Тиждень Масниці ділився на два періоди:
Кожен день Масниці мав свою назву і призначення.
Понеділок — гості
З понеділка починали смажити млинці. Перший млинець прийнято було віддавати бідним і нужденним людям. Також готували опудало Масниці, одягали його в лахміття і виставляли на головній вулиці села, де воно стояло до неділі.
Вівторок — залицяння
Цей день присвячували молоді — влаштовували народні гуляння: каталися на санях, крижаних гірках, каруселях, а парубки загравали до дівчат.
Середа — частування
У середу теща демонструвала прихильність до чоловіка своєї дочки і тому запрошувала зятя на млинці, яких вона сама насмажила.
Четвер — гуляння
Початок широкої Масниці, коли святкування відбувалося наповну.
Народ вдавався до всіляких утіх, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які завершувалися гучними гуляннями.
П'ятниця — тещин день
У цей день зяті запрошували тещу до свого будинку і пригощали смачними млинцями.
Субота — посиденьки зовиці
Невістки запрошували до свого будинку сестер чоловіка, розмовляли з ними, пригощали млинцями та дарували подарунки.
Неділя — Прощена неділя
У неділю прощалися з зимою, проводжали Масницю і символічно спалювали її опудало. У цей день прийнято просити у знайомих і рідних прощення за образи, що накопичилися за рік.
З 19 лютого гуляння припиняються, оскільки починається Великий піст, який триватиме до 8 квітня — Великодня.
